Ухвала суду № 50918651, 25.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2015 рокусправа № 804/2335/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі № 804/2335/14 за адміністративним позовом Асоціації "Багатопрофільна компанія "Спецметалургмонтаж" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

07.02.2014 року Асоціація "Багатопрофільна компанія "Спецметалургмонтаж" звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.01.2014 року за формою "Р" за №0000102201; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.01.2014 року за формою "Р" за №0000112201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року адміністративний позов Асоціації "Багатопрофільна компанія "Спецметалургмонтаж" - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.01.2014 року за формою "Р" за №0000102201 про застосування до Асоціації "Багатопрофільна компанія "Спецметалургмонтаж" збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 140265,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 28314,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.01.2014 року за формою "Р" за №0000112201 про застосування до Асоціації "Багатопрофільна компанія "Спецметалургмонтаж" збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 190717,00 грн. та штрафних санкцій 11763,00 грн.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

На підставі наказів Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.10.2013 року №457 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» та від 28.11.2013 року №596 та від 06.12.2013 року № 629 «Про продовження терміну проведення планової виїзної документальної перевірки АБК «Спецметалургмонтаж», згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.77.1,п.77.4 ст.77 ПК України, була проведена планова виїзна перевірка Асоціації "Багатопрофільна компанія "Спецметалургмонтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведення вказаної перевірки складено Акт від 20.12.2013 року за № 2091/22/04-03-22-01-22/32816042 "Про результати планової виїзної перевірки Асоціації "Багатопрофільна компанія "Спецметалургмонтаж" (код 32816042) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р." у висновках якого вбачається порушення.

На підставі вищезазначеного акту 17.01.2014 року податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення за формою «Р»: повідомлення-рішення №0000102201 про застосування АБК "Спецметалургмонтаж" збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем по податку на прибуток приватних підприємств 140265,00 грн., штрафних санкцій 28314,00 грн. та встановлено порушення п. 134.1. ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, п. 138.10 ст. 138, п. 139.1, ст. 139 ПК України та пп.7.6.3 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткував прибутку підприємств»; повідомлення-рішення №0000102201 про застосування АБК "Спецметалургмонтаж" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 190717,00 грн. та штрафних санкцій 11763,00 грн. та встановлення порушення п. 198.1, п.198.2, 198.6 ст.198, п. 201.6. ст.201 ПК України.

Позивач не погодився з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про протиправність формування позивачем показників податку на додану вартість, зроблені на підставі розбіжностей Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні контрагентів ДПС України між ПП "Аляска Плюс" та АБК "Спецметалургмонтаж" без дослідження первинних документів, що є порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 згідно якого в акті, складеному за результатами документальної перевірки, факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства викладаються в актів чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивачем отримано від ВАТ БМУ "Запоріжстальбуд-1" в оплату за надані послуги, емітентом яких є ВАТ "Запоріжсталь".

Між позивачем та ПП "Холд-3" через торговця цінними паперами (ТОВ Агенство цінних паперів "Кредо-Інвест") були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів (16.11.2010 р., 14.12.2010 р., 14.01.2011 р.), за якими позивач виступає продавцем, а ПП "Холд-3" покупцем. За даними договорами розрахунок здійснювався у вексельній формі згідно актів про вексельний платіж, де одержувачем є позивач, а платником (емітентом) - ПП "Холд-3". В подальшому (4 кв. 2010 р., 1 квартал 2011 р.) в розрахунок за продані ним векселі відповідно до актів про вексельний платіж позивач отримав від ПП "Холд-3" векселі та відобразив їх у бухгалтерському обліку :Дт 341 "Короткострокові векселі отримані".

В подальшому отримані від ПП "Холд-3" векселі були продані.

Вартість векселів, які обліковуються на рахунку 341 "Короткострокові векселі отримані в національній валюті", позивач в податковому обліку відніс до валових доходів та витрат за додатком "К3" (з 2 кварталу 2011 р. - рядок 03ІД) декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 4 підрозділу 4 розділу XX ПК України операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу XX ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому, облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 у разі придбання векселя за договором купівлі-продажу, в бухгалтерському обліку покупця він класифікується як фінансова інвестиція. Для обліку таких активів, як фінансові інвестиції, використовуються рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" і 35 "Поточні фінансові інвестиції".

Відповідно до Інструкції № 291 при отриманні векселя, як засобу платежу, тобто в погашення дебіторської заборгованості від покупця товарів/робіт/послуг, одержувач класифікує даний вексель як актив - дебіторська заборгованість, забезпечена векселями. Для обліку таких векселів використовують рахунки 34 "Короткострокові векселі отримані" і 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість і інші необоротні активи".

Позивачем дотримано вимоги пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" та віднесено до складу витрат у обліку операцій з векселями суми у розмірі вартості таких векселів у період їх отримання.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у разі продажу цінних паперів, що придбані до 01.04.2011 р. під час первинного розміщення, після цієї дати до складу доходів в окремому обліку операцій з цінними паперами включаються доходи від такого продажу та, одночасно, до складу витрат витрати на придбання таких цінних паперів.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України, 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ПП "Аляска плюс", ПП "Аметист" були встановлені господарські правовідносини.

Для підтвердження реальності господарських операцій позивачем були надані документи, які відповідають вимогам ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відтак дані документи мають силу первинних та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, рух активів між позивачем та його контрагентами, правомірність формування позивачем показників податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 12.03.2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов