Ухвала суду № 50918873, 15.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4120/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» до Харківської міської ради Харківської області про визнання протиправним та скасування припису, за апеляційною скаргою Харківської міської ради Харківської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «М.С.Л.» звернулося у суд з позовом до Харківської міської ради Харківської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис №7/291 від 06.11.2014 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність припису, прийнятого на основі доводів відповідача про порушення позивачем порядку розміщення реклами, оскільки розміщені позивачем вивіски, на яких зображено зареєстровані у встановленому порядку товарні знаки, згідно чинного законодавства, не відносяться до зовнішньої реклами.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відділом реклами Департаменту контролю Харківської міської ради Харківської області проведена перевірка дотримання позивачем порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, в ході якої встановлено порушення позивачем частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», яка проявилось у відсутності дозволу на розміщення по вул. Блюхера, 35/81 у м. Харкові спеціальних конструкцій: щит на фасаді (2,0 х 0,5 х 1) «ЛОТОМАРКЕТ»; кронштейн на фасаді (0,5 х 0,5 х 2) «ЛОТОМАРКЕТ», які контролюючий суб'єкт вважає зовнішньою рекламою.

За результатами вказаної перевірки винесено припис №7/291 від 06.11.2014, яким позивачу запропоновано у 3-денний термін усунути вищезазначені порушення шляхом демонтажу рекламної конструкції. Також, приписом повідомлено позивача, що у випадку його невиконання у вказаний термін спеціальні конструкції будуть демонтовані з покладанням на позивача витрат, пов'язаних із їх демонтажем та зберіганням.

Не погоджуючись із таким приписом, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу», реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 статті 16 цього Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах без отримання дозволу уповноваженого органу, є порушенням законодавства про рекламу.

Як убачається із матеріалів справи, на приміщені пункту розповсюдження білетів державних лотерей ТОВ «М.С.Л.», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Блюхера 35/81, та поряд з ним розміщені вивіски із текстом «ЛОТОМАРКЕТ». Це позначення є знаком для товарів та послуг позивача, яке зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв.

Згідно з частиною 7 статті 8 цього Закону розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Положеннями частини 6 статті 9 Закону встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відтак, Законом України «Про рекламу» встановлено, що вивіска (табличка), на якій зображено знак товару чи послуги, які реалізуються особою, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди (не вище першого поверху) або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, або ж біля входу у таке приміщення, не є рекламою.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що розміщені позивачем вивіски за адресою: місто Харків, вул. Блюхера 35/81, на яких зображуються виключно знаки для товарів та послуг ТОВ «М.С.Л», що зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України, не є рекламою, а отже не потребують отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив протиправність припису відповідача №7/291 від 06.11.2014 та наявність підстав для його скасування.

Колегія суддів не приймає покликання апелянта на те, що дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки спірний припис не є ані нормативно-правовим, ані правовим актом індивідуальної дії, які можуть бути виступати предметом оскарження за правилами КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Положенням Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.06.2011 №444, визначено підстави порядок та спосіб демонтажу спеціальних конструкцій.

Згідно пунктів 4.1, 4.2, 4.7, 4.8 цього Порядку демонтаж спеціальних конструкцій проводиться у випадках: самовільного розміщення; наявності загрози життю або здоров'ю людей та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб (про встановлення таких фактів складається відповідний акт); порушення зобов'язань, визначених договором про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

У разі виявлення порушень, передбачених підпунктом «а» пункту 4.1. Порядку власнику спеціальної конструкції направляється припис з вимогою про усунення порушення вимог чинного законодавства України.

У разі невиконання вимог, зазначених у приписі, Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради готує у встановленому порядку проект рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про демонтаж спеціальних конструкцій. У рішенні зазначається перелік спеціальних конструкцій, що підлягають демонтажу, вид та розмір із зазначенням місця розташування.

Після прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення про демонтаж спеціальних конструкцій, уповноважена особа організовує їх демонтаж.

Отже, спірний припис є обов'язковим для виконання, і його невиконання особою призведе до виникнення певних юридичних фактів. Тому, припис про усунення порушення законодавства про рекламу є правовим актом індивідуальної дії, і може бути оскаржений до адміністративного суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, і у суду відсутні підстави для висновків про допущення місцевим судом порушень норм процесуального чи матеріального права.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Харківської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.