Рішення № 50933242, 14.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №910/17341/15За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна»

про стягнення 26640 грн. 00 коп. штрафу

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Барчунінов К.О. - представник за довіреністю № 36 від 01.01.2015;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.07.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (далі - позивач, ДП «Придніпровська залізниця») з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» (далі - відповідач, ТОВ «НФ Трейдінг Україна») про стягнення 26 640 грн. 00 коп. штрафу.

Позов мотивовано тим, що відповідачем як вантажовідправником у залізничній накладній на перевезення № 44311421 було невірно зазначено код та адресу вантажоодержувача, що згідно зі ст. ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України є підставою для застосування до відповідача штрафу у сумі 26640 грн. 00 коп. (13320 грн. 00 коп. за невірне зазначення коду вантажоодержувача та 13320 грн. 00 коп. за невірне зазначення адреси та найменування вантажоодержувача).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 порушено провадження у справі № 910/17341/15 та справу призначено до розгляду на 27.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у звґязку з задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 10.08.2015.

05.08.2015 відповідачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмовий відзив на позов. Так, у письмовому відзиві в обгрунтування підстав відмови у задоволені позову відповідач посилався на те, що ним згідно зі ст. 43 Статуту залізниць України до видачі вантажу було змінено вантажоодержувача, про що надано станції відправлення лист, на підставі якого станція відправлення Лозова Південної залізниці направила телеграму № 292 від 09.01.2015 станції призначення Пришиб Придніпровської залізниці з зазначенням вірних даних вантажоодержувача. Таким чином, підстави для стягнення штрафу в сумі 26640 грн. 00 коп., на думку відповідача, відсутні.

10.08.2015 позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано заяву, в якій позивач просив покласти на відповідача судові витрати по забезпеченню прибуття представника позивача до суду, явка якого визнана обовґязковою, а саме: 1610 грн. 32 коп. вартості проїзних документів за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на 15 днів, а також задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, а саме: на підставі ч.1-3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України зобовґязано ДП «Південна залізниця» надати суду заяву ТОВ «НФ Трейдінг Україна», як відправника, про заміну вантажоодержувача по залізничній накладній № 44311421, яка стала підставою для направлення станцією Лозова, Південної залізниці, телеграми № 292 від 09.01.2015, та/або інші листи, телеграми, які стали підставою для внесення зміни в залізничну накладну № 44311421.

В судовому засіданні 10.08.2015 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.09.2015.

01.09.2015 позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 докази.

14.09.2015 позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано: - заяву, в якій позивач просив покласти на відповідача окрім судових витрат по забезпеченню прибуття представника до суду 27.07.2015, явка якого визнана обовґязковою, а саме: 1 610 грн. 32 коп. вартості проїзних документів за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя, також 738 грн.64 коп. вартості проїзних документів на судове засідання 14.09.2015, а також 350 грн. 00 коп. вартості проживання; - заперечення на відзив відповідача.

В судовому засіданні 14.09.2015 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 14.09.2015 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначав позивач у позові, в січні 2015 на станцію Пришиб Придніпровської залізниці зі станції Лозова Південної залізниці по залізничній накладній № 44311421 від 06.01.2015 (із накладенням ЕПЦ) в напіввагоні № 52456043 прибув вантаж.

Судом встановлено, що залізнична накладна № 44311421 від 06.01.2015 містить наступні відомості:

- в графі 1 «Вантажовідправник» вантажовідправником зазначений ТОВ «НФ Трейдінг Україна»;

- в графі 4 «Одержувач» відповідачем було зазначено «ПСП «УкрРосХім», 53132 Дніпропетровська обл., Софіївський район, с. Девладово, вул. Привокзальна, 2», код вантажоодержувача зазначено «2791»;

- в графі 10 «станція та залізниця призначення» зазначена станція Пришиб Придніпровської залізниці;

- в графі 16 «станція та залізниця відправлення» зазначена станція Лозова Південної залізниці;

- в графі 24 «маса вантажу, визначена відправником» зазначено 62638 кг;

- в графі 34 розмір провізної плати становить 2664 грн. 00 коп.;

- в графі 49 міститься відмітка станції призначення - Пришиб Придніпровської залізниці про те, що станцією призначення складено Акти загальної форми ГУ23 № 1, № 2 та № 3 від 09.01.2015.

