Ухвала суду № 50918965, 15.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2501/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року адміністративний позов управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ВКФ «Аді» на користь управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 8312,52 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ТОВ «ВКФ «Аді» не мало та не має атестованих робочих місць з особливо важкими та шкідливими умовами праці, довідка, що була видана ОСОБА_3, містить в собі лише відомості про роботу особи в зоні відчуження та не є підтвердженням стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ВКФ «Аді» 15 червня 1995 року зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області.

Па підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №1), позивачем визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ «ВКФ «Аді» у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій, згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до даних особового рахунку страхувальника у ТОВ «ВКФ «Аді» наявний борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_3, як особі, що працювала на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 за період з 25 січня 2014 року по 25 березня 2014 року в загальному розмірі - 8312,52 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Пунктом «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

В силу вимог пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Статтями 26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються умови призначення пенсії за віком, розмір пенсії за віком та мінімальний розмір такої пенсії.

В силу вимог пп.«а» п.4 Постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29 грудня 1987 року №1497-378 «Об условиях оплаты труда и льготах для работников, занятых на эксплуатации Чернобыльской АЭС и ликвидации последствий аварии в зоне отселения» встановлено, що в період 1988-1990 років час роботи робітників, задіяних на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження, зараховуються у полуторному розмірі до трудового стажу та до стажу роботи, що надає право на пільгову пенсію за Списком №1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 12 листопада 1990 року №1136 подовжено на 1991-1995 року термін дії Постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29 грудня 1987 року №1497-378 «Об условиях оплаты труда и льготах для работников, занятых на эксплуатации Чернобыльской АЭС и ликвидации последствий аварии в зоне отселения».

В свою чергу, пролонгація зазначеної норми щодо зарахування стажу роботи у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1) здійснювалась шляхом прийняття постанов Кабінету Міністрів України: від 29 лютого 1996 року №250, від 30 червня 1998 року №982, від 29 січня 2003 №137, від 27 квітня 2006 року №571 та від 10 вересня 2008 року №831.

Таким чином, на момент призначення ОСОБА_3 пільгової пенсії, чинною була норма, згідно якої особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36).

Отже, особам, які працюють у зоні відчуження, час роботи зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі, в тому числі за Списком №1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією заяви ОСОБА_3 від 29 жовтня 2008 року, він просить призначити йому пенсію по віку згідно п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до довідки від 29 жовтня 2008 року №23, виданої відповідачем, ОСОБА_4 був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06 червня 1986 року №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. Всього, з 01 січня 1994 року по 01 вересня 2008 року, ОСОБА_4 працював в зоні відчуження 7 років, 6 місяців і 7 днів.

Згідно з протоколом від 05 грудня 2008 року №747 ОСОБА_3 призначено пенсію за віком з умовою призначення: робота за списком №1.

В силу вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року у справі №810/2131/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, встановлено, що час роботи ОСОБА_3 в зоні відчуження при призначенні пенсії зарахований йому як робота на підприємстві за списком №1.

Відповідно до п.1 ст.1 та абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому в силу п.1 ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для вищезазначених платників збору встановлюється в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 2.1.1 зазначеної Інструкції визначено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.п.6.4, 6.5, 6.7 вищезазначеної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З аналізу вищенаведених норм, обов'язок відповідача щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, прямо визначений законодавством України.

Твердження апелянта щодо відсутності у нього обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій спростовується наведеними вище нормами законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до суду з адміністративними позовами щодо скасування розрахунку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_3 та протоколу про призначення пенсії ОСОБА_3, проте судовими рішеннями Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року у справі №810/2131/14 та від 19 березня 2015 року у справі №810/669/15, що набрали законної сили, ТОВ «ВКФ «Аді» було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі №810/2131/14 встановлено, що відсутність атестованих робочих місць з шкідливими умовами праці на ТОВ «ВКФ «Аді» пов'язане з відсутністю механізму такої атестації робочих місць у зоні відчуження і не може бути підставою для відмови особі в зарахуванні стажу роботи в такій зоні до трудового стажу за списком №1.

Відповідно до розрахунків управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка підлягає відшкодуванню з боку відповідача, за січень-березень 2014 року складає 8312,52 грн. (розрахунок отриманий відповідачем 23 січня 2014 року) Проте, у встановлений законодавством термін, зазначені кошти відповідачем сплачені не були.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам, а за відсутності такого відшкодування заборгованість за період січень-березень 2014 року в розмірі 8312,52 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 21 вересня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.