Ухвала суду № 50918883, 15.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3764/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Борисенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва до Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва звернулося у суд з позовом до ПАТ «Трест Київспецбуд», у якому, з урахуванням уточнених вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 135 682,37 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявленого територіальним органом Пенсійного фонду України стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зі змісту довідки позивача від 20.04.2015 №3496/11, яка наявна у матеріалах справи, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати (відшкодування) територіальному органу Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (Список №2), яка виникла за період з 01.11.2014 по 31.01.2015, у загальній сумі 135 682,37 грн.

Про наявність вказаної заборгованості позивач повідомляв відповідача, що підтверджується листами, з якими в листопаді, грудні 2014 року та січні 2015 року останньому направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Зазначені листи й розрахунки отримані адресатом, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

Також, у матеріалах справи наявні копії довідок про підтвердження пільгового трудового стажу осіб, що працювали у відповідача (на підприємствах, правонаступником яких він є) для призначення пенсій за Списком №2, які призначаються відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: від 08.07.2011 №1026, від 08.08.2011 №63, від 08.08.2011 №62, від 05.08.2011 №380/10-1 щодо ОСОБА_3, від 15.06.2012 №79-к, від 12.09.2013 №306 щодо ОСОБА_4, від 17.02.2011 №21-к щодо ОСОБА_5, від 05.06.2009 №185 щодо ОСОБА_6, від 20.10.2009 №201 щодо ОСОБА_7, від 13.08.2008 №988 щодо ОСОБА_8, від 20.07.2010 №98-к щодо ОСОБА_9, від 06.04.2011 №47-к, від 06.04.2011 №46-к щодо ОСОБА_10, від 15.04.2013 №35-к щодо ОСОБА_11, від 11.2011 №228-к щодо ОСОБА_12, від 20.08.2012 №116-к щодо ОСОБА_13

Оскільки відповідачем не було відшкодовано органу Пенсійного фонду України понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали у відповідача на роботах, що віднесені до Списку №2, позивач звернувся у суд за стягненням відповідних коштів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зважає на так.

Відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно абзацу 4 пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюється ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Згідно пункту 6.1 цієї Інструкції відшкодуванню платниками, зазначеними у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції, до яких відноситься позивач, підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, законом встановлено обов'язок відшкодування підприємствами уповноваженому державному органу витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зокрема, відповідно до пунктів «б»-»з» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 11 лютого 2014 року (справа №21-471а13).

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що деякі із пенсіонерів працювали у нього до набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Також, колегія суддів не враховує посилання апелянта на те, що ОСОБА_14 призначена пільгова пенсія на підставі підробленої довідки, а тому він не повинен відшкодувати виплачені їй суми пенсій та витрати на їх доставку. Позаяк предметом даного спору не являється правомірність призначення пенсії зазначеній особі. А доводи відповідача належними та допустимими доказами не підтверджені.

Покликання відповідача на те, що працівники ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_6, після звільнення з підприємства, працювали також на інших підприємствах, і це звільняє його від обов'язку відшкодовувати витрат на виплату і доставку їм пільгових пенсій, не узгоджується із чинним законодавством. Адже в силу приписів пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як установлено судом, на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.11.2014 по 31.01.2015, які надсилались ПАТ «Трест Київспецбуд».

Разом з тим, відповідачем суму заборгованості даних витрат у розмірі 135 682,37 грн сплачено не було, і в матеріалах справи відсутні докази такої сплати.

Таким чином, колегія суддів погоджується із правомірністю вимог позивача про стягнення з відповідача зазначених вище коштів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Відтак, скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 18 вересня 2015 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.