Рішення № 50910794, 17.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа № 911/3069/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Буденергомонтаж

до Державного спеціалізованого підприємства „Чорнобильська АЕС

про стягнення 1184089,83 грн.

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довір. № 02/287/2 від 02.07.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довір. № 2-ЮВ від 12.01.2015 р.)

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Буденергомонтаж (далі позивач, ТОВ „Буденергомонтаж) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства „Чорнобильська АЕС (далі відповідач, ДСП „Чорнобильська АЕС) про стягнення 1184089,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати за виконані позивачем роботи згідно договору № 09/09-2014 на виконання ремонтно-будівельних робіт з підсилення аварійних конструкцій залізничної платформи та покрівлі обєднаного адміністративного корпусу малої будівельної бази (ОАК МББ), шифр 1-101-14, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 724444,53 грн. основного боргу, 158980,00 грн. пені, 290839,80 грн. інфляційних втрат, 9824,66 грн. 3% річних та 23682,00 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

06.08.2015 р. до господарського суду Київської області ТОВ „Буденергомонтаж було подано клопотання № 02/365 від 31.07.2015 р. про долучення документів до матеріалів справи, витребуваних ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2015 р.

06.08.2015 р. до господарського суду Київської області ДСП „Чорнобильська АЕС було подано клопотання № 2963/39/3-386 від 07.08.2015 р. про долучення документів до матеріалів справи, витребуваних ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2015 р.

10.08.2015 р. до господарського суду Київської області ДСП „Чорнобильська АЕС було подано відзив № 2966/39/3-387 (2) від 07.08.2015 р., відповідно до якого відповідач зазначив, що ДСП «Чорнобильська АЕС» діє виключно в рамках діючого законодавства України щодо взяття бюджетних зобовязань та здійснення розрахунків за бюджетні кошти, у звязку з чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, відповідач зазначив, що відповідно до п. 3.1 Статуту ДСП «Чорнобильська АЕС» від 23.07.2014 р. останнє є юридичною особою з цільовим бюджетним фінансуванням. Пунктом 11.1 договору, укладеного з позивачем, було передбачено, що фінансування робіт за договором здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому відповідач наголосив, що погоджуючись із такими умовами укладеного договору, позивач усвідомлював, що чинним законодавством визначено чіткий порядок використання державних коштів. Планом використання бюджетних коштів по спеціальному фонду Державного бюджету України на 2014 рік за програмою КПКВ 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та обєкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» КЕКВ 2610 були передбачені кошти на оплату послуг (крім комунальних), і бюджетні зобовязання за договором № 09/09-2014 від 23.09.2014 р. були зареєстровані в органах державного казначейства, що підтверджується реєстром бюджетних зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 14.04.2014 р. № 69.

Оскільки з 03.12.2014 р. у ДСП «Чорнобильська АЕС» відсутні кошти на реєстраційному (розрахунковому) рахунку, то відповідно до п. 4.3 договору № 09/09-2014 від 25.09.2014 р., оплата може бути здійснена тільки після надходження бюджетних коштів, виділених під оплату даного бюджетного зобовязання. Укладаючи договір, підрядник усвідомлював, що здійснення замовником оплати за виконані підрядником роботи залежить від надходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок замовника, виділених під оплату бюджетного зобов'язання, взятого за даним договором. За умовами договору замовник повинен здійснити оплату підряднику протягом 20-ти банківських днів з дня надходження бюджетних коштів на його реєстраційний рахунок. На переконання відповідача, термін оплати за договором № 09/09-2014 від 25.09.2014 р. настане після надходження грошових коштів на реєстраційний рахунок ДСП «Чорнобильська АЕС» на оплату даного бюджетного зобовязання.

Як зазначив відповідач, оскільки прострочення зобовязання, визначеного умовами укладеного договору не відбулося, то застосування вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України є безпідставним і відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають. Вимоги про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення в сумі 158980,00 грн. є також безпідставними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України, оскільки дана штрафна санкція не передбачена умовами договору.

31.08.2015 р. до господарського суду Київської області ТОВ „Буденергомонтаж було подано додаткові пояснення від 25.08.2015 р., відповідно до яких позивач зазначив, що відзив на позовну заяву відповідач обґрунтовує недостатністю державного фінансування під його бюджетне зобовязання за договором № 09/09-2014 від 25.09.2014 р. Між тим, при укладенні договору № 09/09-2014 від 25.09.2014 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт і підписанні протоколу погодження ціни до нього, позивач і відповідач погодили та підтвердили наявність повного фактичного фінансування у 2014 році під зобовязання відповідача за вказаним договором. Відповідно до цього, відповідачем було зареєстровано фінансові бюджетні зобовязання за договором № 09/09-2014 від 25.09.2014 р. У подальшому, із наявного фактичного фінансування, відповідач здійснював часткову оплату виконаних і прийнятих ремонтно-будівельних робіт. Відповідач, підписуючи щомісячні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень-грудень 2014 року, узгодив обсяги і вартість ремонтно-будівельних робіт, чим підтвердив реальне фінансування за договором, про зміну або недостатність якого позивача повідомлено не було.

15.09.2015 р. до господарського суду Київської області ДСП «Чорнобильська АЕС» було подано доповнення № 3400/39/03-461 від 10.09.2015 р. до відзиву, відповідно до яких відповідач зазначив, що всі взяті на себе бюджетні фінансові зобовязання ДСП «Чорнобильська АЕС» на протязі 2014 року, які не оплачені внаслідок ненадходження коштів на рахунок, у тому числі і 33016,16 грн. несплаченої суми по акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року, були зняті 31.12.2014 р. органом Державної казначейської служби, що підтверджується реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 31.12.2014 р. № 164 та № 109. У матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт реєстрації взятих на себе відповідних бюджетних фінансових зобовязань у органі Державної казначейської служби станом на 02.12.2014 р. та факт відсутності відповідних асигнувань спеціального фонду державного бюджету ДСП «Чорнобильська АЕС» після 02.12.2014 р. внаслідок недофінансування коштів із Державного бюджету.

У судовому засіданні 17.09.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 17.09.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

23.09.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Буденергомонтаж (виконавець) та Державним спеціалізованим підприємством „Чорнобильська АЕС було укладено договір № 09/09-2014 на виконання ремонтно-будівельних робіт з підсилення аварійних конструкцій залізничної платформи та покрівлі обєднаного адміністративного корпусу малої будівельної бази (ОАК МББ), шифр 1-101-14, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобовязується у 2014 році виконати, а замовник зобовязується прийняти й оплатити ремонтно-будівельні роботи з підсилення аварійних конструкцій залізничної платформи та покрівлі обєднаного адміністративного корпусу малої будівельної бази.

Згідно з п. 1.2 договору склад та обсяг робіт, які повинен виконати підрядник, визначені на підставі «Технічного завдання на виконання послуг з підсилення аварійних конструкцій залізничної платформи та покрівлі ОАК МББ № НОМЕР_1 (БіС) від 12.06.2014 р.», яке надано в складі документації конкурсних торгів.

Відповідно до п. 3.1 договору за належним чином виконану роботу згідно з договором замовник повинен сплатити підряднику договірну ціну в сумі 794036,65 грн.

Договірна ціна є твердою (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У відповідності з п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни на підставі узгоджених сторонами обсягів виконаних робіт оформлених актами виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), довідок вартості виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до п. 4.2 договору оплата замовником виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника після затвердження сторонами акта виконаних підрядних робіт.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що укладаючи договір, підрядник усвідомлює, що здійснення замовником оплати за виконані підрядником роботи залежить від надходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок замовника, виділених під оплату бюджетного зобовязання, взятого за даним договором. Замовник повинен здійснити оплату Підряднику протягом 20 банківських днів з дня надходження бюджетних коштів на його реєстраційний рахунок. Оплата може проводитись частинами.

Згідно з п. 5.1 початок виконання робіт з дати укладення договору до 16 грудня 2014 р.

У відповідності з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та його скріплення печатками і діє до 31.12.2014 р., а в частині фінансових зобовязань до повного їх виконання.

Пунктом 11.1 договору визначено, що фінансування за даним договором здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

ТОВ „Буденергомонтаж та ДСП „Чорнобильська АЕС було підписано додаток № 1 до договору № 09/09-2014 від 23.09.2014 р. протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого сторонами було визначено договірну ціну в розмірі 794036,65 грн.

ТОВ „Буденергомонтаж та ДСП „Чорнобильська АЕС було підписано додаток № 3 до договору № 09/09-2014 від 23.09.2014 р. календарний план на виконання робіт за договором № 09/09-2014 від 23.09.2014 р.

ТОВ „Буденергомонтаж на виконання умов договору № 09/09-2014 від 23.09.2014 р. було виконано роботи на загальну суму 775112,87 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), а саме - № 01 за жовтень 2014 року на суму 83864,50 грн., № 02 за листопад 2014 року на суму 355136,72 грн., № 03 за грудень 2014 року на суму 336291,65 грн., а також відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), у тому числі - № 1 за жовтень 2014 року на суму 83864,50 грн., № 2 за листопад 2014 року на суму 355136,72 грн., № 3 за грудень 2014 року на суму 336291,65 грн., зазначені акти та довідки належним чином підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками ТОВ „Буденергомонтаж та ДСП „Чорнобильська АЕС (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Відповідачем було лише частково виконано свій обовязок з оплати виконаних робіт та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 50668,34 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, довідкою № 15-31/38 від 29.05.2015 р. Броварської обєднаної державної фінансової інспекції, наявними у матеріалах справи.

ТОВ „Буденергомонтаж було надіслано на адресу ДСП „Чорнобильська АЕС претензію № 02/76 від 17.03.2015 р. на суму 4720741,57 грн., відповідно до якої позивач просив відповідача, зокрема, перерахувати заборгованість за договором № 09/09-2014 від 23.09.2014 р.

ДСП „Чорнобильська АЕС було надіслано на адресу ТОВ „Буденергомонтаж відповідь на претензію № 1615/39/5-179(2) від 24.04.2015 р., відповідно до якої відповідач зазначив, що розрахунки з позивачем будуть проведені відразу після надходження бюджетних коштів, виділених під оплату бюджетного зобовязання.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором № 09/09-2014 від 23.09.2014 р. у повному обсязі, останній і звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача 724444,53 грн. основного боргу.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати у повному обсязі вартості робіт, виконаних позивачем за договором № 09/09-2014 від 23.09.2014 р., суду не надав.

Водночас, посилання відповідача на те, що останній позбавлений можливості оплатити заборгованість за договором № 09/09-2014 від 23.09.2014 р. внаслідок недофінансування ДСП «Чорнобильська АЕС» з Державного бюджету України, не приймається до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами, не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань та від відповідальності за порушення договірного зобовязання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011, постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. № 11/446 та рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р.

Відтак, виконані позивачем у жовтні-грудні 2014 року роботи за договором № 09/09-2014 р. від 23.09.2014 р., які були прийняті відповідачем, мають бути оплаченими останнім у повному обсязі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Буденергомонтаж» в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 724444,53 грн.

Також позивач просив суд стягнути 158980,00 грн. пені, керуючись розділом VII договору № 09/09-2014 р. від 23.09.2014 р. та з урахуванням положень ст.ст. 549-551 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Приписами п. 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Водночас, відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки при вчиненні правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені, позовна вимога про стягнення з ДСП «Чорнобильська АЕС» 158980,00 грн. пені за прострочення виконання грошового зобовязання задоволенню не підлягає.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 290839,80 грн. інфляційних втрат та 9824,66 грн. 3% річних слід зазначити таке.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд з цим, за приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до п. 4.3 договору сторонами було встановлено, що підрядник усвідомлює, що здійснення замовником оплати за виконані підрядником роботи залежить від надходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок замовника, виділених під оплату бюджетного зобовязання, взятого за даним договором. Замовник повинен здійснити оплату підряднику протягом 20 банківських днів з дня надходження бюджетних коштів на його реєстраційний рахунок. Оплата може проводитись частинами.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони у справі, а не на суд.

До матеріалів справи долучено докази перебування на реєстраційному рахунку відповідача по КЕКВ 2610 станом на 02.12.2014 р. коштів в загальній сумі 9030983,52 грн., що, на переконання позивача, надавало відповідачеві можливість здійснити розрахунки за договором № 09/09-2014 від 23.09.2014 р.

Проте, будь-яких документальних доказів щодо моменту надходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок ДСП «Чорнобильська АЕС», про яке йдеться у наведеному вище п. 4.3 договору, до матеріалів справи не надано.

Між тим, заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання останнім, позивач має довести суду належними і допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 32-34 ГПК України момент виникнення такого прострочення, з огляду на укладення позивачем з відповідачем договору на зазначених вище умовах.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат є недоведеними в частині моменту виникнення простроченої заборгованості та, відповідно, в частині розміру визначених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, а відтак є необґрунтованими, у звязку з чим підлягають залишенню без задоволення.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Буденергомонтаж.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1, код 14310862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Буденергомонтаж (07100, Київська обл., м. Славутич, Чернігівський квартал, 25, код 31966754) 724444 (сімсот двадцять чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 53 коп. основного боргу, 14488 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 89 коп. судового збору.

3.У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 22.09.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна