Ухвала суду № 50928403, 16.09.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"16" вересня 2011 р.Справа № 12/23-368 УХВАЛА

у складі судді Френдій Н.А. розглянув скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" №12/117 від 28 липня 2011 року на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 06.04.2011р. по справі №12/23-368

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галеас", юридична адреса: вул. Героїв Сталінграда, 25-а, м. Дніпропетровськ, фактична адреса: вул. Героїв Сталінграда, 16 , оф.407, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", юридична адреса: вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області,47712, фактична адреса: вул. Громницького, 7,а, м. Тернопіль.

За участю представників від:

позивача (стягувача): не з'явився;

відповідача (боржника): ОСОБА_1 (довіреність № 17 від 01.08.201р.);

першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галеас" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" 582370грн.99коп. із яких 520500грн.00коп. заборгованості за поставлений товар по видатковим накладним згідно договору №03/02 від 03.02.2009 року; 3187грн.87коп. 3% річних; 41157грн.24коп. інфляційних; 17525грн.88коп. пені (із врахуванням заяви №2004-10 від 20.04.2010р.).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26 жовтня 2010 року у справі №12/23-368, у позові товариству з обмеженою відповідальністю «Галеас»- відмовлено.

ОСОБА_2 Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011р. по справі №12/23-368 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галеас" до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", апеляційну скаргу задоволено, стягнуто з ТОВ «Захід ТМ»на користь ТОВ «Галеас»- 520 500грн. основного боргу, 3 187,87грн. 3 % річних, 41 157,24грн. інфляційних втрат, 17 525,88грн. пені, 5 823,71грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_2 Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. по справі 12/23-368 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011р. по справі № 12/23-368 залишено без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗахідТМ»- без задоволення.

06 квітня 2011 року видано накази про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011р. та Вищого господарського суду України від 15.03.2011р., які предявлено до виконання.

Товариство з обмеженою відповідальність «Захід ТМ»в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України звернулося до господарського суду Тернопільської області із скаргою №12/117 від 28 липня 2011 року на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, в якій просить:

1.визнати дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з винесення постанови від 18.05.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 26309106 неправомірними;

2.визнати недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 18.05.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 26309106.

В обґрунтування заявленої скарги ОСОБА_3 "Захід ТМ" посилається на те, що 10.05.2011р. Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 26309106 з виконання наказу господарського суду Тернопільської області, виданого 06.04.2011р. у справі №12/23-386, в якій скаржнику вказано про необхідність самостійної сплати вказаних сум коштів протягом 7 днів з моменту її винесення, тобто до 17.05.2011р., копію зазначеної постанови скаржником отримано 16.05.2011р. вже після закінчення відповідного банківського операційного дня. Виходячи з приписів ч.2 ст. 11, ч.1 ст. 12, ч. 2 ст.25, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про виконавче провадження" боржник звернувся до органу ДВС з заявою №12/75 від 16.05.2011 р., яку отримано Першим відділом ДВС Тернопільського МУЮ 18.05.2011р., з проханням відкласти строком до 10 робочих днів провадження виконавчих дій за ВП № 26309106 в зв'язку з несвоєчасністю отримання скаржником постанови про відкриття даного виконавчого провадження, що позбавило його можливості сплатити заборгованість в добровільному порядку. При цьому скаржник пояснив, що борг за наказом № 12/23-386 в сумі 340000,00грн. був частково сплачений ще до того, як ОСОБА_3 "Захід ТМ" дізналось про відкриття виконавчого провадження, а також 30000,00грн. було сплачено наступного дня після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, проте решта суми, що ще підлягла сплаті (204 342,55 грн.), була значною, а наданий строк для її добровільної сплати (1 банківський операційний день) недостатнім, відтак існували всі правові підстави для відкладення виконавчих дій за даним виконавчим провадженням, що виключало стягнення виконавчого збору, проте 18.05.2011р. Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову у виконавчому провадженні № 26309106 про стягнення зі Скаржника виконавчого збору в сумі 20434,25грн. Також, за твердженнями скаржника спірна постанова за своєю формою не відповідає встановленим обовязковим вимогам. Також в заяві від 08.08.2011р. вих..№12/154 скаржник звертає увагу суду на невідповідність підпису начальника першого ВДВС Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_4, що міститься в постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.05.2011р. та його автентичному підписі на листі органу ДВС №2933 від 10.02.2011р.

Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у відзиві на скаргу №19/32654-15 від 12.08.2011р. та його повноважний представник в судовому засіданні зазначив, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 06.04.2011р. по справі №12/23-368 направлено сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується записом в книзі реєстрації вихідної кореспонденції за №18344 та фіскальним чеком ТД УДППЗ «Укрпошта» від 10.05.2011р.; 16.05.2011р. на адресу Першого відділу ДВС надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про те, що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження 16.05.2011р.; 18.05.2011р. представником боржника було надано платіжні доручення, що підтверджують часткову оплату боргу ТОВ «Захід ТМ»по даному виконавчому провадженню в розмірі 38408815грн., залишок несплаченого боргу становить 204342,55грн., відтак керуючись п.1. ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», 18.05.2011р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню, що становить 20434,25грн., разом з тим 18.05.2011р. на адресу відділу надійшла заява ОСОБА_3 «Захід ТМ»з проханням про відкладення провадження виконавчих дій в зв'язку з тим, що останнім вчасно не отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, що позбавило його права виконати судове рішення добровільно, у зв'язку з чим, керуючись ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», 19.05.2011р. державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій по даному виконавчому провадженню до 24.05.2011р., копію постанови направлено сторонам по справі; враховуючи наведене, Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції вважає свої дії з винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.05.2011 у виконавчому провадженні №26309106 правомірними, а скаргу боржника ОСОБА_3 «Захід ТМ»безпідставною, такою що не відповідає дійсності, суперечить чинному законодавству України та спрямована на ухилення від сплати виконавчого збору та нанесення збитків державі, а тому просить суд відмовити у її задоволенні.

ОСОБА_3 "Захід ТМ" звернулось до суду із заявою №12/19 від 14.09.2011р., в якій зазначає, що виходячи зі змісту частини першої ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий збір стягується з боржника у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача, а згідно з ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів; скаржник зазначає, що виконавчі дії Першим ВДВС Тернопільського МУЮ щодо виконання наказу від 06.04.2011р. у справі №12/23-368 не тільки не проводились, а й не розпочинались, а тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_3 «Захід ТІМ»виконавчого збору.

В судовому засіданні 13.09.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11год.30хв. 16.09.2011р.

Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд встановив:

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»(далі Закон).

Згідно з приписами Закону рішення господарського суду підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, за для чого державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галеас" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" 582370грн.99коп. із яких 520500грн.00коп. заборгованості за поставлений товар по видатковим накладним згідно договору №03/02 від 03.02.2009 року; 3187грн.87коп. 3% річних; 41157грн.24коп. інфляційних; 17525грн.88коп. пені (із врахуванням заяви №2004-10 від 20.04.2010р.).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26 жовтня 2010 року у справі №12/23-368, у позові товариству з обмеженою відповідальністю «Галеас»- відмовлено.

ОСОБА_2 Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011р. по справі №12/23-368 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галеас" до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", апеляційну скаргу задоволено, стягнуто з ТОВ «Захід ТМ»на користь ТОВ «Галеас»- 520 500грн. основного боргу, 3 187,87грн. 3 % річних, 41 157,24грн. інфляційних втрат, 17 525,88грн. пені, 5 823,71грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_2 Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. по справі 12/23-368 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011р. по справі № 12/23-368 залишено без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗахідТМ»- без задоволення.

06 квітня 2011 року видано накази про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011р. та Вищого господарського суду України від 15.03.2011р.

Пунктом 1 частиною 1 статті 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

10.05.2011р. головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_5 винесено постанову ВП №26309106 «Про відкриття виконавчого провадження», якою відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №12/23-368 виданого 06.04.2011р. та встановлено строк добровільного виконання протягом семи днів з моменту винесення постанови, тобто до 17.05.2011р., дана постанова направлена сторонам листом органу ДВС від10.05.2011р. №18344-15.

Як слідує з матеріалів справи, конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення №46000105264960, ОСОБА_3 "Захід ТМ" отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.05.2011р. ВП №26309106 лише 16.05.2011р., тобто в останній день терміну строку для добровільного виконання рішення.