Згідно Акту загальної форми № 1 від 09.01.2015, складеного станцією Пришиб Придніпровської залізниці, при прибутті вагона № 52456043 за накладною № 44311421 від 06.01.2015 встановлено, що вагон прибув в адресу «ПСП «УкрРосХім», який не значиться отримувачем вантажу по станції Пришиб Придніпровської залізниці. Вагон поставлено на Акт затримки до зґясування отримувача. Крім того, зазначено, що по прибуттю вищезазначеного вагона в документі в графі 4 вантажовідправником невірно зазначений отримувач вантажу: «ПСП «УкрРосХім», 2971, на станції Пришиб отримувач відсутній. На адресу відправника дана телеграма з проханням уточнити вантажоотримувача та вірну адресу.

Текст телеграми щодо уточнення вантажоодержувача вантажу, посвідчений відбитком станції Пришиб Придніпровської залізниці, долучено позивачем до матеріалів позову, як і посвідчений начальником станції Пришиб текст телеграми.

Відповідно до Акту загальної форми ГУ23 № 2 від 10.01.2015, складеного комерційним агентом станції Пришиб Придніпровської залізниці, на підставі телеграми № 292 від 09.01.2015 ст. Лозової здійснено виправлення в накладній № 44311421 від 06.01.2015 в графі 4, де вірним вважати отримувача: ПАТ «Михайлівський райагропостач» 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 1, код 4002.

Згідно з Актом загальної форми ГУ23 № 3 від 10.01.2015, складеного комерційним агентом станції Пришиб Придніпровської залізниці, після отримання 10.01.2015 о 13:45 телеграми зі станції Лозова з вірним вантажоодержувачем: ПАТ «Михайлівський райагропостач», код 4002, вагон № 52456043 знятий з акта затримки, та поданий вантажоотримувачу під розвантаження.

Крім того, судом встановлено, що в графі 4 «Одержувач» внесено зміни шляхом здійснення напису «від руки», який посвідчено відбитком штампу станції призначення - Пришиб Придніпровської залізниці, згідно якого вірним вантажоодержувачем є ПАТ «Михайлівський райагропостач», 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 1, код 4002 (новий одержувач).

Як зазначив позивач, відповідні зміни щодо вантажоодержувача вантажу та коду вантажоодержувача були внесені внаслідок отримання станцією призначення Пришиб Придніпровської залізниці до моменту видачі вантажу телеграми від станції відправлення Лозова Південної залізниці про зміну вантажоотримувача за залізничною накладною № 44311421 з «ПСП «УкрРосХім», 53132 Дніпропетровська обл., Софіївський район, с. Девладово, вул. Привокзальна, 2», код вантажоодержувача -2791, на ПАТ «Михайлівський райагропостач», 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 1, код 4002.

Крім того, згідно з листом відповідача № 1 від 09.01.2015, адресованого станції відправлення Лозова Південної залізниці, відповідні зміни щодо вантажоодержувача за залізничною накладною № 44311421 відповідач просив здійснити станцію відправлення Лозова Південної залізниці шляхом направлення телеграми станції призначення Пришиб Придніпровської залізниці.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР, підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Частиною 1 та 2 статті 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України визначає, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1). Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2). Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3).

Статтею 2 Статуту залізниць України (далі - Статут, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 «Про затвердження Статуту залізниць України»), Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Стаття 6 Статуту містить наступні визначення: вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення; вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж; накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила № 644), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Відповідно до п. 1.2 Правил № 644, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

Пунктом 1.3 Правил № 644 встановлено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з п. 2.1 Правил № 644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, яким зокрема встановлено, що відправником заповнюються графа 4 «одержувач» (найменування, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки), графа 5 «код одержувача» - 4 - значний.

Пунктом 5.5 Правил № 644 визначено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Статтею 43 Статут визначено, що вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправлення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості подання вантажної квитанції відправник подає копію письмового або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження відправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу.

Згідно зі ст. 105 Статуту, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до статті 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно з п. 6.1. Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002, стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Пунктом 6.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002 розґяснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що між позивачем як перевізником та відповідачем як відправником укладено договір перевезення вантажу залізничним транспортом, що оформлено ними залізничною накладною № 44311421 від 06.01.2015 (із накладенням ЕПЦ), яка згідно зі Статутом є основним перевізним документом встановленої форми, який свідчить про наявність між сторонами правовідносин з перевезення залізничним транспортом.

