Ухвала суду № 50928241, 29.05.2014, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"29" травня 2014 р.Справа № 6/17/5022-186/2012 (15/40/5022-710/2011) УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув скаргу ТОВ "Шумськ-Інвест" на дії органу державної виконавчої служби у справі

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", вул. Ринкова площа, 34, м.Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100

до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, вул. Волинська, 64, м. Шумськ, Тернопільська область, 47100

третя особа № 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шумське районне споживче товариство, вул. Українська, 42, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100

третя особа № 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шумська міська рада, вул. Українська, 59, м. Шумськ, 47100

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

За участю представників:

стягувача: ОСОБА_2

боржника: ОСОБА_3

ДВС: не з'явився

третіх осіб: не з'явились

Суть справи:

09 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" звернулось в господарський суд Тернопільської області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції, в якій просить:

- визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції по відмові у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 05 жовтня 2012 року у справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011).

- визнати недійсною постанову відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16 грудня 2013 року серії ВП №412741179.

- зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції прийняти наказ господарського суду Тернопільської області від 05 жовтня 2012 року у справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) на звільнення Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою Ринкова площа, 34 м. Шумськ шляхом знесення (демонтажу) належного йому торгового павільйону № 22 загальною площею 27,45 кв.м. до виконання та виконати його в терміни, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Свою заяву скаржник мотивує невідповідністю оскаржуваної постанови та дій органу ДВС вимогам Закону України " Про виконавче провадження".

Ухвалою від 10 січня 2014 року, в порядку ст. 121 ГПК України, скаргу на дії ДВС призначено до розгляду в судовому засіданні.

14 січня 2014 року, тобто після подання згаданої скарги та призначення її до розгляду, на адресу господарського суду Тернопільської області надійшов лист Львівського апеляційного господарського суду №09-01/34/14 від 09 січня 2014 року з витребуванням господарської справи №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011), у зв'язку з поданням підприємцем ОСОБА_1 касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2013 року.

30 січня 2014 року судом постановлено ухвалу про зупинення провадження по розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" від 09 січня 2014 року на дії відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції до повернення матеріалів господарської справи №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) до суду першої інстанції.

Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення, ухвалою від 28 квітня 2014 року, провадження у справі по розгляду скарги поновлено.

Розгляд скарги, призначений на 15 травня 2014 року було відкладено на 29 травня 2014 року.

В засіданні учасникам процесу розяснено належні їм права та обовязки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

Судом здійснювалась технічна фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу Діловодство суду, для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер gEA608285152E07.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача, боржника, відділу ДВС, судом встановлено:

- рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) від 26 квітня 2012 року (суддя І.П.Шумський) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" до відповідача ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено та вирішено :

- Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою площа Ринкова, 34 м. Шумськ шляхом знесення (демонтажу) належного йому торгового павільйону № 22 загальною площею 27,45 кв.м.

- Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Шумськ, вул. Волинська, 64 - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" вул. Ринкова площа, 34 м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, код 34043073 - 85 грн., сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 року та Вищого господарського суду України від 19.09.2012 року зазначене рішення залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 26.04.2012р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2012р. господарським судом (суддею Шумським І.П.) 05 жовтня 2012 року видано відповідні накази.

Враховуючи дату набрання судовим рішенням законної сили 27 червня 2012 року, строк предявлення наказів до виконання встановлено до 27 червня 2013 року включно.

18 червня 2013 року наказ про звільнення земельної ділянки пред'являвся до виконання. Від-так, в порядку ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строк предявлення виконавчого документа до виконання переривався.

16 грудня 2013 року відділом Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції в черговий раз прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №41274179 по виконанню наказу від 05 жовтня 2012 року у господарській справі №6/17/5022-186/2012 (15/40/5022-710/2011), у звязку з невідповідністю виконавчого документа вимогам п.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

За текстом постанови ДВС, наказ господарського суду був предявлений до виконання також 16 грудня 2013 року.

Однак, як вбачається зі змісту скарги, представленого конверта та не заперечено самим представником відділу ДВС, постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №41274179 із супровідним листом №6744 від 25 грудня 2013 року, та оригіналом наказу від 05 жовтня 2012 року у господарській справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) було відправлено ТОВ "Шумськ-Інвест" лише 25 грудня 2013 року простою кореспонденцією.

Відсутність у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження вказівки на те, які саме норми п.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" і ким порушено, а також несвоєчасне направлення виконавчою службою перелічених документів простою кореспонденцією стало підставою для звернення ТОВ "Шумськ-Інвест" до суду зі скаргою про скасування постанови та визнання таких дій неправомірними.

За змістом письмових та усних пояснень представника відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції, у діях органу ДВС порушень прав стягувача не вбачається, оскільки в наказі господарського суду Тернопільської області від 05 жовтня 2012 року не вказано стягувача, крім того, заявнику було розяснено його право оскаржити постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у 10 денний термін з дня її отримання, а також можливість звернутись до суду із заявою про приведення виконавчого документа у відповідність до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

У своїх письмових та підтриманих в засіданні усних запереченнях, представники ОСОБА_1 звернули увагу суду на відсутність у органу ДВС повноважень на виконання судових рішень без стягувача.

Зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги, суд прийшов до висновку про необхідність часткового її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими належним чином боржником та відділом ДВС, частково доведено обґрунтованість заявленої скарги.

