Рішення № 50933237, 15.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015Справа №910/17801/15

За позовом Приватного підприємства "Монтажєвробуд",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Промжитлобуд"

про стягнення грошових коштів в розмірі 329 331,58 грн. (з урахуванням заяви про збільшення),

Суддя О.С. Комарова

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: Шестаков А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Яременко В.Д. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 15 вересня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство "Монтажєвробуд", 13 липня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 15.06.2015 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Промжитлобуд", про стягнення грошових коштів в розмірі 298 538,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором підряду 4 від 16.09.2014 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості виконаних позивачем, як виконавцем, будівельних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою суду від 15.07.2015 року (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/17801/15 та призначено розгляд справи на 11.08.2015 року.

05 серпня 2015 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 03.08.2015 року, який долучено судом до матеріалів справи.

10 серпня 2015 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», яке судом долучено до матеріалів справи.

11 серпня 2015 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів та повідомлення про відсутність аналогічного спору у справі, які судом долучено до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 11.08.2015 року з'явились, представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача заперечив проти позову та підтримав подане клопотання про залучення третьої особи, обумовлюючи це тим, що Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» є замовником будівництва відповідно до договору підряду №4 від 16.09.2014 на внутрішні оздоблювальні роботи на об'єкті «реконструкція гуртожитку з переобладнанням під житловий будинок з по квартирним населенням з влаштуванням надбудови та прибудови на вул. Гарматна, 20 ум. Києві».

Представник позивача заперечив проти даного клопотання з підстав його необґрунтованості.

Суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснення необхідних дії, щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі та додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами без залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Також представниками сторін в судовому засіданні 11.08.2015 року подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року судом, за клопотанням представників сторін, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строки розгляду справи на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 15.09.2015 року.

Представник відповідача через відділ діловодства суду 17.08.2015 року подав клопотання про призначення у справі № 910/17801/15 судової експертизи, всі витрати за проведення судової експертизи просив покласти на відповідача. Зазначене клопотання було долучено судом до матеріалів справи.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 31.08.2015р. через відділ діловодства суду подав заяву «Про збільшення розміру позовних вимог» у справі № 910/17801/15, в якій Приватне підприємство "Монтажєвробуд" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Промжитлобуд" заборгованість за договором підряду в сумі 298 538,57 грн. з них: основного боргу - 201 938,80 грн., пені - 41 979,23 грн., інфляційної складової боргу - 52 992,05 грн. та 3% річних - 2 168,49 грн..

Враховуючи доплату судового збору за подання цієї заяви в належному розмірі, судом вона була прийнята до розгляду.

Через відділ діловодства суду 09.09.2015 року від представника позивача надійшли письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання 15.09.2015 року представники сторін з'явились. Дали усні пояснення по суті спору. Представник позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, подав додаткові пояснення. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив відмовити в його задоволенні.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2014 року між позивачем (далі - підрядник, виконавець) та відповідачем (далі - генпідрядник, замовник) (разом - сторони) укладено договір підряду 4 (копія договору міститься в матеріалах справи, по тексту - Договір або Договір підряду) відповідно до п. 1.1 якого на умовах та в порядку, визначених договором, генпідрядник доручає і оплачує, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати внутрішньо оздоблювальні роботи на «реконструкції гуртожитку з переобладнанням під житловий будинок з поквартирним заселенням з влаштуванням надбудови та прибудови на вул. Гарматній, 20 у Солом'янському районі м. Києва, відповідно до проектної документації, договірної ціни (додаткок № 2) та умовах передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що кінцевий термін виконання підрядних робіт становить 2014 р. за умов вчасного перерахування коштів, передбачених п. 4.1 договору та виконання п.п. 6.2.1, 6.2.4, 6.2.11, 6.2.13.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору вартість робіт визначається згідно з договірною ціною, погодженою сторонами. У випадку затримки оплати і збільшення вартості будівельних матеріалів, що відбулись за відповідний час, вартість договору може бути переглянута шляхом оформлення додаткової угоди.

Пунктами 3.3, 3.4 Договору передбачено, що при внесенні змін до проектної документації генпідрядник, якщо того вимагають зміни, замовляє підряднику додаткові матеріали та роботи, що узгоджуються додатковою угодою до даного договору. Вартість даного договору може переглядатись за умови: зміни обсягів і складності будівельно-монтажних робіт; зміни цін на матеріали поставки підрядника (які не були забезпечені авансом) більше ніж на 10 % щодо цін, застосованих при визначенні базової договірної ціни; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, які впливають на вартість робіт.

За приписами п.п. 4.1, 4.3 Договору генпідрядник перераховує підряднику аванс в сумі на строк згідно заявки, яка має бути погоджена. Розрахунок за фактично виконані обсяги робіт здійснюється щомісяця на підставі довідки типової форми КБ-3 та акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в, наданих підрядником генпідряднику не пізніше 17 числа звітного місяця. Генпідрядник приймає виконані роботи і підписує надані підрядником довідки про вартість виконаних та акти приймання виконаних робіт не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім або надає мотивовану відмову від підписання. При наявності у генпідрядника претензій по обсягу та/або якості виконаних робіт він зобов'язаний у той же строк надати підряднику перелік відповідних зауважень у письмовій формі. У цьому випадку сторонами складається акт із переліком необхідних доробок і термінами їх виконання.