В свою чергу, статтями 24, 105, 122 Статуту, п. 1.1, 1.2. 1.4 , 2.1 Правил № 644 на відповідача як вантажовідправника покладено обовґязок по заповненню залізничної накладної відомостями, зокрема щодо найменування отримувача вантажу та його адреси (графа 4), коду одержувача (графа 5), який відповідачем всупереч наведених нормативних актів порушено.

Так, згідно з залізничною накладною № 44311421 від 06.01.2015, відповідачем як відправником вантажу у графах 4 та 5 накладної було невірно зазначено як особу одержувача вантажу (а саме: зазначено ПСП «УкрРосХім», 53132 Дніпропетровська обл., Софіївський район, с. Девладово, вул. Привокзальна, 2 замість ПАТ «Михайлівський райагропостач», 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 1), так і код одержувача (а саме: зазначено 2791 замість 4002), що підтверджується Актами загальної форми ГУ23 № 1, № 2 та № 3 від 09.01.2015, про що у залізничну накладну було внесено напис «від руки», який посвідчено відбитком штампу станції призначення - Пришиб Придніпровської залізниці.

Доводи відповідача стосовно того, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що ним згідно зі ст. 43 Статуту залізниць України до видачі вантажу було направлено відомості щодо вірних даних одержувача вантажу (адреси, коду, найменування), про що надано станції відправлення лист, на підставі якого станція відправлення Лозова Південної залізниці направила телеграму № 292 від 09.01.2015 станції призначення Пришиб Придніпровської залізниці з зазначенням вірних даних одержувача вантажу - судом відхиляються як безпідставні та необгрунтовані, оскільки статтею 122 Статут визначено, що штраф стягується саме за невірне зазначення відправником відомостей у залізничній накладній, тобто за сам факт порушення, який фіксується актом загальної форми.

Ні положення Статуту, ні Правил № 644 не містять умови, згідно з якою особа звільняється від відповідальності за неправильне зазначення відомостей у перевізному документі у випадку їх виправлення за заявою відправника. Крім того, здійснені у залізничній накладній № 44311421 від 06.01.2015 виправлення - не спростовують саме факту наявності допущеного порушення.

До того ж, суд враховує і те, що в графі 4 «Одержувач» внесено зміни шляхом здійснення напису «від руки», який посвідчено відбитком штампу станції призначення - Пришиб Придніпровської залізниці, згідно якого вірним вантажоодержувачем є ПАТ «Михайлівський райагропостач», 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 1, код 4002 (новий одержувач), тобто зміни до залізничної накладної внесені не особисто відправником, а працівником залізниці, що посвідчено відбитком штампу станції призначення - Пришиб Придніпровської залізниці, що узгоджується з п. 1.4 Правил № 644.

При цьому, суд зазначає, що пункт 1.4 зазначених Правил № 644 встановлює, що відправник вантажу може змінити відомості у графах залізничної накладної, які ним заповнюються, лише шляхом заповнення нового провізного документа, тобто фактично, відправник вантажу може змінити відомості у графах до моменту прийняття за накладною залізницею вантажу до перевезення та відправлення вантажу. У випадку відправлення вантажу за провізним документом, який містить невірно зазначені відправником відомості, є наявним факт порушення, відповідальність за яке обумовлена Статутом, і подальше виправлення відомостей у залізничній накладній лише додатково підтверджує факт порушення, проте не спростовує його.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем як вантажовідправником у залізничній накладній на перевезення № 44311421 було невірно зазначено код, найменування та адресу одержувача, факт порушення відповідачем обовґязків з вірного зазначення вказаних даних одержувача вантажу, визначених ст.ст. 24, 105, 122 Статуту, п. 1.1, 1.2. 1.4 , 2.1 Правил № 644 підтверджено актами загальної форми ГУ23 № 1, № 2 та № 3 від 09.01.2015, а тому згідно зі ст. ст. 118, 122 Статуту наявні підстави для застосування до відповідача штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а саме: за невірне зазначення коду вантажоодержувача та за невірне зазначення найменування і адреси вантажоодержувача, що є окремими порушеннями, що узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п. 6.1. Роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002

Так, згідно з графою 34 залізничної накладної № 44311421, розмір провізної плати становить 2664 грн. 00 коп., а тому розмір штрафу (пґятикратний розмір провізної плати) за кожне порушення становить: 13320 грн. 00 коп. за невірне зазначення коду вантажоодержувача та 13320 грн. 00 коп. за невірне зазначення адреси і найменування вантажоодержувача, що загалом складає 26640 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ДП «Придніпровська залізниця» до ТОВ «НФ Трейдінг Україна» про стягнення 26 640 грн. 00 коп. штрафу - є законною, обгрунтованою, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. покладаються судом на відповідача.

