Рішення № 50910884, 15.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа № 911/3317/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Офіс Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова

про стягнення 85228,50 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Офіс Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (далі - відповідач) про стягнення 85228,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №573 від 1 серпня 2011 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 85228,50 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 3 серпня 2015 року та призначено справу до розгляду на 18 серпня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 18 серпня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15 вересня 2015 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 3 серпня 2015 року та від 18 серпня 2015 року, у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

15 вересня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» (за договором – постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (за договором – покупець) 1 серпня 2011 року укладено договір поставки за №573.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця (додаток №1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього договору, на умовах цього договору.

Згідно пункту 3.1 договору, постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (додаток №2), затвердженій сторонами.

Як вбачається з пункту 3.3 договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1 додатку №3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50 грн. 00 коп., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів.

Пунктом 1.1 додатку №3 до договору передбачено, що покупець оплачує реалізовані товари за період – один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 21 банківського дня з дня закінчення календарного тижня, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Край-2» товар на загальну суму 824116,28 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 38-184), оригінали зазначених видаткових накладних оглянуто у судовому засіданні, а належним чином завірені копії залучено до матеріалів справи.

Матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» припинено зобов’язання на загальну суму 15059,63 грн. у зв’язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» товару на загальну суму 170051,25 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-2» частково розрахувався з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» за поставлений товар на загальну суму 553661,04 грн.

Отже, як підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-2» не повністю розрахувалось за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 85228,50 грн.

30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (за договором – сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-1» (за договором – сторона 2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» (за договором – сторона 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Офіс Україна» укладено договір про організацію взаємних розрахунків між сторонами.

Згідно пункту 1 договору, сторона 1 та сторона 3 підтверджують, що за укладеним між ними договором поставки №573 від 1 серпня 2011 року, станом на день підписання цього договору, сторона 1 має перед стороною 3 заборгованість в розмірі 85228,50 грн.

Пунктом 2 договору передбачено, що сторона 1 переводить свій борг на сторону 2, внаслідок чого сторона 2 заміняє сторону 1, як зобов’язану сторону у договорі поставки №573 від 1 серпня 2011 року, у зв’язку з чим сторона 3 набуває право вимоги до сторони 2 належної йому суми заборгованості.

Відповідно до пункту 5 договору, сторона 3 відступає, а сторона 4 набуває право вимоги, що належить стороні 3, за договором поставки №573 від 1 серпня 2011 року, укладеним між стороною 1 та стороною 3. Таким чином, сторона 4 має право вимагати від сторони 2 належної сплати заборгованості за договором поставки №573 від 1 серпня 2011 року.

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Надання згоди кредитора щодо заміни боржника у зобов’язанні підтверджується договором б/н від 30 грудня 2014 року про організацію взаємних розрахунків між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, в матеріалах даної справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків від 19 грудня 2014 року, який підписаний та скріплений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2», з якого вбачається, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт-Офіс» становить 85228,50 грн.

Крім того, визнання боржником заборгованості у розмірі 85228,50 грн. підтверджується договором б/н від 30 грудня 2014 року про організацію взаємних розрахунків між сторонами.

Як вже зазначалось вище, на підставі договору б/н від 30 грудня 2014 року про організацію взаємних розрахунків між сторонами, новим боржником за договором поставки №573 від 1 серпня 2011 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Край-1», а новим кредитором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Офіс Україна».

Отже, станом на день прийняття рішення у справі відповідач не сплатив наявну заборгованість. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 85228,50 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Офіс Україна» (код 38105049) – 85228 (вісімдесят п’ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 50 коп. заборгованості та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено – 18 вересня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць