Постанова № 50932490, 21.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.04.10 № 11/657/08-АП

суддя Гончаренко С.А.

10 год. 47 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (вул. Брюлова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69068)

до відповідача: Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69071)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_2 дов. № 22 від 22.03.2010р.;

відповідача: не зявився

про: стягнення 44420,16 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Запорізької області надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 44420,16 грн.

Ухвалою від 25.11.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі. У звязку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів, які мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та обєктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Ухвалою від 31.03.2009р. було зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-1893/09/0870 за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій податкового інспектора та часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0001301702/0 від 11.08.2008р., яка знаходиться в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2009р. по справі №2а-1893/09/0870 у задоволені адміністративного позову СПД-ФО ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій податкового інспектора та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено у повному обсязі. Постанова набрала законної сили 19.06.2009р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з обставин, викладених в адміністративному позові, зокрема зазначив, що заборгованість виникла внаслідок прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0001301702/0 від 11.08.2008р. яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 42885,00 грн. (в т.ч. 28590,00 грн. основного платежу та 14295,00 грн. штрафних санкцій) та податкових повідомлень-рішень № 0000691701/0 і № 0000711701/0 від 09.02.2008р. якими визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності на загальну суму 5825,55 грн. У податкового органу є рішення суду про стягнення 5784,44 грн. На час вирішення спору, згідно облікової картки заборгованість відповідача складає 42885,00 грн. по сплаті податку на додану вартість та 1535,16 грн. по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач відзив на адміністративний позов та витребувані документи не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвали про порушення провадження у справі, відкладення судового засідання, зупинення та поновлення провадження у справі на адресу суду не повертались. Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судових засідань.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:

Відповідно до ст. 4 Закону України Про систему оподаткування платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради за №25488184Ф0070099 від 18.05.2004р.

Відповідач згідно даних особової картки платника податків, має податковий борг в сумі 42885,00 грн. по сплаті податку на додану вартість та 1535,16 грн. по податку з доходів фізичних осіб.

Вказаний податковий борг утворився наступним чином.

Податковий борг з податку на додану вартість виник в результаті виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість приватним підприємцем ОСОБА_1І за період з 01.01.2006р. по 31.03.2008р.

За результатами перевірки складено акт №365/17-2/НОМЕР_1 від 29.07.2008р., яким встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження чистої суми зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 730835,30 грн. в порушення пп 7.4.1. пп. 7.4.3, пп 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №163/97 від 03.04.1997р.

Акт перевірки приватний підприємець підписав без будь-яких зауважень.

На підставі фактів зафіксованих у акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001301702/0 від 11.08.2008р., яким визначено податкове зобовязання з ПДВ на суму 42885.00 грн., в т.ч. основного платежу 28590,00 грн., штрафних санкцій - 14295.00 грн.

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Податкове повідомлення-рішення №0001301702/0 від 11.08.2008р. було направлено листом з рекомендованим повідомленням 11.08.2008р. та повернулось до ДПІ 16.09.2008р. з відміткою пошти за спливом строку зберігання. У звязку з цим було складено акт № 25 від 16.09.2008р. про неможливість вручення податкового повідомлення рішення та того ж дня вивішено на дошку оголошень.

Податкова заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності виникла в результаті узгоджених сум податкових зобовязань, а саме подання до ДПІ декларації про доходи, одержані за 2007р. або за інший період звітного року, в якій визначає що дохід з якого необхідно сплатити прибутковий податок за 2007р. становить 33837.00 грн., та одночасно визначає, що в наступному 2008р. буде одержаний сукупний оподатковуваний доход 5000,00 грн.

За результатами декларації ДПІ було зроблено перерахунок та розрахунок вказаного податку:

- перерахунок за 2007р. №0000000073/1701 від 09.02.2008р., в якому сума нарахованого прибуткового податку склала 5075,55 грн. (33837 х 15%);

- розрахунок на 2008р. №0000000075/1701 від 09.02.2008р., в якому сума нарахованого прибуткового податку склала 750,00 грн. (5000 х 15%).

На підставі перерахунку та відповідно до ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. ДПІ виставляло відповідачу податкові повідомлення-рішення за №0000691701/0 від 09.02.2008р. на суму 5075.55 грн. та №0000711701/0 від 09.02.2008р. на суму 750,00 грн. всього на загальну суму 5825.55 грн.. які були отримані підприємцем того ж дня про що свідчить його особистий підпис.

Податковим зобовязанням та податковим боргом згідно пп. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-ІІІ від 20.12.2000р. є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України ,,Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У зазначені строки податкове зобовязання не сплачено, а тому у відповідності до пп. 5.4.1 цього Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 11 ст. 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами, а адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 112, ч. 3, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України від 06.10.2005р. № 2953-ІV),-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69071, код НОМЕР_1) до державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя (р/р 34124999700009, банк ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676911, код платежу 99999999) 42885,00 грн. в рахунок погашення податкової заборгованості по податку на додану вартість та 1535,16 грн. в рахунок погашення податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя С.А.Гончаренк