Крім того, позивач у поданих суду заявах, просив покласти на відповідача витрати по забезпеченню прибуття представника до суду 27.07.2015, 10.08.2015 та 14.09.2015, а саме: 1610 грн. 32 коп. вартості проїзних документів за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя 27.07.2015 та 10.08.2015, 738 грн.64 коп. вартості проїзних документів за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя на судове засідання 14.09.2015, а також 350 грн. 00 коп. вартості проживання, що загалом складає 2698 грн. 96 коп.

Пунктом 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 визначено, що судовим експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються: вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту; найом жилого приміщення; добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження; судовому експерту відшкодовуються також витрати, пов'язані з дослідженням об'єкту судової експертизи, якщо останній знаходиться в іншому населеному пункті, ніж експертна установа (або експерт проживає в іншому населеному пункті) і не може бути доставлений до цієї установи (або експерту). В усіх зазначених випадках відшкодуванню підлягає мінімальна вартість проїзду та мінімальна (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість та про фактичні витрати на проїзд і проживання подаються заінтересованими особами. Витрати, пов'язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання судовими експертами, перекладачами та іншими особами своїх обов'язків у розмірі, що визначається у рішенні господарського суду.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення позивачем інших витрат загалом в сумі 2698 грн. 96 коп., повґязаних з розглядом справи, ним надано наступні документи: - проїзні (посадочні) документи 000в3а3-177D-B540-0001 вартістю проїзду 419 грн. 86 коп. та 000в3а3d-337E-8F5A-0001 вартістю проїзду 385 грн. 30 коп., загалом на суму 805 грн. 16 коп., оформлені на імґя представника позивача Барчунінова Костянтина за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя 26-28.07.2015; - проїзні (посадочні) документи 000в3а4в-5F72-B099-0001 вартістю проїзду 419 грн. 86 коп. та 000в3а4в-8FF3-0AA9-0001 вартістю проїзду 385 грн. 30 коп., загалом на суму 805 грн. 16 коп., оформлені на ім'я представника позивача Барчунінова Костянтина за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя 09.08.-10.07.2015.; - проїзні (посадочні) документи 000в3а6е-1978-0DED-0001 вартістю проїзду 402 грн. 18 грн. та 000в3а6e-4AD8-0EE7-0001 вартістю проїзду 336 грн. 46 коп., загалом на суму 738 грн. 64 коп., оформлені на ім'я представника позивача Барчунінова Костянтина за маршрутом Запоріжжя - Київ - Запоріжжя 13.09.-16.09.2015;- посвідчення про відрядження № 178 та № 113 на ім'я Барчунінова Костянтина; - квитанція до прибуткового касового ордера № 542 від 14-15.09.2015 на суму 350 грн. 00 коп., сплачених за проживання 1 добу (з 14.09.2015 по 15.09.2015) в 1-містному номері готелю.

В свою чергу, суд зазначає, що ухвалами від 10.07.2015, від 27.07.2015 та у судовому засіданні 10.08.2015 (що підтверджується протоколом судового засідання) визнавав явку сторін обов'язковою; представником позивача Барчуніновим К.О. було виконано обов'язки з прибуття у судові засідання у справі 27.07.2015, 10.08.2015, 14.09.2015, виконано покладені судом обов'язки щодо надання пояснень по суті заявленого позову та надано копії витребуваних документів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем понесено документально підтверджені судові витрати, а саме - інші витрати, пов'язані з розглядом справи, на суму 2348 грн. 96 коп. (витрати на проїзд), необхідність понесення яких доведена позивачем; а отже згідно зі ст. 44, ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати покладаються судом на відповідача.

Що стосується понесених позивачем витрат на проживання з 14.09.2015 по 15.09.2015 у розмірі 350 грн. 00 коп., суд не вбачає підстав для покладення їх на відповідача, оскільки позивачем не доведено необхідності здійснення вказаних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ Трейдінг Україна» (код ЄДРПОУ 37883328; місцезнаходження: 01601 м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 01073828; місцезнаходження: 49600 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108) штраф в розмірі 26640 (двадцять шість тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., а також 2348 (дві тисячі триста сорок вісім) грн. 96 коп. інших витрат, повґязаних з розглядом справи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 21.09.2015

Суддя І.М. Отрош