Рішення № 50932315, 16.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/97/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015 Справа № 908/4162/15

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №322 від 19.03.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 50 від 24.06.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція, м. Енергодар Запорізької області

до Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області

про стягнення 6903836,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

16.07.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція до Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради про стягнення 6989008,46 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов посилається на те, що 23.04.2013р. між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС (теплопостачальна організація) та КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (споживач) укладений договір №12Т-13 про надання послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до п.1.1 договору, теплопостачальна організація зобовязується надати послуги споживачу, зазначені у п.1.2. договору, в необхідних йому обсягах відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а споживач зобовязується сплачувати за отримані послуги за встановленими тарифами у строки, які передбачені договором.

Позивач за період березень-квітень 2013р. надав послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на загальну суму 6 656 240, 78 грн., проте відповідач в порушення умов договору не сплатив за отримані послуги грошові кошти, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 6 656 240, 78 грн. Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 6 656 240, 78 грн.; пеню в розмірі 227 222, 76 грн.; індекс інфляції в розмірі 82 822, 63 грн.; 3 % річних в розмірі 22 722, 29 грн. та суму сплаченого судового збору.

16.07.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 17.07.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/4162/15 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/97/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 27.08.2015р. о/об 12 год. 00 хв.

26.08.2015р. через канцелярію господарського суду представник відповідача через канцелярію суду надав до суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

27.08.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі. Проти клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляд у справи не заперечив.

Представник відповідача у судове засідання 27.08.2015р. не зявився, вимоги ухвали суду від 17.07.2015р. не виконав.Ухвалою суду від 27.08.2015р. клопотання відповідача про розгляд справи задоволено, розгляд справи відкладено на 16.09.2015р.

14.09.2015р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання судового рішення, в якому останній визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розстрочити виконання рішення по справі терміном на 120 місяців, з жовтня 2015р. по серпень 2025р. з щомісячним платежем в сумі 58850 грн. та вересень 2025 р. з платежем 58938,96 грн.

16.09.2015р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, в звязку з частковим погашенням заборгованості просить стягнути з відповідача: 6903836,27 грн., з яких 6569552,19 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 22896,94 грн., інфляційні витрати в розмірі 82417,86 грн. та пеню в розмірі 228969,28 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 73080 грн.

Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що заява подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом.

Спір розглядається з урахуванням поданих зменшень.

В судовому засіданні 16.09.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих зменшень, просить суд стягнути з відповідача 6903836,27 грн., з яких 6569552,19 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 22896,94 грн., інфляційні витрати в розмірі 82417,86 грн. та пеню в розмірі 228969,28 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 73080 грн. Також представник позивача заперечив проти надання відповідачеві розстрочки виконання рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості та просив суд надати розстрочку виконання судового рішення строком на 120 місяців.

За заявою представників сторін справа розглядалася без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 16.09.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

23.04.2013р. між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (теплопостачальна організація) та Комунальним підприємством Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (споживач) укладений договір № 12Т-13 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація зобов'язується надати послуги споживачу, зазначені у п. 1.2 договору в необхідних йому обсягах відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства, а споживач зобов'язується сплачувати за отриманні послуги за встановленими тарифами у строки, які передбачені цим договором. Сторони керуються законами України Про теплопостачання від 02.06.2005р. № 2633, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., Правилами технічної експлуатації електричних станцій та мереж ГКД 34.20.507-2003, Правилами будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води НПАОП 0.00-1.11-98, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затвердженими наказом МінПаливЕнерго № 71 от 14.02.2007, законом України Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності від 24.05.2012р. № 4851-VІ.

Згідно п. 1.2 договору найменування послуг: надання послуг із виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію безперервно, за винятком перерв на проведення ремонтних та профілактичних робіт (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору орієнтовна річна загальна вартість цього договору згідно з орієнтовним річним плановим обсягом постачання теплової енергії та діючими на момент укладання договору тарифами становить 23 864 568,62 грн., у т.ч. ПДВ.

