Ухвала суду № 50919309, 16.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 р.Справа № 534/795/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 07.07.2015р. по справі № 534/795/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 07.07.2015 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії .

Визнано дії Управління пенсійного фонду України у м. Комсомольську щодо не включення розмірів матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань обчислюваної для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» - протиправними.

Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у м. Комсомольську здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної ОСОБА_1 , включивши до складу заробітної плати, що була обрахована для призначення пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 20.10.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії за цей же період.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. та 1 000 грн. витрат на правову допомогу.

Не погодившись з даною постановою суду, Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську (далі - відповідач) подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що пенсія позивачу призначена відповідно до спеціального Закону України «Про державну службу», яким не передбачено включення до складу заробітної плати матеріальної допомоги для призначення та перерахунку пенсії, оскільки, враховуючи положення статті 33 Закону № 3723-XII, вказана допомога не входить до складу заробітної плати державного службовця та є разовою виплатою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не правомірно відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 31.03.2014 року позивачу була призначена пенсія державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», але при нарахуванні і призначенні пенсії не були враховані матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем рішення, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 37 Закону України « Про державу службу» (далі - Закон № 3723-XII ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закон № 108/95ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне страхування» (далі - Закон № 1788-XII)врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця та враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-XII, а не таким, які щодо спірних відносин є загальними (статті 33, 37 Закону № 3723-XII та стаття 2 Закону № 108/95-ВР).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості задоволення позовних вимог в частині розподілу судових витрат, оскільки згідно договору про надання правової допомоги № 067633 від 18.04.2015 року позивачем були понесені витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. що підтверджено матеріалами справи, та згідно вимог ст.94 КАС України відповідно розподілені. Тому судове рішення в цій частині є прийнятим з дотриманням норм процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську залишити без задоволення.

Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 07.07.2015р. по справі № 534/795/15-а залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.