Ухвала суду № 50918887, 08.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1841/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» до Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «М.С.Л.» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати припис Харківської міської ради від 14.11.2014 № 7/321 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем (його відділом реклами департаменту контролю) проведено перевірку дотримання позивачем порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, за результатами якої 14.11.2014 оформлено оскаржуваний припис, у якому зазначено, що позивачем розміщено об'єкти зовнішньої реклами, а саме: щит на фасаді «ЛотоМаркет» (2,0х0,5х1), 2 одиниці, за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, 27, без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що є порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Позивачу запропоновано у 5-денний строк усунути порушення шляхом демонтажу та попереджено, що у випадку невиконання оскаржуваного припису у зазначений термін спеціальні конструкції будуть демонтовані із покладенням на позивача витрат, пов'язаних з демонтажем.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що розміщені позивачем вивіски за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, 27 не є рекламою, а тому не потребують отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивачем розміщено об'єкти зовнішньої реклами, а саме: щит на фасаді «ЛотоМаркет» (2,0х0,5х1), 2 одиниці, за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, 27, без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що є порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно із частиною 7 статті 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Положеннями частини 6 статті 9 Закону України «Про рекламу» встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2013 №609 (далі - Правила № 609) встановлено, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з абзацом 8 пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

З аналізу вище викладених норм вбачається, що інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб'єктом, не є рекламою у розумінні частини 6 статті 9 Закону України «Про рекламу», оскільки підпадає під визначення «вивіска» чи «табличка».

З матеріалів справи вбачається, що на приміщенні пункту розповсюдження білетів державних лотерей позивача, який розташований за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, 27, розміщуються вивіски із текстом «ЛотоМаркет». Таке позначення є знаком для товарів та послуг позивача, який зареєстрований відповідно до норм чинного законодавства у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 134898 від 10.02.2011, копія якого міститься у матеріалах справи.

Таким чином, розміщені позивачем вивіски за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, 27, на яких зображуються виключно знаки для товарів і послуг позивача, які, у свою чергу, є знаками для товарів та послуг, зареєстровані відповідно до норм чинного законодавства у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, не є рекламою, а тому не потребують отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.