Відповідно до п. 5.3 Договору передача фактично виконаних робіт генпідряднику, відповідно до затвердженого графіку виконання робіт (додаток № 3), передбачених даним договором, оформлюється актом про прийом виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 у трьох примірниках.

У відповідності з п. 12.1 Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за даним договором.

Позивач зазначає, що свої обов'язки за Договором виконав належним чином, зокрема, здійснив роботи на загальну суму 497 398,80 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень-грудень 2014 року, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за відповідний період. Відповідачем зазначені роботи були прийняті без будь-яких зауважень та заперечень, проте оплачені частково, лише на суму 296 000,00 грн., внаслідок чого ним були порушені умови договору щодо своєчасної оплати наданих підрядником будівельних робіт, а відтак стягненню з відповідача підлягає 201 398,80 грн. З розрахунку позивача (497 398,80 грн. /надані роботи/ - 296 000,00 грн. /частково оплачені роботи).

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати виконаних робіт.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Умовами статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як визначено нормами ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і зда ти у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вже було встановлено судом, 16 вересня 2014 року між та відповідачем укладено договір підряду 4 відповідно до п. 1.1 якого на умовах та в порядку, визначених договором, генпідрядник доручає і оплачує, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати внутрішньо оздоблювальні роботи на «реконструкції гуртожитку з переобладнанням під житловий будинок з поквартирним заселенням з влаштуванням надбудови та прибудови на вул. Гарматній, 20 у Солом'янському районі м. Києва, відповідно до проектної документації, договірної ціни та умовах передбачених даним договором.

З матеріалів справи вбачається, що протягом вересня-грудня 2014 року підрядником було виконано роботи на суму 497 398,80 грн., що підтверджується Довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та актами прийому виконаних будівельних робіт форми КБ-2, підписаними та скріпленими печатками генпідрядника та підрядника (копії документів наявні в матеріалах справи).

Водночас, відповідач частково оплатив надані підрядні роботи на суму 296 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками виписками (зазначені документи наявні в матеріалах справи).

Окрім того, представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких останній зазначає, що в Господарському суду м. Києва розглядалась справа № 910/4522/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Промжитлобуд" до Приватного підприємства "Монтажєвробуд" про стягнення авансового платежу в розмірі 296 000,00 грн.

Рішенням Господарському суду м. Києва від 18.05.2015 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову відмовлено, доводи позивача про те, що відповідачем роботи були виконані неякісно судом відхилено, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Промжитлобуд" про призначення експертизи судом у справі № 910/17801/15 відхиляється на підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, нормами якої визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із завищеною вартістю робіт, а також тим, що позивач вводить суд в оману, зазначивши про наявну переписку між сторонами, якої на думку, відповідача не було.

Відповідно до вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача з огляду на те, що при укладанні договору сторони погодили всі істотні умови, що підтверджується відповідними підписами та печатками на останній сторінці договору, а також наявною в матеріалах справи частковою оплатою за підрядні роботи, що дає підстави суду вважати, що відповідач визнав заборгованість в зазначеній в позовній заяві сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищезазначене, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 201 398,80 грн., з розрахунку: 497 398,80 грн. /виконані роботи/ 296 000,00 грн. / оплачені роботи/.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення договірних зобов'язань в частині строків оплати генпідрядник сплачує підряднику пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманої оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 58 863,39 грн. пені за прострочення оплати робіт. Розрахунок пені наведений нижче.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення201398.0020.02.2015 - 03.03.20151219.5000 %0.107 %*2582.31201398.0004.03.2015 - 20.08.201517030.0000 %0.164 %*56281.08Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати послуг, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з замовника, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь виконавця підлягає 3 443,08 грн. 3% річних та інфляційних втрат в сумі 54 950,77 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі20.02.2015 - 15.09.2015201398.001.27354950.77256348.77Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, судом перевірено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, після чого суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є вірним частково, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахування заяви позивача про збільшення позовних вимог у справі підлягають частковому задоволенню в розмірі 318 656,04 грн., з них основного боргу - 201 398,80 грн., пені - 58 863,39 грн., індексу інфляції - 54 950,77 грн. та 3% річних - 3 443,08 грн.

Господарський суд, враховуючи загальну суму ціни позову в розмірі 329 331,58 грн., а також фактичний розмір позовних вимог, що підлягає стягненню, в розмірі 318 656,04 грн., дійшов висновку, що судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 6 373,11 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо будівельна компанія "Промжитлобуд" (ЄДРЮОФОП 37044064, адреса: 04073, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 27-А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "Монтажєвробуд" (ЄДРЮОФОП 38637792 адреса: 02660, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1 І), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти, а саме: основний борг - 201 398,80 грн. (двісті одна тисяча триста дев'яносто вісім гривень 80 копійок), пеню - 58 863,39 грн. (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят три гривні 39 копійок), 3% річних - 3 443,08 грн. (три тисячі чотириста сорок три гривні 08 копійок), втрати від інфляції - 54 950,77 грн. (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень 77 копійки) та судовий збір - 6 373,11 грн. (шість тисяч триста сімдесят три гривні 11 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.09.2015 року.

Суддя О.С. Комарова