Ухвала суду № 50919322, 15.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р.Справа № 818/1396/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного територіального управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 818/1396/15

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3

до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: ОСОБА_2

про скасування акту перевірки та припису,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - арбітражний керуючий ОСОБА_3, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: ОСОБА_2, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати акт перевірки його діяльності від 16.04.2015 року № 20 та припис № 6 "Про недопущення повторних порушень", виданий Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області (далі - ГТУЮ у Сумській області) 17 квітня 2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_3 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис № 6 "Про недопущення повторних порушень", виданий Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області 17 квітня 2015 року арбітражному керуючому ОСОБА_3.

В задоволенні інших позовних вимог арбітражному керуючому ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року в частині задоволення позовних вимог скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 22.12.2011 року, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 30.06.1999 року, п. 6.9.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5, ст. 35 ГПК України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Третя особа - ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, апелянт просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, в іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач та третя особа оскаржують постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даних апеляційних скарг.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.02.2015 р. на адресу позивача від ГУЮ в Сумській області надійшло повідомлення про проведення позапланової виїзної перевірки № 11 від 02.02.2015 р., в якому зазначався її період та мета. Посвідченням на проведення позапланової виїзної перевірки № 11 від 02.02.2015 р. було визначено склад комісії з перевірки: ОСОБА_4 - заступник начальника відділу з питань банкрутства ГУЮ в Сумській області, ОСОБА_5 - головного спеціаліста відділу з питань банкрутства ГУЮ в Сумській області, ОСОБА_6 - провідного спеціаліста відділу з питань банкрутства ГУЮ в Сумській області. Рішеннями ГТУЮ у Сумській області від 23.02.2015 р. та 11.03.2015 р. перевірку було продовжено, які були надійшли позивачу 02.03.2015 р. та 12.03.2015 р., що підтверджується копіями наданих документів (т.1, а.с. 12-14).

З копії листа від 24.02.2015 р. (т.1, а.с.15) слідує, що позивач звертався до ГТУЮ у Сумській області та просив надати йому на ознайомлення довідку про результати проведеної перевірки.

Листом від 27.02.2015 року (т.1, а.с. 16 - 17) позивач звернувся до ГТУЮ у Сумській області з проханням провести перевірку законності дій комісії по проведенню позапланової виїзної перевірки, створеної згідно наказу від 12.01.2015 р. № 2/06 (із внесеними замінами наказом від 30.01.2015 № 41/06).

З копії листа № 06-12/52 (т.1, а.с. 22) вбачається, що позивачу була надіслана довідка позапланової перевірки від 06.04.2015 р №17, яка вручена йому 09.04.2015 р. (т.1, а.с. 22).

За результатами позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ГТУЮ у Сумській області складено акт, яким виявлені порушення позивача, зокрема:

- ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред. від 30.06.1999, а саме: діяв не сумлінно та нерозумно, без урахування інтересів боржника та його кредиторів, оскільки неефективно використав час, відведений для проведення ліквідаційної процедури, про що зазначено в ухвалі господарського суду Сумської області від 03.03.2015;

- абз. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред. від 30.06.1999, а саме: не включив до інвентаризаційного опису всі майнові активи, що належать банкруту ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" та не здійсни оцінки всіх його активів;

- ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред. від 22.12.2011, а саме: не провів аукціон продажу частини майнових активів банкрута, з метою забезпечення їх реалізації за найвищою ціною;

- ч. 2 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред. від 22.12.2011, а саме: розпочав погашення кредиторських вимог другої черги, без погашення у повному обсязі першочергових кредиторських вимог.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, виконуючим обов'язки начальника Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено припис від 17.04.2015 р. № 6 "Про недопущення повторних порушень".

Вищевказані акт та припис листом від 17.04.2015 р. № 06-12/56 (т. 1, а.с. 23) були направлені та вручені позивачу 20.04.2015 р. (т. 1, а.с. 23).

Не погодившись приписом відповідача від 17.04.2015 р. № 6 "Про недопущення повторних порушень", позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис є протиправним, оскільки, винесений на підставі акту перевірки від 16.04.2015 р. в основу якого покладені ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.03.2015 року у справі № 5021/1783/12, яка скасована за наслідками апеляційного оскарження.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки суджень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого, контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю).

