Ухвала суду № 50919467, 21.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/710/15-а

Категорія: 9.4.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Великоолександрівське автотранспортне підприємство 16538» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Великоолександрівське автотранспортне підприємство 16538» до уповноваженої особи Комісії, начальника Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Ровинського Юрія Олександровича і Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Великоолександрівське автотранспортне підприємство 16538» звернулося до суду з позовом до уповноваженої особи Комісії, начальника Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Ровинського Ю.О. і Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови від 5 лютого 2015 року № 17-ПУ-1-Е.

Свої позовні вимоги ВАТ «Великоолександрівське автотранспортне підприємство 16538» обґрунтував незаконністю спірного рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Великоолександрівське автотранспортне підприємство 16538» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надіслано позивачу чинне розпорядження від 7 липня 2014 року № 101-ПУ-1-Е щодо усунення порушень законодавства про цінні папери.

На час розгляду справи в суді першої інстанції вищенаведене розпорядження не було виконано позивачем. Зазначений факт задокументовано актом відповідача від 10 січня 2015 року № 13-ПУ-1-Е та не заперечується позивачем.

Постановою відповідача від 5 лютого 2015 року № 17-ПУ-1-Е, в порядку передбаченому діючим законодавством, було застосовано до позивача 85000 гривень фінансових санкцій (п. 8 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, розпорядження відповідача про усунення порушень законодавства про цінні папери є обов'язковими.

Пунктом 8 ст. 11 вищенаведеного Закону передбачено, що національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням наявності порушення передбаченого зазначеною нормою накладення наведеної фінансової санкції на позивача є правомірним.

Щодо доводів позивача про неодноразове притягнення до відповідальності за одне й теж саме порушення.

Постановою відповідача від 7 липня 2014 року № 210-ПУ-1-Е було застосовано до позивача фінансові санкції за невиконання розпорядження від 2 жовтня 2013 року № 58/3-ПВ-1-Е.

Тобто, притягнуто до відповідальності за невиконання зовсім іншого розпорядження ніж те, що було підставою для притягнення до відповідальності спірним рішенням.

Отже, в даному випадку не може йти мова про повторне притягнення позивача до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення.

Щодо відсутності вини позивача у вчиненні вищенаведеного правопорушення.

Розпорядженням відповідача від 7 липня 2014 року № 101-ПУ-1-Е було зобов'язано позивача привести статут та внутрішні положення у відповідність до вимог норм чинного законодавства.

Позивач зазначає, що зазначені повноваження щодо змін у статутних документах належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Позивач неодноразово з 2011 року намагався провести загальні збори, з метою здійснення вищенаведених змін, однак у зв'язку з відсутністю кворуму зазначені зміни не були здійснені.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Загальні збори є невід'ємною частиною позивача, більш того, його вищим органом, який виявився неспроможним привести свої статутні документи до вимог діючого законодавства.

Таким чином, будь-яких підстав неототожнення загальних зборів позивача з ним самим (обґрунтування відсутності вини самого товариства) не мається.

Тобто, у вищенаведених порушеннях є пряма та безпосередня вина самого позивача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Великоолександрівське автотранспортне підприємство 16538» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Великоолександрівське автотранспортне підприємство 16538» до уповноваженої особи Комісії, начальника Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Ровинського Юрія Олександровича і Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови від 5 лютого 2015 року № 17-ПУ-1-Е - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/Л.П. Шеметенко/