Так, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні від 25.07.2002р. у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пілотного рішення Європейського суду з прав людини від 15 січня 2010 року справі "ОСОБА_5 проти України" право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (див., серед інших джерел, згадане вище рішення у справі Войтенка, п. 53).

Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обовязкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (див. рішення у справі «Бурдов проти Росії», № 59498/00, ECHR 2002-III).

Стаття 13 Конвенції проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

В силу ст. 124 Конституції України, ст.115 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21 квітня 1999року (далі-Закон №606-XIV), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", органи державної влади (до яких належить відділ ДВС), їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Стаття 6 Закону №606-XIV покладає на державного виконавця обовязок використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст. 8 Закону №606-XIV, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

За визначеннями наданими в ч. 2 ст. 8 Закону №606-XIV, стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

В силу ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписи ч.2 ст.11 Закону №606-XIV також визначають, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За змістом ст. 17 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема наказів господарського суду.

Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.18 Закону №606-XIV, у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Згідно зі змістом ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності чітко визначених підстав, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Крім того, постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження надсилається стягувачу (в даному випадку скаржнику) рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, державний виконавець зобовязаний роз'яснити заявникові право на звернення до суду, щодо приведення виконавчого документа у відповідність до статті 18 цього Закону (ч. 3 ст. 26 Закону №606-XIV).

Як вбачається з наданих заявником документів, у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження №41274179 та у супровідному листі №6744 від 25 грудня 2013 року відсутня вказівка про те, в чому саме полягає невідповідність виконавчого документа приписам ч.3 ст. 18 Закону №606-XIV, і яку інформацію слід зазначити у виконавчому документі для приведення його у відповідність.

Розяснення про відсутність у наказі господарського суду Тернопільської області від 05 жовтня 2012 року вказівки на особу стягувача, орган ДВС надав лише у запереченнях на скаргу та усних поясненнях представника.

Зважаючи на зміст рішення господарського суду Тернопільської області від 26 квітня 2012 року у справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) та виданого на його виконання наказу від 05 жовтня 2012 року на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 покладено обов'язок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою площа Ринкова, 34 м. Шумськ шляхом знесення (демонтажу) належного йому торгового павільйону № 22 загальною площею 27,45 кв.м.

При цьому, слід звернути увагу, що жодних зобовязань (як то прийняти земельну ділянку, вчинити інші дії) у стягувача не виникає.

Від-так, не зазначення стягувача у наказі господарського суду від 05 жовтня 2012 року у справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) жодним чином не впливає на можливість виконання судового рішення.

Крім того, орган ДВС був обізнаний щодо стягувача по виконанню даної частини рішення (наказу).

Так, в ухвалі господарського суду Тернопільської області у справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) від 17 жовтня 2013 року (прийнятій по розгляду заяви щодо винесення додаткового рішення) судом прямо зазначено, що стягувачем по наказах від 05 жовтня 2012 року є саме ТОВ "Шумськ-Інвест".

А в тексті оскаржуваної постанови від 16 грудня 2013 року сам державний виконавець Шумського РУЮ вказав ТОВ "Шумськ-Інвест" в якості стягувача по наказу від 05 жовтня 2012 року щодо звільнення земельної ділянки.

Суд також враховує й ту обставину, що постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №41274179 по виконанню наказу від 05 жовтня 2012 року у господарській справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) було винесено відділом державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції 16 грудня 2013 року, а направлено її ТОВ "Шумськ-Інвест" лише 25 грудня 2013 року простою кореспонденцією. Такі дії органу ДВС щодо порушення порядку та строку направлення постанови не відповідають вимогам закону.

З врахуванням усього вище переліченого, заяву ТОВ "Шумськ-Інвест" в частині визнання дій органу ДВС неправомірними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №41274179 від 16 грудня 2013 року слід задовольнити.

Відповідно до розяснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у постанові № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", суд не вправі зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад відкривати або закінчувати виконавче провадження).

Аналогічна правова позиція, викладена також в п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

З огляду на це, вимога ТОВ "Шумськ-Інвест" про зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції прийняти наказ господарського суду Тернопільської області від 05 жовтня 2012 року у справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) на звільнення Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою Ринкова площа, 34 м. Шумськ шляхом знесення (демонтажу) належного йому торгового павільйону № 22 загальною площею 27,45 кв.м. до виконання та виконати його в терміни, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86,121-2 ГПК України, Закону України "Про виконавче провадження", Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, Конституції України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ "Шумськ-Інвест" № 1/147 від 22 липня 2013р. задовольнити частково.

1. Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню господарського суду Тернопільської області від 05 жовтня 2012 року №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) про звільнення Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою вул. Ринкова площа, 34 м. Шумськ шляхом знесення (демонтажу) належного йому торгового павільйону № 22 загальною площею 27,45 кв.м.

2. Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №41274179 від 16 грудня 2013 року визнати недійсною.

3. В задоволенні вимог про зобовязання Відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції прийняти наказ господарського суду Тернопільської області від 05 жовтня 2012 року у справі №6/17/5022-186/2012(15/40/5022-710/2011) на звільнення Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою Ринкова площа, 34 м. Шумськ шляхом знесення (демонтажу) належного йому торгового павільйону № 22 загальною площею 27,45 кв.м. до виконання та виконати його в терміни, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" відмовити.

На ухвалу господарського суду, яка не набрала законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня прийняття ухвали, через місцевий господарський суд.

СуддяІ.П. Шумський