Розділом 4 договору розрахунковим документом на оплату є двосторонній акт про надання послуг із виробництва теплової енергії, двосторонній акт про надання послуг із транспортування теплової енергії, двосторонній акт про надання послуг із постачання теплової енергії. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються споживачем за фактично спожитий обсяг теплової енергії на підставі оформлених двосторонніх актів про надання послуг із виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії відповідно до діючого в звітний період тарифу на теплову енергію, визначену як сума: тарифу на виробництво теплової енергії, який затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України, переглядається та вступає в дію в установленому діючим законодавством України порядку; тарифу з транспортування теплової енергії в розмірі, який затверджений виконавчим комітетом Енергодарської міської ради та буде переглянутий і набуде чинності у встановленому чинним законодавством України порядку; тариф на постачання теплової енергії, який набуде чинності в установленому діючим законодавством порядку. Про встановлення, зміну тарифів теплопостачальна організація повідомляє споживача в письмовому вигляді протягом 15 робочих днів із дня набрання ними чинності відповідно до діючого законодавства України (п. 4.2).

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що по закінченню звітного місяця, в якому надавалися послуги, споживачем та теплопостачальною організацією підписуються двосторонній акт про надання послуг із виробництва теплової енергії, двосторонній акт про надання послуг із транспортування, двосторонній акт про надання послуг із постачання теплової енергії за фактичний обсяг теплової енергії. Споживач зобовязаний підписати надані нарочно з боку теплопостачальної організації акт про надання послуг з виробництва теплової енергії, акт про надання послуг з транспортування теплової енергії, акт про надання послуг з постачання теплової енергії у трьох примірниках на протязі двох робочих днів із моменту одержання з обовязковим зазначенням дати підписання актів та 2 примірника актів повернути представнику теплопостачальної організації, який одночасно надає споживачу податкову накладну з зазначенням на акті дати отримання.

Згідно п. 4.4 розрахунки за відпущену теплову енергію, враховуючи транспортування та постачання теплової енергії, здійснюється споживачем за фактичний обсяг щомісяця до останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 11.1 договір вважається укладеним із моменту його підписання споживачем та теплопостачальною організацією та діє до 31.12.2013р. Дія договору продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо за 1 місяць до припинення строку його дії жодна зі сторін не заявить про закінчення його дії.

Станом на день розгляду справи договір є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник передав, а споживач прийняв у березні квітні 2015 р. послуг з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії на загальну суму 6 656 240,78 грн. грн., що підтверджується наступними актами:

- №161/03 від 31.03.2015р. про надання послуг з транспортування теплової

енергії на суму 597 039,55 грн.;

-№162/03 від 31.03.2015р. про надання послуг з постачання теплової

енергії на суму 10 450,46 грн.;

- №163/03 від 31.03.2015р. про надання послуг з виробництва теплової енергії на суму 455 962,58 грн.;

-№164/03 від 31.03.2015р. про надання послуг з транспортування теплової

енергії на суму 110 398,76 грн.;

-№165/03 від 31.03.2015р. про надання послуг з постачання теплової

енергії на суму 1 899,16 грн.;

-№166/03 від 31.03.2015р. про надання послуг з виробництва теплової

енергії на суму 270 820,97 грн.;

-№167/03 від 31.03.2015р. про надання послуг з транспортування теплової

енергії на суму 65 571,83 грн.;

- №168/03 від 31.03.2015р. про надання послуг з постачання теплової енергії на суму 1 128,01 грн.;

-№160/04 від 30.04.2015р. про надання послуг з виробництва теплової

енергії на суму 2 439 871,06 грн.;

-№161/04 від 30.04.2015р. про надання послуг з транспортування теплової

енергії на суму 444 065,83 грн.;

- №162/04 від 30.04.2015р. про надання послуг з постачання теплової енергії на суму 7 639,13 грн.

Вказані акти підписані повноваженими представниками сторін договору та скріплені печатками підприємств.

Станом на 07.09.2015р. відповідачем припинено зобов'язання по сплаті заборгованості за наступними актами

- №168/03 від 31.03.2015р. - оплатою п/д №738 від 15.06.2015р. в сумі 1128,01 грн.;

- №162/04 від 30.04.2015р. - оплатою п/д №739 від 16.06.2015р. в сумі 7639,13 грн.;

- №162/03 від 31.03.2015р. - оплатою п/д №736 від 16.06.2015р. в сумі 10450,46 грн.;

- №165/03 від 31.03.2015р. - оплатою п/д №737 від 16.06.2015р. в сумі 1899,16 грн.;

- №167/03 від 31.03.2015р. - оплатою п/д №923 від 29.07.2015р. в сумі 65571,83 грн., А всього на суму 86 688,59 грн., що підтверджується, зокрема, й актом звірки №76 від 07.09.2015р.

