Ухвала суду № 50910369, 06.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

06.12.10 Справа № 6/160

Суддя Місюра Л.С.

розглянувши скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерего»м. Запоріжжя на бездіяльність Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції м. Запоріжжя, щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 6/160

За позовомВідкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго м. Запоріжжя

ДоЗапорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс»м. Запоріжжя

Про стягнення 467 375 грн. 40 коп.

За участю представників:

Від ВАТ Запоріжжяобленерго: ОСОБА_1 дов. № 98 від 16.03.2010р.

Від ЗКПМЕ

Запоріжелектротранс: ОСОБА_2 дов. № 3/1-554 від 25.03.2010р.

Від Жовтневого ВДВС ЗМУЮ: ОСОБА_3 - дов. № 3/3 від 02.06.2010р.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (надалі - стягувач) просить визнати бездіяльність Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ неправомірною; зобовязати Жовтневий ВДВС Запорізького МУЮ вжити усіх передбачених Законом України „Про виконавче провадження заходів щодо повного виконання рішення суду.

Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (надалі виконавча служба) надав суду відзив на скаргу, в якому зазначив наступне: на виконанні виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження, щодо стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту „Запоріжелектротранс (надалі - боржник) заборгованості. Щодо виконання наказу № 6/160 від 16.07.04 року, виданого господарським судом Запорізької області про стягнення з боржника на користь стягувача суми 101 651 грн. 89 коп., 18.02.2008 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та за вих. 4021/3 від 18.02.2008 року направлено сторонам. 26.02.2008 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та за вих. 4141/3 від 26.02.2008 року направлено боржнику. Також державним виконавцем проведено ряд дій, направлених на примусове виконання виконавчих документів, а саме: направлено запити до АІС «Автомобіль», ДПІ по роботі з великими платниками податків, БТІ, Головного управління статистико у Запорізькій області, інспекції державного технічного нагляду, ДЗК. Згідно відповіді з ДПІ по роботі з великими платниками податків, боржник на обліку знаходиться, має в установах банку розрахункові рахунки на які державним виконавцем накладено арешт, як повідомило ЗМ БТІ об'єктів нерухомості за боржником не зареєстровано, згідно повідомлення з ВДАІ за боржником автотранспортні засоби зареєстровано, на які державним виконавцем накладено арешт. Згідно відповіді Управління державного казначейства у Жовтневому районі, Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту „Запоріжелектротранс, код за ЄДРПОУ 03328379, не обслуговується. 09.11.2010 року державним виконавцем було проведено перевірку наявності грошових коштів в касах боржника. Також державним виконавцем на всі відомі розрахункові рахунки періодичне виставляються платіжні вимоги. Вважає, що скарга на бездіяльність по виконанню № 6/160 безпідставна та необґрунтована, оскільки, строки виконання виконавчого документа не порушено, тому, що на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження, по якому строки виконання рахуються з дна надходження останнього документа до виконання. Додатково виконавча служба зазначила, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження містяться ухвали господарського суду 2006 року про заборону виконавчій службі та банківським установам виконувати постанову про арешт коштів боржника від 12.10.06 року. Будь-яких документів щодо скасування цих ухвал до виконавчої служби не надходило, отже, вони по сьогоднішній день використовуються в роботі та беруться до уваги. Також в провадженні наявні неодноразові відповіді Запорізької міської ради про відмову у зверненні стягнення на майно боржника, оскільки підприємство є комунальною власністю та перебуває у використанні всього міста Запоріжжя. Просить залишити скаргу без задоволення.

Запорізьке комунальне підприємство Запорізького міського електротранспорту «Запоріжелектротранс»(надалі - боржник) надав суду письмові заперечення на скаргу, в яких, зокрема, вказав наступне: відповідно до рішення господарського суду Запорізької області у справі № 6/160, з боржника на користь стягувача стягнуто 100 000 грн. 00 коп. штрафу за перевищення договірних величин, 1 818 грн. 00 коп. - судових витрат. Боржник є комунальним підприємством. Згідно правоустановчих документів підприємства, головний вид діяльності підприємства - транспортні перевезення пасажирів, утримання та розвиток колійного господарства та системи енергозабеспечення та ін. Власником майна комунальних підприємств є міська Рада. Виконавчою службою накладено арешт на весь автотранспорт та нерухоме майно підприємства, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень, станом на квітень 2010 року. Згідно ст. 25 Закону України „Про місцеве самоврядування до виключної компетенції міських Рад належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комуна майна. Такі питання вирішуються на пленарних засіданнях. Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому, провадженні є стягувач і боржник. Згідно п.1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника. Боржник не є власником арештованого майна, а територіальна громада не є боржником. Єдиним способом виконання рішення суду є арешт рахунків підприємства. Виконання рішення суду в такий спосіб повністю заблокує роботу комунального підприємства та призведе до зупинки його роботи, до втрати двохтисячним колективом своїх робочих місць та заробітної плати. Окрім того, зупинка роботи підприємства призведе до відсутності грошових коштів на рахунках, що не дозволить повністю погасити всю заборгованість. Відкриття нового рахунку є неможливим та незаконним та призведе до кримінальної відповідальності керівника. Боржник виконує функції з життєзабезпечення міста та його безперебійна робота має важливе соціальне значення для мешканців міста, особливо його соціально незабезпечених верств. Тому, боржник постійно шукає можливості щодо недопущення блокування його роботи та способи виконання рішень суду. Так, у грудні 2008 року боржником за рахунок державних субвенцій за пільгові перевезення було проведено взаємозалік та погашена сума заборгованості перед стягувачем на загальну суму 17 709 510 грн. 58 коп. У квітні 2010 року була погашена заборгованість перед стягувачем на суму 505 051 грн. 27 коп. Зазначені дії боржника дозволили повністю розрахуватися із стягувачем за спожиту активну та реактивну електроенергію, окрім того боржник не має будь-якої поточної заборгованості перед стягувачем. Не погашеними залишаються зобовязання боржника перед стягувачем щодо сплати присуджених судом штрафних санкцій та судових витрат. Окрім того, боржник у добровільному порядку розпочав погашення присуджених судом штрафних санкцій та судових витрат. Так, у 2010 році добровільно в цій частині були закриті пять рішень суду та продовжується робота з добровільною виконання рішень суду (справи № № 28/399/08, 10/21/06, 8/459/07, 17/153, 26/384/06-8/144/07), а зараз йде добровільне погашення заборгованості за рішенням суду у справі № 25/44. На сьогодні сторонами погоджені та підписані графіки виконання за 7 рішеннями суду: № 1/7/272, № 23/102, № 5/180, № 21/151, № 5/227, № 23/367 та № 3/35. Щодо справи № 6/160, то починаючи з квітня 2009 року відповідно до погодженого сторонами за затвердженого судом графіку погашення заборгованості, боржником розпочато відповідні платежі. Так, станом на день подання скарги, боржником добровільно, відповідно до затвердженого графіку, сплачено у повному обсязі судові витрати у справі № 6/160 в сумі 1 818 грн. 00 коп. та частково погашена сума штрафних санкцій у розмірі 7 706 грн. 74 коп. Залишок заборгованості складає 92 293 грн. 26 коп. Окрім того, починаючи з дня предявлення виконавчого документу до виконання. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ неодноразово стягувалися грошові кошти з рахунків підприємства. Так, у 2008 році стягнуто загальну суму 184 380 грн. 46 коп., у 2009 році - 15 160 грн. 89 коп., у 2010 році - 26 367 грн. 64 коп., а також проведене зняття готівкових коштів у касах підприємства на суму 135 грн. 60 коп. Всі стягнуті кошти розподілені пропорційно між стягувачами зведеного виконавчого провадження, відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження. Враховуючи активні дії боржника щодо погашення боргів перед стягувачем, з метою недопущення блокування роботи соціально значимого комунального підприємства, боржник сумісно із стягувачем провели переговори щодо погодження строків та графіків погашення залишку заборгованості починаючи з січня 2011 року по 50 000 грн. 00 коп. щомісячно. На підставі вищевикладеного, вважає скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали скарги, заслухавши пояснення представників боржника, стягувача та виконавчої служби, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.07.2004 року були задоволені у повному обсягу позовні вимоги стягувача і на його користь з боржника було присуджено до стягнення штраф в сумі 100 000 гр., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700 грн. та на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарським судом був виданий відповідний наказ від 16.07.2004 року.