Скаржник звернувся до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції із заявою про відкладення провадження виконавчих дій №12/75 від 16.05.2011р. з посиланням на ч.1 ст. 35 Закону, мотивуючи дану заяву несвоєчасністю одержанням вищевказаної постанови, що позбавило можливості добровільної її виконати; дана заява отримана Першим відділом ДВС Тернопільського МУЮ 18.05.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

19.05.2011р. головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, у зв'язку із заявою боржника про відкладення провадження виконавчих дій, керуючись ст. 35 Закону, винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу №12/23-368 виданого 06.04.2011р. до 24.05.2011р. таким чином, підставою винесення даної постанови державним виконавцем слугувало несвоєчасне одержання сторонами (в даному випадку боржником) постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого останній був позбавлений можливості здійснити добровільне виконання рішення.

Разом з тим, 18.05.2011р. головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_3 "Захід ТМ" виконавчого збору у розмірі 20434,25грн.

Водночас, як випливає з наданих скаржником виписок банку по його рахунках, які знаходяться в матеріалах справи, боржником до відкриття виконавчого провадження вчинялися дії щодо виконання рішення суду перераховано на користь позивача кошти в сумі 340000,00грн., крім того, кошти в сумі 30000,00грн. було сплачено наступного дня після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Розглянувши скаргу заявника та додані до неї матеріали, дослідивши подані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вищезазначена скарга підлягає до задоволення, при цьому суд виходив з наступного:

Відповідно до абзацу другого пункту 20 ОСОБА_2 Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»від 26.12.2003 № 14 (ОСОБА_2 № 14) суд може визнати стягнення виконавчого збору необгрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону N 606-Х1У, (в новій редакції Закону даний строк встановлено ст.25), і був нереальним.

Як свідчать матеріали справи, заяву про відкладення виконавчих дій отримано органом ДВС 18.05.2011р., таким чином в день винесення постанови про стягнення виконавчого збору державному виконавцю було відомо про несвоєчасність отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та відповідно про позбавлення можливості останнього виконати рішення суду в добровільному порядку, що і слугувало, як встановлено вище, підставою для винесення державним виконавцем 19.05.2011р. постанови про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу №12/23-368 виданого 06.04.2011р. до 24.05.2011р.. Таким чином, державний виконавець до 24.05.2011р. фактично надав боржнику термін для добровільного погашення боргу, оскільки виходячи із змісту даної постанови в даний період жодних заходів примусового виконання рішення виконавцем не вживалось у звязку з їх відкладенням. Також, органом ДВС не надано жодних доказів, які б свідчили про вчинення заходів примусового виконання з 17.05.2011р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець, в постанові про відкриття виконавчого провадження, зокрема, зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом

Відповідно до ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Здійснивши аналіз вищенаведених норм Закону, суд прийшов до висновку, що стягнення виконавчого збору з боржника пов'язується законодавцем з початком примусового виконання рішення, тобто з вчиненням державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, які передбачені Законом.

Згідно з абзацом 7 пункту 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»від 28.03.2002 № 04-5/365 (далі - Роз'яснення) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Приймаючи до уваги наведені норми Закону України "Про виконавче провадження" та здійснивши їх аналіз, враховуючи, що органом ДВС не надано доказів вчинення жодних заходів по примусовому виконанню наказу №12/23-368 від 06 квітня 2011 року, беручи до уваги відкладення виконавчих дій згідно постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 19.05.2011р., підставою винесення якої було фактично надання можливості боржнику скористатися правом здійснення добровільного виконання рішення суду, що відповідно спростовує доводи державного виконавця про початок примусового виконання наказу, суд прийшов до висновку, що дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з винесення постанови від 18.05.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 26309106 є неправомірними, внаслідок чого визнає постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 18.05.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 26309106 недійсною.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У ХВ А Л И В:

1.Скаргу товариства з обмеженою відповідальність «Захід ТМ»№12/117 від 28 липня 2011 року на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 06.04.2011р. по справі №12/23-368- задовольнити.

2.Визнати дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з винесення постанови від 18.05.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 26309106 неправомірними.

3.Визнати недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 18.05.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 26309106.

4.Ухвалу надіслати сторонам у справі та Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

СуддяН.А. Френдій