Ухвала суду № 50928441, 19.03.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"19" березня 2014 р.Справа № 924/153/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Відділу капітального будівництва Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Хмельницького районного кооперативно-державне міжгосподарського будівельно-монтажного об'єднання „Райагробуд, с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області

про - розірвання договору купівлі-продажу №1/94-06 від 12.02.2006 р., укладеного між ВКПБ УМВС України в Хмельницькій області та Хмельницьким районним кооперативно-державним міжгосподарським будівельно-монтажним обєднанням Райагробуд;

- стягнення 71 103,19 грн. боргу, з яких 69 420,00 грн. основного боргу, 1 683,19 грн. 3 % річних

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 11.06.2012 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 07.02.2014 р.

Ухвала виноситься 19.03.2014 р., оскільки в засіданні суду 12.03.2014 р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу №1/94-06 від 12.02.2006 р., укладеного між ВКПБ УМВС України в Хмельницькій області та Хмельницьким районним кооперативно-державним міжгосподарським будівельно-монтажним обєднанням Райагробуд та стягнення 71 103,19 грн. боргу, з яких 69 420,00 грн. основного боргу, 1 683,19 грн. 3 % річних.

Представник позивача в засідання суду 19.03.2014 р. прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Надав суду завірену копію листа від 19.06.2013 р. №38/222.

Крім того, представник позивача в засіданні суду 12.03.2014 р. надав суду додаткові пояснення, відповідно до яких повідомив наступне.

Позивач зазначає, що умови договору купівлі-продажу №1/94-06 від 12.02.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем, не виконані відповідачем. Згідно п.1,1.-1.2.о договору, предметом договору є передача Продавцем у власність Покупцю секцій (кімнат) №14, 15, 16 в гуртожитку по вул. Будівельній, 1 в с. Шаровечка Хмельницького району, право власності на які переходить до Покупця з моменту повної оплати вартості об'єкта в сумі 69 420,00грн. і нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Відповідно до ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення Таким чином, секції (квартири) не були передані в розпорядження Покупцю (ВКБ УМВС), так як право розпорядження нерухомим майном виникає у набувача лише з моменту виникнення права власності, яке виникає, відповідно до ст.334 ЦК України, з моменту нотаріального посвідчення договору. Крім того, після укладання договору, з'ясувалось, що в зазначених в договорі квартирах мешкали інші особи. Посилання відповідача на акт приймання-передачі житлового фонду від 12.02.2006 року, як на доказ передачі квартир є безпідставним, так як акт приймання-передачі не є правовстановлюючим документом, який породжує право власності на нерухоме майно. Таким чином, відповідач не виконав свого зобов'язання за договором передати у власність секції (кімнати) №14. 15, 16 в гуртожитку по вул. Будівельній, 1 в с. Шаровечка Хмельницького району.

Крім того, позивач не погоджується з доводами відповідача про недоведеність виконання позивачем п.2.2. договору. Так, враховуючи, що розрахунки проводились в лютому 2006 року (тобто 8 років назад), будь-яка документація про перерахування коштів не збереглась. Проте, як зазначає позивач, про факт оплати свідчать наступні докази:

1) Відповідно до п.3.1. договору, передача секцій здійснюється Продавцем в 10 денний строк після повної оплати. Враховуючи, що між сторонами було укладено акт приймання-передачі житлового фонду від 12.02.2006 року, відповідач своїми діями підтвердив факт оплати позивачем повної вартості.

2) Факт оплати та наявність дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем було підтверджено перевіркою ДФІ (Акт ревізії фінансово-господарської діяльності ВКБ УМВСУ в Хмельницькій області від 27.02.2012 року №22-08-08/64), який визнається судами також належним доказом по справі (зокрема, постанова ВГСУ від 26.04.2012 року по справі №23/5005/11182/2011.

3) Факт оплати та наявність дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем було підтверджено актом звірки взаємних розрахунків від 19.12.2012 року. При цьому, позивач вважає безпідставним посилання відповідача на неналежність даного доказу.

Так, згідно зі ст.32 ГПК доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, па підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини.

Відповідно до п.11.11 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, інвентаризація розрахунків повинна бути присвячена погодженням обсягів заборгованостей між кредиторами і дебіторами. Основою для такої інвентаризації повинні служити кредиторські виписки про заборгованість, які або підтверджені дебіторами, або оскаржені ними. Враховуючи, що відповідач підписав даний акт, він фактично визнав наявність заборгованості по даній господарській операції.

Крім того, судовою практикою на сьогоднішній день акт звірки визнається доказом по справі. Так, в Постанові Вищого господарського суду України (далі ВГСУ) від 16.12.2010 р. у справі №17/717 було встановлено: „приймаючи рішення про стягнення з відповідача заявленої позивачем суми основного боргу, господарські суди першої та апеляційної інстанцій відхилили доводи останнього про те, що актом звірки взаєморозрахунків між сторонами узгоджено суму заборгованості. Спростовуючи наведені доводи, господарські суди зазначили, що чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст.ст.9,10 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Проте, вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо.

Постановою ВГСУ від 14.12.2010 р. у справі №32/175-10 встановлено, що позивач на підтвердження факту та розміру наявної заборгованості подав до суду підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків - відповідний детальний розрахунок. Попередніми судовими інстанціями зміст зазначених документів залишено без дослідження та оцінки. З огляду на наведене відхилення судом апеляційної інстанції акта звірки взаєморозрахунків не лише суперечить приписам статей 32, 34, 36 ГПК України щодо визначення письмового доказу, але й не ґрунтується на встановлених судами фактичних обставинах.

В Постанові ВГСУ від 21.12.2010 р. у справі №21/84-10 також було визнано доказом акт звірки взаєморозрахунків, де серед інших доказів, суд взяв до уваги і підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений їх печатками двосторонній акт звірки взаємних розрахунків по спірних видаткових накладних з вивіреним сальдо на користь позивача. Цей акт складено на підставі даних бухгалтерського обліку й первинних документів сторін, і відображені в ньому дані не спростовано відповідачем.

Таким чином, позивач зазначає, що серед інших доказів, які підтверджують факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №1/94-06 від 12.02.2006 року (це сам договір купівлі-продажу, акт здачі-приймання майнових прав від 19.12.2012 року, акт перевірки ДФІ №22-08-08/64), акт звірки взаєморозрахунків від 19.12.2012 року є належним доказом.

Крім того, позивач вважає безпідставним застереження відповідача по строкам позовної давності. Так, відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Згідно із п.1.2. договору Продавець зобов'язаний був передати об'єкт шляхом нотаріального посвідчення договору. Строк такого посвідчення договором не визначений. 19 червня 2013 року ВКБ УМВС звернулось до відповідача з вимогою нотаріально посвідчити договір.

Крім того, відповідно до ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Враховуючи, підписані сторонами документи, а саме: акт здачі-приймання майнових прав від 19.12.2012 року та акт звірки взаєморозрахунків від 19.12.2012 року, відповідач вчинив дії, якими визнав свій борг перед позивачем. Таким чином, строк позовної давності ВКБ УМВСУ в Хмельницькій області порушений не був.

Представник відповідача в засідання суду 19.03.2014 р. прибув, проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві від 11.02.2014 року. Крім того, в засіданні суду 12.03.2014 р. надав заяву про застосування строків давності, відповідно до якої зазначив, зокрема, що позивачем пропущено загальний трирічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України. При цьому зазначив, що так як, договір було укладено 12.02.2006 р., то перебіг позовної давності починається щ 13.02.2006 р. і спливає рівно через три роки, тобто 13.02.2009 року. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Судом приймається до уваги, що позивач в обґрунтування позовних вимог, зокрема, посилається на Акт ревізії фінансово-господарської діяльності відділу капітального будівництва управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області за II півріччя 2009 року, 2010 рік та завершений звітний період 2011 року від 27.02.2012 р. №22-08-08/64.

Відповідно до п.п.1,2 ст.30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ та організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Зазначені особи зобов'язані з'явитися до господарського суду на його виклик, сповісти про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу суду пояснення в письмовій формі.

Для вирішення спору суд вважає за необхідне, відповідно до ст.30 ГПК України, викликати в судове засідання для дачі пояснень з приводу висновків вказаних у Акті ревізії від 27.02.2012 р. №22-08-08/64 головного контролера-ревізора Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області ОСОБА_3, та зобов'язати останнього надати суду письмові пояснення щодо висновків, викладених у вказаному акті.

Згідно із п.3 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у звязку із необхідністю витребування нових доказів.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги необхідність витребування нових доказів, а також необхідність виклику в судове засідання головного контролера-ревізора Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області ОСОБА_3, суд вважає за необхідне з метою повного, всебічного та обєктивного дослідження усіх обставин відкласти розгляд справи на іншу дату.

Керуючись ст.30, п.3 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД

У Х В А Л И В:

Розгляд справи № 924/153/14 відкласти на 14:30 "31" березня 2014 р.

Зобов'язати позивача надати суду правову позицію стосовно підстав розірвання договору купівлі-продажу №1/94-06 від 12.02.2006 р., з посиланням на відповідні норми чинного законодавства.

Зобовязати відповідача надати суду докази надходження коштів від позивача на виконання договору купівлі-продажу №1/94-06 від 12.02.2006 р.

В порядку ст.30 ГПК України викликати в судове засідання головного контролера-ревізора Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області ОСОБА_3 для розяснення складеного ним Акту ревізії фінансово-господарської діяльності відділу капітального будівництва управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області за II півріччя 2009 року, 2010 рік та завершений звітний період 2011 року від 27.02.2012 р. №22-08-08/64 та зобов'язати останнього надати суду письмові пояснення щодо висновків, викладених у вказаному акті.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к.316.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 Держфінінспекція в Хмельницькій області (пров. Маяковського, 19/1, м. Хмельницький, 29013) рекоменд. з повідомл.