Таким чином, залишок несплаченої суми основного боргу складає 6 569 552,19 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України Про теплопостачання, споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до положень ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 12Т-13 від 23.04.2023р., сума заборгованості за надані в березні квітні 2015р. послуги підтверджена належними та допустимими доказами, визнається відповідачем, суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з відповідача 6569552,19 грн. основної заборгованості за договором є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.Відповідно до п. 4.5 договору у випадку прострочення сплати наданих послуг в строк, зазначений в п. 4.4 договору, споживач зобовязаний сплатити теплопостачальній організації пеню за весь час прострочення в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання своїх зобовязань щодо своєчасної оплати за отримані послуги, позивачем по кожному акту окремо нараховано 228969,28 грн. пені за загальний період з 30.04.2015р. по 15.06.2015р. (докладний розрахунок міститься в матеріалах справи); 22896,94 грн. 3 % річних та інфляційні витрати в розмірі 82417,86 грн.

Перевіривши нарахування штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом визначено, що розрахунки зроблені вірно, а тому вимоги позивача (з урахуванням наданих зменшень) щодо стягнення 228969,28 грн. пені; 22896,94 грн. 3 % річних та інфляційних витрат в розмірі 82417,86 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення на 120 місяців, відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Відповідач, як на підставу надання розстрочки виконання рішення посилається на те, що КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради є комунальним підприємством, господарська діяльність якого не є прибутковою, а навпаки, фінансово-економічне становище підприємства є збитковим. Грошові кошти відповідача на ведення господарської діяльності надходять лише від споживачів, які сплачують за отриманні комунальні послуги нерегулярно та не в повному обсязі. Підприємство має дебіторську заборгованість споживачів за отримання комунальних послуг. Середній процент сплати поточних нарахувань населенню за комунальні послуги складає 85%, у зв'язку з чим дебіторська заборгованість населення постійно нарощується. Крім того, відповідач зазначає, що примусове виконання рішення призведе до ненадходження необхідних на проведення поточних та аварійних робіт коштів, що може призвести до екологічної та техногенної катастрофи. Просить розстрочити виконання рішення строком на 120 місяців.

Однак, такі посилання відповідача не можуть бути підставою для надання розстрочки виконання рішення, оскільки КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради не надано до суду жодних доказів в підтвердження його тяжкого фінансового стану: відсутність грошових коштів на рахунку підприємства (фінансовий звіт, банківська виписка), доказів того, що відповідач не отримує прибуток від господарської діяльності, доказів в підтвердження дебіторської заборгованості споживачів, докази збитковості підприємства тощо.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, саме лише посилання відповідача на те, що він опинився в тяжкому фінансовому стані та стягнення основного боргу та штрафних санкцій, у визначеному позивачем розмірі призведе до припинення діяльності підприємства не є підставою для надання розстрочки виконання рішення згідно з п. 6 ст. 83 Господарсько процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість та не надав належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в розмірі 73080 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17 офіс 5-1, а/с 376, код ЄДРПОУ 32166551) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) заборгованість за Договором №12Т-13 від 23.04.2013р. за актами №160/03 від 31.03.2015р., №161/03 від 31.03.2015р., №163/03 від 31.03.2015р., №164/03 від 31.03.2015р., №166/03 від 31.03.2015р., №160/04 від 30.04.2015р., №161/04 від 30.04.2015р. в розмірі 6 569 552 (шість мільйонів пятсот шістдесят девять тисяч пятсот пятдесят дві) грн. 19 коп., 228969 (двісті двадцять вісім тисяч девятсот шістдесят девять) грн. 28 коп. пені; 22896 (двадцять дві тисячі вісімсот девяносто шість) грн. 94 коп. 3 % річних, інфляційні витрати в розмірі 82417 (вісімдесят дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 86 коп. та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.09.2015 р.

Суддя О.А. Топчій