Стягувач неодноразово предявляв даний наказ на виконання до виконавчою службою.

Тричі, 26.08.2004 року, 01.12.2005 року та 18.02.2008 року виконавча служба відкривала виконавче провадження з виконання наказу суду 6/160.

І на сьогоднішній день, як пояснили сторони в судовому засіданні, рішення господарського суду з 16.07.2004 року повністю не виконано.

В обґрунтування вимог скарги стягувач зазначає, що Законом України „Про виконавче провадження встановлено порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника. Згідно ст. 50 Закону, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях накладається арешт. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. До теперішнього часу виконавчою службою не лише не звернено стягнення на грошові кошти боржника, а й навіть не вжито заходів щодо їх виявлення. Про це свідчить той факт, що представнику стягувача для ознайомлення надавались документи виконавчого провадження прийняті за виконавчими документами, відкритими до 2008р. В матеріалах виконавчого провадження містяться лише запити до відповідних реєструючих органів, зокрема до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Хоча державному виконавцю було відомо, що боржник перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, що підтверджується наявністю у матеріалах виконавчого провадження відповіді СДПІ у м. Запоріжжя від 23.06.2006р. про перелік рахунків боржника, наданої на запит ДВС від 10.03.2006р. Державним виконавцем не було надано для ознайомлення запиту до СДПІ, а також жодної відповіді на запити, зроблені після відкриття виконавчого провадження у 2008р. Такі дії свідчать про бездіяльність державного виконавця.

Останньою постановою від 18.02.2008 року виконавча служба відкрила виконавче провадження з виконання наказу у справі № 6/160, та встановила для боржника строк для добровільного виконання наказу - до 25.02.2008 року.

Однак боржник у визначений виконавчою службою термін добровільно рішення суду не виконав, доказів виконання рішення суду не було надано.

Відповідно до п. 4.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.

Державна служба зазначає, що направила до відповідних державних органів запити щодо виявлення майна боржника. Також суд було надано копію додатку до листа (??? без зазначення номеру та дати листа), в якому міститься перелік розрахункових рахунків. Виконавча служба зазначає, що це перелік рахунків саме боржника, однак у додатку відсутні будь які відомості, які ідентифікують користувача цими рахунками та відомості про час, станом на який надається інформація про рахунку. Самого листа виконавчої служби, яким запитувалась інформація про розрахункові рахунки боржника суду не було надано.

Суд вважає, що виконавча служба навмисно не надала суду копію самого листа на адресу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та самої відповіді СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі (супровідного листа) з метою приховування того факту, що запит до податкової інспекції був зроблений виконавчою службою вже після подання стягувачем скарги до господарського суду.

Крім того, виконавча служба не надала суду жодного платіжного документу, який був нею виставлений до банківської установи після відкриття виконавчого провадження 18.02.2008 року, та не надала доказів повернення банківськими установами платіжних доручень без виконання.

Як зазначають самі боржник та стягувач, боржник проводить оплату поточних платежів, що дає підстави вважати, що не всі розрахункові рахунки боржника арештовані.

Представник боржника в судовому засіданні визнав, що не на всі розрахункові рахунки підприємства накладено арешт.

Отже, виконавчою службою не було вжито всіх заходів для виявлення всіх рахунків боржника та проведення стягнення за цими рахунками.

Відповідно до ч. 6 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Виконавча служба відповідного повідомлення до правоохоронних органів не направила.

Стягувач в скарзі зазначає, що боржник є підприємством, яке надає послуги з перевезення пасажирів, тому щоденно в каси підприємства здається готівка.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України „Про виконавче провадження, готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи.

