Рішення № 50933152, 15.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015

Справа №910/16367/15

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер", м.Київ

до відповідача 1

до відповідача 2

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова Справа", м.Вінниця

Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Палас", м.Київ

про

стягнення 168 524,09 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з’явився

від відповідача 1:

від відповідача 2:

не з’явився

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (надалі – ТОВ "Петрус-Кондитер", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова Справа", (надалі – ТОВ "ТФ "Нова Справа", відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Палас" (надалі – ТОВ "Статус-Палас", відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості на користь позивача в розмірі 168 524,09 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 1 своїх зобов’язань за укладеним дестриб’ютерським договором №1/11 від 11.11.2013р. щодо оплати поставленої продукції в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору та відповідачем 2 договору поруки №16.

Ухвалою від 30.06.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі №910/16367/15 та розгляд справи призначено на 15.07.2015р.

У зв’язку із неявкою сторін, ухвалою від 15.07.2015р. розгляд справи було відкладено на 29.07.2015р.

Ухвалою від 29.07.2015р., у зв’язку із повторною неявкою сторін, розгляд справи було відкладено на 17.08.2015р.

На підставі ст.69 Господарського кодексу України позивач 17.08.2015р. звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів та неявку відповідачів, ухвалою від 17.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 15.09.2015р.

Уповноважені представники відповідачів на виклик суду не з’явилися, відзиви на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надали.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.06.2015р. та відкладення від 15.07.2015р., від 29.07.2015р., 17.08.2015р. відправлено на адресу відповідача 1, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 21050, м.Вінниця, вулиця Козицького, будинок 46, та відповідача 2: 03115, м.Київ, вул.Святошинська, будинок 32.

Вищий господарський суд України у п.11 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідачів до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/16367/15.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

11.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова Справа" (дистриб’ютор, відповідач 1) було укладено договір №1/11, згідно із п.2.1. якого постачальник на умовах, передбачених цим договором, передає товар дистриб’ютору в розмірі необхідному для підтримання товарного запасу, а дистриб’ютор виконує дії необхідні для підтримання товарного запасу товару на своєму складі а також здійснює його продаж клієнтам за цінами, зазначеними у прас-листах постачальника і здійснює своєчасну оплату отриманого від постачальника товару.

Пунктами 2.4 договору передбачено, постачальник постачає товар дистриб’ютору за ціною, передбаченою для дистриб’ютора в офіційному прас-листі постачальника з урахуванням п.12.2 даного договору.

Відповідно до п.2.8 договору постачальник зобов’язується при поставці кожної партії товару надавати дистриб’ютору наступні документи: накладну. Податкову накладну, документи підтверджуючі якість товару, а саме: сертифікат якості, гігієнічні висновки та інші, встановлені чинним законодавством для даного виду товару.

За змістом п.4.1 договору №1/11 суму договору складає сума всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснювалося постачання товару на виконання даного договору.

Згідно п.6.2 договору оплата кожної отриманої партії товару здійснюється дистриб’ютором в безготівковій формі протягом 42 (сорока двох) календарних днів з моменту отримання. Оплата заборгованості за отриманий товар, який буде дистриб’ютором відвантажуватися (реалізовуватись) на національних, регіональних, локальних мережах (перелік мереж узгоджується письмово сторонами) становить 60 (шістдесят) календарних днів з моменту відвантаження дистриб’ютором товару в узгодженні торгівельні мережі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на виконання умов договору №1/11 від 11.11.2013р. позивач поставив відповідачу продукцію на суму 192 529,83 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№ЧДС-00558 від 30.01.2015р. на суму 38 875,23 грн.;

-№ЧДС-00548 від 30.01.2015р. на суму 81 226,90 грн.;

-№ЧДС-00683 від 09.02.2015р. на суму 3 369,60 грн.;

-№ЧДС-00775 від 16.02.2015р. на суму 51 712,31 грн.;

-№ЧДС-00841 від 16.02.2015р. на суму 17 345,79 грн.

Вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без зауважень і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов’язку по поставці Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова Справа" товару на загальну суму 192 529,83 грн.

Як вказувалося вище, відповідно до п.6.2 договору оплата кожної отриманої партії товару здійснюється дистриб’ютором в безготівковій формі протягом 42 (сорока двох) календарних днів з моменту отримання.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач 1 взяті на себе за договором №1/11 від 11.11.2013р. зобов’язання не виконав, продукцію у визначений договором строк оплатив лише частково у розмірі 24 005,60 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги положення укладеного договору, суд дійшов висновку щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар (з урахуванням часткової оплати та повернення постачальнику товару) у розмірі 168 524,23 грн. Вказані обставини також підтверджуються наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом за період з 01.02.2015р. по 31.03.2015р., який скріплено печатками та підписано позивачем та відповідачем 1 без зауважень та заперечень.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 168524,09 грн.

З урахуванням того, що ТОВ "Петрус-Кондитер" заявлено до стягнення суму основного боргу у меншому розмірі ніж визначено законом, а суд самостійно не може вийти за межі позовних вимог тому судом задовольняється вимога щодо стягнення заборгованості у розмірі 168524,09 грн.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем 1.

01.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус-Палас" (поручитель) було укладено договір поруки №16 за змістом п. 1.1, якого поручитель, безоплатно, повністю поручається перед кредитором за виконання боржником, зобов’язань боржника згідно дистриб’юторського договору №1/11 від 11 листопада 2013р. (далі – основний договорі).

Під боржником згідно договору сторони розуміють – Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова Справа". Місцезнаходження: 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Козирицького, будинок 46, Ідентифікаційний код – 31363286, яке є стороною в Основному договорі укладеному з кредитором (в подальшому іменований – боржник).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2015р.

Кредитор не має права змінювати умови Основного договору без згоди поручителя, в іншому випадку поручитель не відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов’язань за Основним договором з моменту внесення таких змін (п. 2.4 договору поруки).

У відповідності до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Оскільки договір поруки за своєю правовою природою є додатковою фінансовою підтримкою для боржника (по зобов’язаннях останнього відповідає ще й поручитель), законодавством не передбачено обов’язку кредитора повідомляти боржника про укладення договору поруки.

Частина 1 та частина 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.

Відповідно до частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідачі несуть солідарний обов’язок за дистриб’юторським договором в межах суми, що задоволена судом до стягнення, а саме: 168524,09 грн., а отже позивач має право на підставі ст. 543 Цивільного кодексу України звернутись одночасно з позовом до двох відповідачів.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки, ні Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма «Нова Справа", яке придбало у позивача товар, ні Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-Палас", що поручився за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором купівлі-продажу, не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надали доказів на підтвердження виконання зобов'язань згідно укладених договорів купівлі-продажу та поруки, то господарський суд приходить до висновку, про необхідність солідарного стягнення з них 168524,09 грн. боргу.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова Справа" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Палас" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 168524,09 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма «Нова Справа" (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Козирицького, будинок 46, ЄДРПОУ 31363286) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Палас" (03115, м. Київ, вулиця Святошинська, будинок 32, ЄДРПОУ 34761760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, будинок 32, ЄДРПОУ 3499908) заборгованість у розмірі 168524 (сто шістдесят вісім тисяч п’ятсот двадцять чотири) грн. 09 коп.; судовий збір у розмірі 3370 (три тисячі триста сімдесят) грн. 48 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено – 21.09.2015р.

Суддя В.В. Князьков