Згідно із пунктами 2.1, 2.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Згідно із пунктом 6.7 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) (далі - розпорядження).

Щодо порушення позивачем ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред. від 30.06.1999, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст. ст.3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів

Частиною 9 ст. ст.3-1 Закону про банкрутство передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Як вбачається з припису про недопущення повторних порушень від 17.04.2015 року № 6, вказане порушення було встановлено ухвалою господарського суду Сумської області від 03.03.2015 року.

При цьому, під час судового розгляду справи встановлено, що ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.03.2015 р., якою було задоволено скаргу ОСОБА_2 щодо припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" ОСОБА_3 та призначення арбітражного керуючого зазначеного товариства ОСОБА_7 скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 р. (т.1, а.с. 42-45). Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 року по справі № 5021/1783/12.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Харківським апеляційним господарським судом було встановлено, що 12.12.2013р. арбітражний керуючий ОСОБА_3 звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням про продовження строку процедури ліквідації боржника. В обґрунтування зазначеного клопотання ліквідатор посилається на те, що закінчується процес підготовки першого аукціону, триває процедура оцінки та відновлення правовстановлючих документів, тому виникає необхідність у продовженні строку ліквідації даного банкрута.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.01.2014р., зокрема продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців до 18.06.2014р.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.08.2014р. підтверджено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_3 до завершення ліквідаційної процедури у справі; зобов'язано ліквідатора подати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута після вчинення всіх дій ліквідаційної процедури.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника стосовно затягування арбітражним керуючим ОСОБА_3 ліквідаційної процедури є необґрунтованими.

Щодо порушення ліквідатором порядку черговості задоволення вимог кредиторів, Харківським апеляційним господарським судом було встановлено, що 24.09.2013 за рахунок коштів, що обліковувалися на поточному рахунку банкрута, вимоги кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах були задоволені в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення від 24.09.2013 № 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольняються у другу чергу. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Постановою господарського суду Сумської області від 18.12.2012, зокрема, були визнані вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_2 у сумі 8194 грн. як сума основного боргу за невиконання договірних зобов'язань. Ініціюючий кредитор не оскаржував постанову про визнання боржника банкрутом в частині визнання його кредиторських вимог, крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші заяви від ініціюючого кредитора щодо визнання його вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи дійшов висновку про те, що арбітражним керуючим ОСОБА_3 не був порушений порядок черговості задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судами апеляційної та касаційної інстанції в межах розгляду справи № 5021/1783/12 встановлено відсутність в діях арбітражного керуючого ОСОБА_3 порушень щодо затягування ліквідаційної процедури та порядку черговості задоволення вимог кредиторів. Вказані обставини є преюдиціальними при розгляді даної справи та не потребують додатковому доказуванню.

Щодо порушення позивачем приписів абз. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред. від 30.06.1999 та ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред. від 22.12.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, листом ПАТ "Банк Кредит Дніпро" від 01.04.2014 №6/21-2526 (т.1, а.с. 96) було повідомлено ліквідатора ТОВ "Сумського м'ясопродуктового комплексу" арбітражного керуючого ОСОБА_3 про надану згоду на проведення аукціону з продажу майна вказаного товариства, яке перебуває у заставі вказаного банку у вигляд цілісного майнового комплексу податковою вартістю, яка визначена як сукупність визнаних у встановленому порядку вимог кредиторів та складає - 24461160,24 грн.

Листом від 06.11.2014 р. № 02-01/630 (т.1, а.с. 108) арбітражний керуючий ОСОБА_3 надсилав ПАТ "Банк Кредит Дніпро" копію висновку оціночної діяльності від 15.10.2014 р. про вартість майна ТОВ "Сумського м'ясопродуктового комплексу" (т. 1, а.с. 125-134).

На підставі наказів про інвентаризацію № 1-1, № 2-1 від 29 травня 2013 р. (т.1, а.с.186-186) було проведено інвентаризацію нерухомого майна та обладнання, устаткування та інших товарно-матеріальних цінностей, за результатами яких складені акти проведених інвентаризацій від 11.06.2013 р. (т.1, а.с. 149-163), які листом (т. 1, а.с. 149) були надані ГТУЮ у Сумській області.

З копії листа від 07.11.2014 р. № 633/02-01 (т.1, а.с. 97) слідує, що позивач повідомляв ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про те, що запланований аукціон з продажу майна "ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" не відбувся, через відсутність зареєстрованих на ньому учасників, при цьому аукціон без можливості зниження податкової вартості. Продаж майна частинами на загальну суму 1174900 грн.

З копії листа - згоди від 8227 № 6/21- 8227 від 27.11.2011 р. (т. 1, а.с. 9) слідує, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" надав згоду на частковий продаж майна на загальну суму - 1174900 грн. згідно договору застави № 070909-3 від 07.09.09 р., укладеного між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" (т. 1, а.с. 77)

Під час судового розгляду справи встановлено, що 16.12.2014 р. був укладений договір купівлі-продажу, за яким ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" зобов'язувався передати у власність майно згідно додатку до договору на загальну суму 1174900 грн., що підтверджується копіями: договору, додатку до нього, актів прийому-передачі, виписки по рахунку (т. 1, а.с. 99 - 104).

Крім того, дії ліквідатора щодо проведення оцінки майна боржника та здійснення відчуження майна боржника також були предметом судового розгляду в межах справи № 5021/1783/12.

Так, Харківським апеляційним господарським судом встановлено, що арбітражним керуючим проведено конкурс на визначення організатора аукціону з продажу активів ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс». За результатами проведеного конкурсу ліквідатором було прийнято рішення від 25.01.2014р., яким визначено Організатором аукціону - Сумську регіональну біржу «Нова», оскільки остання запропонувала найвигідніші умови проведення аукціону (т.1, а.с. 221).

У відповідності до листа ПАТ «Банк Кредит Дніпро» від 01.04.2014р. №6/21-2526 ліквідатору було надано згоду на продаж майна від заставного кредитора.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.04.2014р. організатора було визнано учасником провадження по справі.

12.06.2014 р. мав відбутися аукціон з продажу майна ТОВ «СМК» у вигляді цілісного майнового комплексу. Аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників (т. 2, а.с 143).

15.10.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності було складено висновок про вартість частини майна ТОВ «СМК» (т. 4, а.с. 128).

06.11.2014р. арбітражним керуючим направлено листа № 02-01/630 заставному кредитору ПАТ «Банк кредит Дніпро» з проханням вирішити питання щодо умов реалізації майна ТОВ «СМК» частинами, до якого додавалась копія висновку про вартість майна ТОВ «СМК».

27.11.2014 р. ПАТ «Банк Кредит Дніпро» направив лист-згоду №6/21-8227 арбітражному керуючому, в якому надає згоду на продаж майна, ціна продажу якого складає 1174900,00 грн. (т. 4 а.с. 132).

Таким чином, суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції дійшов висновку, що арбітражний керуючий погоджував всі дії, що пов'язані з реалізацією заставного майна з банком - ПАТ «Банк Кредит Дніпро». Отже, в даному випадку арбітражним керуючим не порушувались умови чинного законодавства щодо порядку реалізації майна банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний припис є протиправним, оскільки, винесений на підставі акту перевірки від 16.04.2015 р. в основу якого покладені ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.03.2015 року у справі № 5021/1783/12, яка скасована за наслідками апеляційного оскарження.

При цьому, судом враховано, що акт перевірки є лише висновком особи, якій було доручено здійснити перевірку і сам по собі ніяким чином не впливає на обсяг прав та обов'язків, а також не порушує законних інтересів позивача і тому його не можна визнати індивідуальним актом, який може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 був підписаний комісією з перевірки 16.04.2015 за № 20, тобто до винесення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 року у справі № 5021/1783/12, колегія суддів не приймає, оскільки вказані обставини не впливають на суть виявлених під час перевірки порушень та встановлених постановою Харківського апеляційного господарського суду обставин. Крім того, апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.03.2015 року у справі № 5021/1783/12 прийнято до розгляду Харківським апеляційним господарським судом 14.04.2015 року, тобто до початку проведення перевірки діяльності позивача та винесення оскаржуваного у даній справі припису.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Головного територіального управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 р. по справі № 818/1396/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.