Виконавча служба надала суду копію квитанції серії АЕ № 620477 від 09.11.2010р. , згідно якої державним виконавцем вилучено з каси боржника грошові кошти в сумі 135 грн. 60 коп.

Однак, слід наголосити, що виконавче провадження з виконання наказу суду у справі № 6/160 було в останній раз відкрито ще 18.02.2008 року, а державним виконавцем вилучено готівку з каси боржника тільки більше ніж через два роки потому.

Крім того, скарга на бездіяльність виконавчої служби у даній справі була направлена стягувачем боржнику та виконавчій службі 05.11.2010 року, прийнята судом до розгляду ухвалою від 08.11.2010 року, і тільки після цього 09.11.2010 року виконавча служба провела вилучення готівки з каси боржника.

Виконавча служба посилається на наявність ухвали господарського суду Запорізької області 2006 року, про заборону відділу та банківським установам виконувати постанову про арешт коштів боржника від 12.10.2006 року.

В матеріалах справи міститься ухвала господарського суду Запорізької області від 20.10.2006 року № 02-12а/26047 та ухвала від 30.10.2006 року у справі № 12/510/06-АП, якою внесено виправлення до ухвали від 20.10.2006 року (ар. с. 91, 92).

Згідно вказаних ухвал, господарським судом Запорізької області було задоволено клопотання боржника і зупинена дія постанови виконавчої служби про арешт коштів боржника від 12.10.2006 року та було заборонено виконавчій службі, АКБ «Індустріалбанк», ЗФ АКБ «Індустріалбанк», ВАТ «Ощадбанк», Ф ЗРУ КБ «Приватбанк», ОФ АКБ «Укрсоцбанк»проводити будь які дії по виконанню постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2006 року.

В матеріалах справи міститься шість постанов від 12.10.2006 року про арешт коштів боржника (ар. с. 93- 98).

З тексту зазначених вище ухвал не вбачається за очевидне, дію якої саме із шести прийнятих виконавчою службою постанов було зупинено господарським судом.

Мова в ухвалі суду від 12.10.2006 року йде про одну постанову.

Крім того, ухвалою господарського суду від 20.10.2006 року, з урахуванням виправлень ухвали від 30.10.2006 року, було зупинено дію лише постанови від 12.10.2006 року, а не виконавчого провадження взагалі, і було заборонено проводити будь які дії щодо виконання саме постанови від 12.10.2006 року. Господарський суд не забороняв виконавчій службі проводити дії з виконавчого провадження взагалі.

Тому суд знаходить безпідставним посилання виконавчої служби на наявність даної ухвали від 20.10.2006р.

Більш того, після відкриття виконавчого провадження 18.02.2008 року суд не забороняв виконавчій службі накладати арешт на грошові кошти боржника.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством, .., а також на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Наведене свідчить, що чинне законодавство, зокрема Закон України „Про виконавче провадження, надає виконавчій службі доволі широке коло повноважень для своєчасного та повного виконання рішень судів.

І у той же час, ч. 1 ст. 5 вказаного Закону передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів, які б свідчили про неупередженість, своєчасність та повноту вчинення виконавчою службою виконавчих дій у справі 6/160.

Крім того, рішення суду у справі № 6/160 набрало законної сили ще 16.07.2004 року, про що видано відповідний наказ.

Ухвалою від 22.05.2009 року судом було задоволено заяву боржника та надано розстрочку виконання рішення суду строком до 25.03.2010 року.

Суду також не було надано доказів виконання рішення суду повністю у строк до 25.03.2010 року.

Вказані факти свідчать про затримання процесу виконання рішення господарського суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обовязковими для виконання на всій території України.

За ухилення від виконання рішень, ухвал, постанов суду, що набрали законної сили, передбачена кримінальна відповідальність (ст. 382 Кримінального кодексу України).

За таких обставин, вимоги заявника обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Жовтневого Відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції при виконанні рішення господарського суду Запорізької області у справі № 6/160.

Зобовязати Жовтневий Відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції вжити усіх передбачених Законом України „Про виконавче провадження заходів щодо повного виконання рішення суду у справі № 6/160.

Суддя Л.С. Місюра