Ухвала суду № 50931877, 06.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/47/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.12.2013 Справа № 908/1773/13

Суддя Попова І.А., розглянувши заяву Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про встановлення порядку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2013 р. по справі № 908/1773/13, на виконання якого виданий наказ від 25.07.2013 р.,

за позовом Публічного акціонерного товариства Ерде Банк (04071, м. Київ, вул. Гончара, 20)

до відповідача ОСОБА_1 підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (69095, АДРЕСА_1)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9а)

про витребування із незаконного володіння майна, яке належить позивачу

Встановив: Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького МУЮ звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про встановлення порядку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2013 р. по справі № 908/1773/13, на виконання якого виданий наказ від 25.07.2013 р. Заявник просить встановити порядок виконання рішення, за яким видано наказ про витребування із чужого незаконного володіння СПД-ФО ОСОБА_2 майна вартістю 303809 грн. 79 коп. шляхом вилучення у боржника та передачі майна стягувачеві ПАТ «Ерде Банк». В обґрунтування заяви вказано, що порядок виконання «витребування» не відноситься до заходів примусового виконання рішення суду або передачі стягувачу предметів, а також не підлягає виконанню шляхом зобов'язання боржника вчинити певні дії. В виконавчому документі не прописано порядок виконання в частині, які саме дії необхідно провести державному виконавцеві або боржникові.

Суд вважає заяву про встановлення порядку виконання рішення такою, що не підлягає розгляду в господарських судах України з огляду на наступне:

За приписами статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.07.2013 р. по справі №908/1773/13 задоволено позовні вимоги ПАТ «Ерде Банк», заявлені у спосіб, встановлений законодавством (ст. ст. 16, 378 ЦК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений порядок виконання рішення, а саме: у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.

З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що заходи примусового виконання, які полягають у вилученні у боржника майна і передачі стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні суду, є аналогічними заходам, повязаним з витребуванням у боржника на користь стягувача певного майна.

У відповідності до вимог ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, змінити спосіб та порядок їх виконання рішення.

При цьому, у статті 121 ГПК України йдеться про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду і не згадується про встановлення способу і порядку виконання рішення.

Пунктом 7.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 № 9, надано роз'яснення, за змістом якого не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Жовтневому ВДВС ЗМУЮ в прийнятті заяви про встановлення порядку виконання рішення по даній справі.

Додаток: на 53 арк.

Суддя І.А.Попова