Ухвала суду № 50919146, 16.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 876/9501/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування повідомлення,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ПАТ транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" звернулось в суд з позовом до відповідача - Дрогобицької ОДПІ, в якому просило визнати протиправним та скасувати повідомлення № 101 від 08 серпня 2014 року, яким визначено, що позивач не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 ст.200 р.V ПК України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене п.200.19 цієї статті.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано повідомлення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області № 101 від 08 серпня 2014 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскаржуване повідомлення прийняте правомірно, оскільки ПАТ транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, так як не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПК України. При прийнятті рішення про невідповідність ПАТ транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, були використані дані Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно з якою податковим органом було встановлено розбіжності по взаємовідносинах позивача з його контрагентами. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області 03 серпня 1998 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Позивач перебуває на податковому обліку в Дрогобицькій ОДПІ як платник ПДВ відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08 січня 2011 року № 100317207.

21 липня 2014 року ПАТ транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" подало до Дрогобицької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року, в якій задекларував суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в банку у розмірі 2617059,00 грн.

08 серпня 2014 року Дрогобицька ОДПІ прийняла повідомлення № 101, яким визначено, що ПАТ транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" не має права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п.200.18 ст.200 розділу V ПК України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене п.200.19 цієї статті, а саме: станом на 07 серпня 2014 року встановлено завищення податкового кредиту за 1095 днів у сумі 1,8 тис.грн. та заниження податкового зобов'язання у сумі 5,8 тис.грн. належність до групи ризику: Вигодонабувач: 08.13; 01.14; 03.14. Підставою для винесення зазначеного повідомлення став лист Головного управління Міндоходів № 19120/7/13-01-15-02-14/319 від 08 серпня 2014 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів правомірності прийняття рішення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки всупереч вимогам п.200.21 ст.200 ПК України під час направлення повідомлення позивачеві та протягом розгляду справи судом податковий орган не надав детальні пояснення та розрахунки між податковим кредитом підприємства та податковими зобов'язаннями його контрагентів.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст.200 ПК України.

П.200.6 ст.200 ПК України передбачає, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п.200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Згідно з п.200.18 ст.200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним п.200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Відповідно до п.200.19 вказаної статті ПК України право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно всім критеріям, що визначені зазначеною нормою цього Кодексу.

П.200.20 ст.200 ПК України передбачає, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у п.200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно з п.2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 грудня 2013 року №781, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум ПДВ платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним п.200.19 ст.200 розділу V Кодексу. Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

П.п.200.19.4 п.200.19 ст.200 ПК України передбачає, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких послуг/товарів, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.7 п.3 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ для формування такого критерію, як податковий борг (ПБ), використовуються зведені показники загальної суми податкового боргу платників податків до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням суми боргу за основним платежем, пені, за штрафними (фінансовими) санкціями) на перше число місяця, другого за звітним періодом.

П.200.21 ст. 200 ПК України передбачає, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Вказана норма також кореспондується з приписами п.7 вищевказаного Порядку.

Таким чином, контролюючий орган, виконуючи вимоги податкового законодавства, повинен був направити позивачеві Повідомлення згідно з Додатком до Порядку №781 та окремим документом надати детальні пояснення та розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано платником.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не надіслав на адресу позивача жодних розрахунків щодо факту виявлення порушення п.200.18 ст.200 ПК України в частині розбіжностей між податковим кредитом підприємства та податковими зобов'язаннями його контрагента.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган не довів правомірності прийняття рішення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки всупереч вимогам п.200.21 ст.200 ПК України під час направлення повідомлення позивачеві та протягом розгляду справи судом податковий орган не надав детальні пояснення та розрахунки між податковим кредитом підприємства та податковими зобов'язаннями його контрагентів, разом з тим в силу вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність винесення оскаржуваного повідомлення, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі № 813/5865/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик