Ухвала суду № 50933239, 22.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.09.2015

Справа № 910/24757/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши матеріали позовної заяви комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «Європоліс», м. Київ,

про стягнення 7 604,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі – Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «Європоліс» (далі – Товариство): 6 571,83 грн. основного боргу за договором від 25.07.2013 № З-155 про надання послуг з централізованого опалення; 907,68 грн. втрат від інфляції; 125,47 грн. 3% річних, а всього 7 604,98 грн.

Господарський суд міста Києва, відповідно до імперативної норми статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) зобов’язаний повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивач подав суду як доказ сплати судного збору платіжне доручення від 27.08.2014 № 263 на суму 1 827 грн., з призначенням платежу «Судовий збір за позовом КП «ЦОС Шевченківського р-ну» Господарський суд м. Києва, код ЄДРПОУ 05379487. Без ПДВ.».

Відповідно до пункту 2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (далі – Постанова № 7) чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004№ 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно додатків 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік – цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Відповідно до пункту 2.21 Постанови № 7 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних рекомендацій Пленуму в реквізиті «призначення платежу» мають бути зазначені відомості про відповідну позовну заяву, яка оплачується судовим збором, а саме: сторони спору, його предмет та при наявності вихідна дата і номер позовної заяви.

Однак, згідно з реквізитів «призначення платежу» платіжного доручення від 27.08.2014 № 263 дана позовна заява жодним чином не ідентифікована, тобто не вказано її дати, а також не зазначено найменування сторони до якої заявлені позовні вимоги.

Крім того, при перерахуванні судового збору з рахунка платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)», який скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено у пункті 8 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320. Так, казаною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим службовим особам; право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Додане до позовної заяви платіжне доручення про сплату судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки, відсутня відмітка про зарахування судового збору до державного бюджету, а призначення платежу позовної заяви не містить даних, які б надали можливість ідентифікувати позовну заяву.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, суд позбавлений можливості виконати вимоги вказаної статті, у зв’язку з поданням позивачем платіжного доручення без відмітки про зарахування судового збору до державного бюджету.

Неподання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 63 ГПК України.

Так, пунктом 4 частини першої статті 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з частиною третьою статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову від 23.06.2015, яка підлягає поверненню разом з позовною заявою.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 63 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи та заяву про забезпечення позову повернути комунальному підприємству «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» без розгляду.

Суддя І.Д. Курдельчук