Постанова № 50918771, 30.09.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року справа №2а-3046/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П.,Попов В.В.

при секретарі судового засідання Турко І.Б.

за участю:

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Екотех» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року у справі № 2а-3046/10/1270 за позовом Дочірнього підприємства «Екотех» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в 2009 року ДПІ у м. Свердловську здійснило планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки від 21 серпня 2009 р. № 887/23/30921403. На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001422342/0 від 04.09.2009 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 651363,30 грн. та №0001432342/0 від 04.09.2009 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 627205,50 грн., які в подальшому були оскаржені в адміністративному порядку та скарги були залишені без задоволення. Вважає висновки, викладені перевіряючими в Акті перевірки та рішеннях органів державної податкової служби про результати розгляду скарг, що призвели до прийняття податкових повідомлень-рішень, помилковими, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування та прийнятими з перевищенням компетенції податкового органу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року у задоволені позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, суперечить вимогам ст. 19, ст. 61 Конституції України; п. 1.22.2 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.2, п. 5.3 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.4.2. п. 5.4 ст. 5, пп. 5.6.1 п.5.6 ст. 5, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п.5.11 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р.; п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р.; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІ\/ від 16.07.1999 р.; ст. 2.4, ст. 2.16 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» №88 від 24.05.1995 р.; ст. 207, ст. 1011, ст. 1012 Цивільного кодексу України; ст. 181 Господарського кодексу України; пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, пп. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000 року; ст. ст. 7, 11, 69-71, 86, 159, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Дочірнє Підприємство «Екотех» зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради 25.05.2000 року, є юридичною особою.

На підставі направлень від 06.07.2009 №000184, від 31.07.2009 №000213, виданих ДПІ у м. Свердловську, з 06.07.2009 по 14.08.2009 року ДПІ у м. Свердловську здійснило планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки від 21 серпня 2009 р. № 887/23/30921403.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5, п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 5.6.1. п. 5.6.ст. 5, п.п. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5, п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8, п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 439 201 грн., в тому числі: 2 квартал 2008 р. - 395230 грн., З квартал 2008р. - 19789 грн., 4 квартал 2008р. - 17953 грн., 1 квартал 2009 р. - 6229 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 418 137 грн. у тому числі: за квітень 2008 р. у сумі 299704 грн., за травень 2008 р. - 5000 грн., за червень 2008 р. - 5000 грн., за липень 2008 р. - 103433 грн., за серпень 2008 р. - 5000 грн.

- пп.4.2.1,пп.4.2.9 (г) п.4.2 ст.4, відповідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.З в порушення абз.2,3 ші.6.3.2,пп."є"6.3.3 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1,пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, пп. "а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.4 "Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги", п.13 розділу IV Інструкції про прибутковий податок з громадян" від 21.04.93р. № 12, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 646,79 грн.

- пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. "а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно до яких встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 107270,81 грн. Згідно п.п. 16.3.3 п.16.3, п.п. 16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нарахована пеня у розмірі 2025,17 грн.

На підставі акту виїзної планової перевірки та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ в м. Свердловську було прийнято податкові повідомлення - рішення від 04 вересня 2009р. №0001422342/0 на суму 651363,30 грн. про сплату податку на прибуток та застосованої суми штрафних санкцій з податку на прибуток та №0001432342/0 на суму 627205,50грн, про сплату податку на додану вартість та застосованої суми штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Позивач в адміністративному порядку оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення до ДПІ в м. Свердловську, до ДПА в Луганській області та ДПА України.

Зазначені скарги платника податків залишалися без задоволення, а прийняті податкові повідомлення-рішення без змін, а за результатами розгляду скарги, поданої до ДПА України, було винесено податкове повідомлення-рішення №0001422342/3 від 12.04.2010 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 651363,30 грн. та №0001432342/3 від 12.04.2010 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 627205,50 грн., які оскаржуються позивачем.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття рішення щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 439 201,00 грн. та порушень пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, пп. 5.6.1. п. 5.6.ст. 5, пп. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5, пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8, пп. 8.7.1. п. 8.7. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» колегія суддів зазначає наступне.

ДП Екотех за період з 01.04.08 по 31.03.09 включено до складу валових витрат суми витрат на придбання інформаційних (консультаційних послуг) на загальну суму 1474854,24грн. в т.ч. отриманих від: ВАТ "Укрпідшипник" у сумі 982687,57 грн., від ТОВ "Камнєобробний завод "Омфал" у сумі 492166,67 грн.

Згідно з актами приймання - передачі наданих послуг ДП «Екотех» у квітні 2008 року отримано від ВАТ "Укрпідшипник" інформаційні (консультаційні) послуги на загальну суму 1179225,08 грн. у т.ч.: акт приймання-передачі від 02.04.08 на загальну суму 294500 грн. у т.ч. ПДВ 49083,33 грн.; акт приймання-передачі від 14.04.08 на загальну суму 294500 грн. у т.ч. ПДВ 49083,33 грн.; акт приймання-передачі від 18.04.08 на загальну суму 294500 грн. у т.ч. ПДВ 49083,33 грн.;акт приймання-передачі від 18.04.08 на загальну суму 295725,08 грн. у т.ч. ПДВ 49287,51 грн.

У червні 2008 року, згідно з актом приймання - передачі наданих послуг від 30.06.08, ДП «Екотех» отримано від ТОВ "Камнєобробний завод "Омфал" інформаційні (консультаційні) послуги на загальну суму 590600 грн., у т.ч. ПДВ 98433,33 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині виходив з того, що відповідно до пп.5.1.1 п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суттєвою ознакою під час вирішення питання щодо віднесення витрат на отримання інформаційних (консультаційних) послуг є саме можливість та факт подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності.

Згідно умов договорів, основними критеріями надання інформаційних (консультаційних) послуг були: 1) особливості видобування та подальшої реалізації саме коксівного вугілля, 2) специфіка вугільного ринку Російської Федерації.

Враховуючи види діяльності позивача за Статутом, предметів договорів, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність зв'язку між наданими послугами та господарською діяльністю, що здійснювалась ДП «Екотех» протягом перевіряємого періоду.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, оскільки важливою організаційною основою розвитку ринку засобів виробництва є демонополізація останнього, забезпечення конкуренції між товаровиробниками й торговельними посередниками, упровадження сучасних систем маркетингу, рекламної діяльності. Статистичне забезпечення маркетингових заходів базується на результатах комплексного дослідження ринку засобів виробництва. Таким чином, для конкурентоспособної діяльності підприємства йому необхідно вивчення суміжних галузей виробництва та специфіки вугільного ринку на суміжних ринках виробництва.

Посилання ДПІ в м. Свердловську на те, що ДП "Екотех" не здійснювало експортних операцій у Російську Федерацію у періоді, що перевірявся, не доводить того, що результати інформаційно-консультаційних послуг не будуть використані підприємством у подальшому.

Як було зауважено позивачем, у зв'язку з ситуацією, яка склалася на ринку енергетичного вугілля, добутком та збагаченням якого займалось ДП «Екотех», керівництвом було прийнято рішення проаналізувати та дослідити інші можливі напрямки діяльності підприємства, розглянути сфери бізнесу, у яких ДП "Екотех" може отримати додаткові прибутки, а це оптова торгівля коксівним вугіллям, купівля його у партнерів в Росії та на Україні і перепродаж його.

Більшість питань, освітлених в оглядах згідно інформаційно-консультаційних послуг, нерозривно пов'язані не тільки з плануванням та підготовкою виробництва, а й напряму з процесом виробництва ДП «Екотех».

Таку позицію підтримав також Вищий господарський суд України у постанові від 29.06.2004 р. у справі № 5/1004-25/77, згідно якої відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем (продукції, робіт, послуг) і охороною праці включаються до валових витрат.

Крім того, вказана правова позиція щодо правомірності включення до валових витрат вартості отриманих інформаційно-консультаційних та інших послуг підтверджується також рішеннями Вищого адміністративного суду України № К-10637/07 від 09.06.2009 року та № К-737/07 від 21.04.2009року.

Крім того суд першої інстанції зауважив про те, що пп. 5.3.9 п.5.3 ст.З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про фінансову звітність та бухгалтерський облік в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідачем було при перевірці зазначено, що в порушення вищезазначеної норми права в актах приймання - передачі наданих інформаційних (консультаційних) послуг не вказано: 1) конкретний перелік наданих послу та в чому виражено результат наданих послуг, тобто зміст та обсяг господарської операції, 2) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповіді на заперечення №15111/23 від 02.09.2009 року ДПІ в м. Свердловську погоджується, що господарські операції з отримання інформаційно-консультаційних послуг підтверджуються первинними документами, але вважає, що витрати за ними не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Проте п. 5.4.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Проте ДПІ в м. Свердловську самостійно, без звернення до Міністерства України у справах науки та технологій або до будь-якої іншої спеціалізованої організації за експертним висновком, зробила висновок що витрати по господарським операціям з отримання інформаційно-консультаційних послуг не пов'язані з веденням господарської діяльності ДП „Екотех".

Відповідно до п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Статутом ДП "Екотех" передбачено, що воно здійснює наступні види діяльності:

- добування та збагачення кам'яного вугілля;

- агломерація кам'яного вугілля;

- виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших групувань;

- монтаж металевих конструкцій;

- інші види оптової торгівлі;

- здійснення інших видів підприємницької діяльності, прямо не заборонених діючим законодавством і відповідних цілям діяльності Товариства.

Таким чином, отримані послуги по супроводженню використання об'єктів інтелектуальної власності повністю підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, і правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат. За викладених обставин висновок відповідача про завищення ДП «Екотех» валових витрат є помилковим, оскільки не відповідає чинному законодавству.

Щодо виключення фахівцями відповідача із складу валових витрат ДП «Екотех» витрат на оплату праці працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб, колегія суддів зазначає наступне.

Штатним розкладом ДП «Екотех» не передбачено окремо виділеної ремонтної групи, проте це підтверджується наданими позивачем тарифно-кваліфікаційними характеристиками працівників, в яких зазначено, що в необхідних випадках вони проводять ремонтні роботи.

ДП «Екотех» на виконання умов договору комісії № 25.09.09.Х від 25.09.08, виступаючи комісіонером, було отримано грошові кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго - Миг» на закупівлю товару.

ДП «Екотех» 26.09.08 отримало грошові кошти для виконання умов договору комісії від ТОВ «Енерго-Миг» на загальну суму 826 000,00 грн., в т.ч. : платіжне доручення №2344 від 26.09.08 - 400 000,00 грн.; платіжне доручення 26.09.08 № 2345 - 400 000,00 грн.; платіжне доручення 25.09.08 № 2345 - 26 000,00 грн.

Перевіркою встановлено, що станом на 31.03.09 умови договору комісії ДП «Екотех» не виконано. Відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 31.03.09 на підприємстві відсутні на позабалансовому обліку товари, які б належали іншим контрагентам. Крім того/при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, ДП «Екотех» враховано у повному обсязі рух наявних запасів, відповідно до даних бухгалтерського обліку.

При досліджені відомостей по бухгалтерському рахунку 311 «Рахунки банку» при здійсненні перевірки дебетовий оборот за вересень 2008 року склав 3032687,47 грн., а вже за 1 квартал 2009 року - 161338,86 грн. Залишок коштів по рахункам в банках ДП «Екотех» станом на 31.03.09 склав 69,64 грн.

Відповідачем було при перевірці зроблено висновок, з яким погодився суд першої інстанції, що отримані ДП «Екотех» грошові кошти від Комітента (ТОВ "Енерго-Міг") були поворотною фінансовою допомогою (позикою), а не коштами, отриманими у межах договору комісії.

Проте згідно п. 1.22.2 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Отже у розумінні вказаного Закону поворотна фінансова допомога надається виключно на підставі договорів про надання такої допомоги.

Аналіз договору комісії № 25.09.02/Х від 25.09.2008 року дозволяє зробити висновок, що він не містить ознак договору про поворотну фінансову допомогу, а є договором комісії відповідно до ст. 1011 ЦК України, згідно якої за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1012 ЦК України до умов, які погоджуються сторонами договору комісії, належать умови щодо визначення строку виконання договору. Комітент та Комісіонер погодили строк виконання Договору комісії до 25.09.2009 року.

Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових доходів включаються суми умовних процентів, нарахованих платником податків за тривале користування поворотною фінансовою допомогою.

Колегія суддів вважає, що оскільки отримані кошти від ТОВ "Енерго-Міг" відповідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не можуть вважатись поворотною фінансовою допомогою, відповідач не мав права на збільшення валових доходів позивача на суму умовних процентів, нарахованих за час знаходження коштів на рахунках підприємства, отриманих на виконання угоди № 25.09.02/Х від 25.09.2008 р.

ДПІ в м. Свердловську же перевищив повноваження та зробив висновок про удаваність та нікчемність договору комісії, незважаючи на те, що у судовому порядку вказані договори недійсними не визнавались.

Одже, відповідач, приймаючи спірні повідомлення-рішення, помилково визнав договір комісії № 25.09.02/Х від 25.09.2008 р. договором поворотної фінансової допомоги з нарахуванням умовних процентів.

Щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 418 137,00 грн. у порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Оскільки колегія суддів вважає правомірним віднесення ДП «Екотех» до складу валових витрат отримані від ВАТ «Укрпідшипник» та ТОВ «Камнеобробний завод «Омфал» інформаційно-консультаційні послуги та правомірність формування податкового кредиту, то за таких підстав у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування підприємству податкових зобов'язань на підставі підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, враховуючи вищенаведене, висновок органів державної податкової служби та суду першої інстанції про заниження валового доходу ДП «Екотех» на суму умовно нарахованих процентів на суму поворотної фінансової допомоги, завищення податкового кредиту та нарахування фінансових санкцій є помилковим і таким, що не відповідає чинному законодавству.

З огляду на наведене, колегія суддів робить висновок щодо порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає хибним висновок суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Екотех» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року у справі № 2а-3046/10/0570 за позовом Дочірнього підприємства «Екотех» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Екотех» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення №0001422342/3 від 12.04.2010р. про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток на суму 651363,30 грн. та №0001432342/3 від 12.04.2010р. про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 627205,50 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 вересня 2010 року, в повному обсязі складена 05 жовтня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: К.П.Горбенко

Судді: О.П.Лях

ОСОБА_5