Постанова № 50918543, 27.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2014 р.справа № 804/10851/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про прийняття додаткового судового рішення по справі № 804/10851/13-а за позовом ОСОБА_1 до Начальника слідчого управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дії,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 р. по справі №804/10851/13-а задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 р. по справі №804/10851/13-а скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність начальника слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 при розгляді звернень ОСОБА_1 від 15.04.2013 року, яке зареєстроване СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за № С-1536 від 16.04.2013 року та від 27.05.213 року до Прокуратури Дніпропетровської області № 24636вх13, яке направлено для розгляду до СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про що повідомлено листом від 01.06.2013 року №04/2/5-р, що полягає у невинесенні постанови про відшкодування шкоди в порядку, встановленому ст. 12 Законом України «Про порядок відшкодування, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

10 жовтня 2014 року позивач звернувся до суду із заявою в якій просив прийняти додаткову постанову :

-про стягнення з відповідача на його користь компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 571,48 грн.;

-про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку відкритого в Державній казначейській службі України на мою користь судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 51,54 грн..

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, вважає можливим ухвалити додаткове рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадах, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

При подачі апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 36,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ПН57690К від 31 березня 2014 року, а також 5 грн. за додачу заяви про прийняття додаткової постанови.

Як вбачається з постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року позовні вимоги позивача задоволені частково.

Отже, колегія суддів зазначає, що сплачена сума судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Окрім цього, відповідно до положень ч.2 ст.91 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. При цьому, компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування вимоги щодо відшкодування компенсації за відрив від звичайних занять позивач в судовому засіданні послався на те, що як субєкт підприємницької діяльності під час участі в судових засіданнях він фактично не працював, у звязку з чим поніс певні витрати.

Згідно Постанови КМУ №590 від 27.04.2006р. "Про граничні розміри компенсації витрат пов'язаних з розглядом цивільних справ та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" компенсація за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Отже, вихідними величинами для розрахунку компенсації є: законодавчо встановлений розмір заробітної плати та фактичні години відриву особи від звичайних занять.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку щодо задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору в сумі 41,54 грн. та компенсацією за відрив від звичайних занять в сумі 571,48 грн., які вірно розраховані позивачем у відповідності з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Керуючись ст. ст. 168, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти додаткову постанову по справі № 804/10851/13-а за позовом ОСОБА_1 до Начальника слідчого управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дії.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку відкритого в Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 41,54 грн..

Стягнути з управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 571,48 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:С.М. Іванов

Суддя:А.В. Шлай

10 жовтня 2014 р.

ухвалено додаткове судове рішення, в тому числі за ініціативою суду

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:С.М. Іванов

Суддя:А.В. Шлай