Постанова № 50918628, 29.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Могильницький М.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 року справа №2а-12821/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Нікуліна О.А.,

суддів: Губської Л.В., Юрко І.В.,

при секретарі: Сухоцькій Д.Ю.,

за участю: представника відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 06.04.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року в адміністративній справі за позовом Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів,-

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з енергозбереження звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 1104211,20 грн.. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до вимог Закону України Про енергозбереження економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат ПЕР щодо витрат, встановлених стандартами.

Позивач зазначає, що структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області за результатами комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) підприємства відповідача ДП Вугільна компанія «Краснолиманська», встановлено факти нераціонального використання ПЕР з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання ПЕР, а саме: перевитрати електроенергії через відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства за 2008 рік від нормативного значення, що відображено в акті № 18-6/09-17-013 КП від 13.03.2009 р і до відповідача застосована підвищена плата за нераціональне використання ПЕР у розмірі 1104211.20 грн., яка ним не сплачена.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

ДП Вугільна компанія Краснолиманська, не погодившись з цим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає що Позивачем в акті комплексної перевірки використання ПЕР № 18-6/09-17-013 КП від 13.03.2009 р. було зафіксовано, що нераціональні перевитрати ПЕР по підприємству складають: перевитрати електроенергії через відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства за 2008 рік від нормативного значення. Також відповідач зазначає, що розрахунки до постанови від 13.03.2009 р. були здійснені Позивачем на підставі Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.022-01 затвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 р. № 89, яка не має юридичної сили, оскільки не зареєстрована у Міністерстві Юстиції України. Крім того, відповідач вказує на те, що зазначена Методика не містить необхідну інформацію з приводу того, ким вона розроблена та для кого призначена. Пропоновані способи розрахунку і приведені формули не містять посилань на нормативні та технічні джерела з яких вони взяті. Крім того, апелянт посилається на Наказ від 26.01.2010 року №4/24 «Про скасування застосування економічних санкцій за перетікання реактивної потужності», яким передбачено незастосування до споживачів електричної енергії економічних санкцій за перевитрати електричної енергії з формулюванням «відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення».

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник позивача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» є юридичною особою, включена до ЄДРПОУ за № 31599557.

13.03.2009 р. територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було проведено комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем.

За результатами перевірки складений акт №15-6/09-17-013 КП (далі за текстом Акт перевірки), в якому зазначено, що під час перевірки виявлені наступні порушення: відсутні затверджені відповідно до чинного законодавства норми питомих витрат ПЕР на вироблену продукцію та похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством; енергетичний паспорт підприємства н заповнений та не зареєстрований в ТУ Державної інспекції з енергозбереження; технічні звіти поведених режимно-налагоджувальних робіт котлів не надавалися до ТУ Державної інспекції з енергозбереження для перевірки якості; не оформлений документально паро-конденсатний баланс підприємства; не погоджені режимні картки; не проведені режимно-налагоджувальні роботи на котлах Північного стволу та ВПС-!; відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства за 2008 рік від нормативного значення веде до перевитрат активної електроенергії в розмірі 1504,170 тис.кВт.год/рік; використання насосних агрегатів головного водовідливу горизонту 545м з ККД меншим за паспортом веде до перевитрат електроенергії в розмірі 542,966 тис.кВт.год/рік, використання тягових батарей з простроченим строком служби веде до перевитрат електричної енергії в розмірі 34,072 тис.кВт.год/рік; перевитрати електроенергії внаслідок перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання над розрахунковими веде до перевитрат електроенергії в розмірі 68,379 тис.кВт.год/рік; перевитрати електроенергії через перевищення фактичних внутрішніх витоків повітря у системі головного провітрювання над розрахунковими веде до перевитрат електроенергії в розмірі 5587,306 тис.кВт.год/рік. (а. с. 16 26).

На підставі Акту перевірки Державною інспекцією з енергозбереження по Донецькій області складений припис від 13.03.2009 року (а. с. 27) та прийнято постанову № 5-6/09-22-013 КП 16 ЕС від 23.03.2009 р. про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Вищенаведені обставини у справі, встановлені судом першої інстанції, знайшли підтвердження при апеляційному перегляді справи і не є спірними.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, керувався тим, що постанова Державної інспекції з енергозбереження про застосування економічних санкцій прийнята позивачем в межах його повноважень на підставі вимог чинного законодавства, відповідачем вона в судовому порядку не оскаржена, тобто він з нею погодився, тому застосовані фінансові санкції підлягають стягненню.

Однак, суд першої інстанції не врахував, що 26 січня 2010 року Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів і Міністерства палива та енергетики України виданий спільний наказ №4/24 від 26.01.2010 року «Про скасування застосування економічних санкцій за перетікання реактивної потужності» далі за текстом Наказ 4/24), пунктом другим якого визначено, що постанови територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження щодо застосування економічних санкцій до споживачів електричної енергії, зазначених в пункті 1 Наказу з формулюванням «відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення», які були прийняті до набрання чинності цього Наказу, слід вважати не чинними.

В першому пункті цього ж Наказу зазначено, що до споживачів, які розраховуються з електропередавальною організацією за перетікання реактивної електроенергії згідно з Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року №19 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за №93/6381 не застосовувати економічних санкцій за перевитрати електричної енергії з формулюванням «відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення».

Постанова територіального управління по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження №5-6/09-22-013 КП 16 ЕС від 23.03.2009 р. про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) приймалася в звязку з встановленими перевитратами електроенергії відповідачем через відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від нормативного значення та на підставі ст.ст.3, 11 Закону України «Про енергозбереження», Наказу Мінпаливенерго України від 17.01.2002 року №19. Тобто підставою для стягнення підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР в сумі 11-4211,20грн. позивачем визначена постанова №5-6/09-22-013 КП 16 ЕС від 23.03.2009 року, яка є не чинною з огляду на Наказ 4/24.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог внаслідок неврахування наявності Наказу 4/24 на час вирішення справи за суттю, тому доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою у задоволенні позову слід відмовити.

Постанова в повному обсязі складена 30 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі за позовом Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів - скасувати.

У задоволенні позову Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді Л.В.Губська

ОСОБА_3