Постанова № 50931293, 07.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.11 № 23/28/09-АП-11/294/09-АП

суддя Гончаренко С.А.

10 год. 52 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольська агропромислова компанія»(вул. Фрунзе, 57/8, м. Мелітополь, Запорізька область, 72310)

до відповідача: Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція Запорізької області (вул. Кірова, 31, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 06.12.2011р.;

відповідача: не зявився;

про: скасування податкового повідомлення-рішення № 0004291502/0 від 19.06.2008р., -

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Запорізької області надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольська агропромислова компанія»про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області № 0004291502/0 від 19.06.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого у квітні 2008р. на суму 14 516,00 грн.

06.11.2007р. на підставі ст. ст. 104-107 і п. 6 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України від 06.10.2005р. №2953-ІV) порушено провадження в адміністративній справі, призначені дата і час судового засідання.

Провадження у справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням в повязаній адміністративній справі № 13/78/09-АП.

На підставі розпорядження виконуючого обовязки голови господарського суду Запорізької області № 574 ухвалою від 23.06.2009р. справа прийнята до розгляду даним складом суду.

Позивач наполягає на позовних вимогах, викладених в адміністративному позові, повідомив, що на підставі Акту перевірки № 822/16/31670299 від 18.06.2008р. про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Мелітопольська агропромислова компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий, березень 2008р. Мелітопольською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004291502/0 від 19.06.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого у квітні 2008 року на загальну суму 14 516,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення слугували висновки перевіряючих про порушення позивачем пп. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування. Даний висновок перевіряючими зроблено виходячи з того, що контрагент позивача (продавець товару) ТОВ «Меліопольметалторг»у перевіряємому періоді до Мелітопольської ОДПІ не звітувало та не надавало податкових декларацій.

Позивач стверджує, що сума податку на додану вартість , що включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець несе обовязок по сплаті цього податку до бюджету. Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідач фактично поклав обовязок по сплаті податку на ТОВ «Мелітопольська агропромислова компанія», що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що факти встановлені актом перевірки відповідають фактичним обставинам та приписам чинного законодавства, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення законне і не підлягає скасуванню.

Зокрема у відзиві на адміністративний позов зазначив, що розмір заявленої до відшкодування, зазначеного платником у декларації, є більшим на 14 516,00 грн., ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»з урахуванням позапланової виїзної перевірки податкової декларації за березень 2008р., акт перевірки № 613/23-5/3160299 від 17.05.2008р.

Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

В ході виїзної позапланової перевірки ТОВ «Мелітопольська агропромислова компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий, березень 2008р. було встановлено взаємовідносини підприємства позивача з ТОВ «Мелітопольметалторг». Згідно податкових накладних за січень 2008р. ТОВ «Мелітопольська агропромислова компанія» отримала від ТОВ «Мелітопольметалторг»тару для транспортування двигунів AVEO Т-250, палети для транспортування автомобілів AVEO Т-250, №7019.183А на суму 292 248,00 грн., в т.ч. ПДВ 48 708,00 грн. Згідно договору б/н від 01.10.2007р. ТОВ «Мелітопольметалторг»в особі директора ОСОБА_2 надає послуги з механічної обробки запасних частин згідно специфікації, загальна сума договору 600 000,00 грн. з ПДВ. Сума податку на додану вартість у розмірі 48 708,00 грн. була включена підприємством позивача до податкового кредиту січня 2008р.

За наслідками перевірки та на підставі складеного акту ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004291502/0 від 19.06.2008р., яким зменшено бюджетне відшкодування на загальну суму 14 516,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»з наступних підстав:

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначалося, що бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, рівна сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів, робіт та послуг.

Отже, бюджетному відшкодуванню підлягають лише фактично сплачені платником суми податку на додану вартість у вартості товарів, робіт та послуг.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що розрахунки між ТОВ «Мелітопольська агропромислова компанія»та ТОВ «Мелітопольметалторг»у перевіряємому періоді здійснювалися за рахунок бартерних операцій (заліку однорідних вимог), що підтверджується Актом звіряння розрахунків № 81 від 01.03.2008р. та Актом звірки розрахунків № 99 від 31.03.2008р.

Згідно з поясненнями керівника ТОВ «Мелітопольська агропромислова компанія»(позивача у справі) від 23.07.2008р., договором між ТОВ «Мелітопольська агропромислова компанія»та ТОВ «Мелітопольметалторг»передбачено розрахунок в грошовій формі, але фактично оплата здійснювалась бартером жниварками.

Згідно виписки Мелітопольського відділення Запорізької обласної філії «Укрсоцбанк», яку надано ТОВ «Мелітопольметалторг», в січні 2008р. ТОВ «Мелітопольська агропромислова компанія»здійснено оплату лише на суму 2 594,00 грн, в т.ч. ПДВ 432,33грн.

Згідно інформаційної довідки № 176 від 15.05.2008р. в перевіряємому періоді ТОВ «Мелітопольметалторг»до Мелітопольської ОДПІ не звітувало, податкових декларацій не надавало, відповідно сума ПДВ у формі податкових зобовязань по спірним операціям до бюджету сплачена не була.

На підприємстві відсутні основні засоби та власні виробничі потужності, що свідчить про відсутність надання послуг позивачу у перевіряємому періоді.

Документальне підтвердження транспортування та відвантаження товару на підприємстві відсутнє.

З огляду на викладене суд вважає що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України від 06.10.2005р. №2953-ІV), -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити повністю.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

СуддяС.А.Гончаренко

В судовому засіданні 07.12.2011р. оголошені вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 08.12.2011р.