Рішення № 50908191, 10.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2015 Справа №905/1078/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 33248430,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 13490997,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, громадянина України ОСОБА_1, с.Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області,

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, громадянина України ОСОБА_2, м.Новоархангельськ Кіровоградської області,

про стягнення 9 141,06 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи 1: не зявився;

від третьої особи 2: не зявився,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», м.Дніпропетровськ, звернулось з позовною заявою №89283053700626 від 24.07.2015р. до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м.Донецьк, про стягнення у рахунок витрат пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування 9 141,06 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до п.3.1.11 та п.3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1078/15 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 27.07.2015р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1078/15, а також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, громадянина України ОСОБА_1 та громадянина України ОСОБА_2.

В подальшому розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на фактичну сплату страхового відшкодування у розмірі 9 651,06 грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження за відрахуванням франшизи позивача 340,00грн.) за договором добровільного страхування наземного транспорту №LGN0A+00669462 від 27.07.2012р. потерпілій особі у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.09.2012р., наявність винних дій водія транспортного засобу мотоцикл Дніпро 11 р.н.8719КДЕ, відповідальність за яким забезпечена відповідачем на підставі полісу №АВ/6579149.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії: довідки ДАІ ВДАІ Новоархангельського РВ №1495 від 05.09.2012р.; довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9066726 (вих.№165 від 26.03.2013р.); постанови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2012р. по справі №1114/2392/12; заяви про виплату страхового відшкодування №б/н від 06.09.2012р.; договору страхування наземного транспорту №LGN0A+00669462 від 27.07.2012р.; заяви про укладення договору страхування наземного транспорту №б/н від 27.07.2012р.; страхового акту №И-3982 від 26.11.2012р.; листа ПАТ КБ «ПриватБанк» №7088346 від 26.11.2012р. «Про перерахування страхового відшкодування»; посвідчення водія АІА №063130 від 08.06.1996р.; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК №995297 від 20.07.2012р.; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.09.2012р.; протоколу фіксації пошкоджень №б/н від 06.09.2012р.; висновку експертного автотоварознавчого дослідження №141/02/12-27 від 26.09.2012р. із додатками, у тому числі ремонтна калькуляція №148/02/12 від 26.09.2012р.; свідоцтва судового експерта №1326 від 20.03.2009р.; інформації МТСБУ по полісу АВ №6579149; а також копії документів у підтвердження правого статусу підприємств, рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. у справі №910/14050/14-908/4183/14 та оригінали платіжних доручень №BOJ17B0WD2 від 27.07.2012р., №11672 від 27.11.2012р. та №ВОТ1-7 від 28.11.2012р..

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 15, 54, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.993, 1166, 1188 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.1-3, 2.1, 3-5, ч.22.1 ст.22, 36.4 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», посилається на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі №15-рп/2002, постанову Верховного Суду України від 28.08.2012р., Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-06/1398/2012 від 09.10.2012р. «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», оглядовий лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)» №01-06/15/2014 від 14.01.2014р., постанову Вищого господарського суду України від 14.11.2012р. по справі №5028/17/22/2012, постанову Вищого господарського суду України від 17.07.2013р. по справі №910/4896/13, постанову Верховного Суду України від 25.02.2015р. у справі №910/177/14.

07.08.2015р. від представника позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надійшла заява №06/08-15(01) від 06.08.2015р., відповідно до якої підтверджено відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, зазначено про відсутність інформації стосовно порушення провадження у справі про банкрутство щодо відповідача, пояснено невиконання вимоги суду в частині надання доказів знаходження відповідача у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи, засвідчено про відсутність у позивача доказів виконання ремонтних робіт.

Разом із означеною заявою суду представлено копію довіреності на представника позивача, фіскальні чеки №0068 від 06.08.2015р. з описом вкладення у цінний лист датованим 06.08.2015р., №0067 від 06.08.2015р. з описом вкладення у цінний лист датованим 06.08.2015р. на підтвердження направлення копії позову та доданих до нього документів на адреси третіх осіб у справі.

Документи долучено до матеріалів справи.

26.08.2015р. від відповідача надійшли заперечення №238-17/з-ЮУ від 20.08.2015р. на позовну заяву, у яких підтверджено настання 05.09.2012р. дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Богдан 2110 д.н.НОМЕР_1 та мотоцикла Дніпро 11 д.н.8719КДЕ, за винних дій водія останнього транспортного засобу, розмір страхового відшкодування визначає в сумі 7 532,55грн. (9 651,06 грн. (сума відшкодована позивачем потерпілій особі за договором №LGN0A+00669462 від 27.07.2012р.) 1 608,51 грн. (податок на додану вартість) 510,00грн. (франшиза відповідача за полісом АВ№6579149)), при цьому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» не було повідомлено про вчинення наведеної дорожньо-транспортної пригоди, про настання страхового випадку стало відомо лише після отримання від позивача позовної заяви 30.07.2015р., а отже, у розумінні п.36.2 ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» час виплати ним страхового відшкодування не настав.

Разом із запереченнями №238-17/з-ЮУ від 20.08.2015р. відповідачем суду представлено копії: довіреності на представника, документів у підтвердження правового статусу підприємства, інформації по полісу АВ №6579149 з єдиної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Документи долучено до матеріалів справи.

Одночасно, відповідач в зазначених запереченнях просить розглянути справу за відсутністю його представника, у разі визнання явки представника Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» обовязковою повідомити про це за адресою: 69063, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 55 та повідомити про результат розгляду даної справи.

26.08.2015р. через канцелярію суду від Новоархангельського районного суду Кіровоградської області надійшли копії матеріалів справи №1114/2392/12 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП громадянина ОСОБА_1 (суддя Партоліна І.П.).

07.09.2015р. від позивача надійшло клопотання №04/09-15(01) від 04.09.2015р., яким до матеріалів справи долучено копії довіреностей на його представника.

Витребуваної інформації від Моторного (транспортного) страхового бюро України на час розгляду справи не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2015р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.09.2015р. не зявився, витребувані документи надано.

Представники третіх осіб у судове засідання не зявились, причин неявки не повідомили, витребувані документи не надали.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Одночасно, під час провадження по справі, згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.08.2015р.,що долучена до матеріалів справи відповідачем (а.с.100), встановлено перереєстрацію юридичної адреси Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», якою на теперішній час є 69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, б.97-а.

Відтак, виходячи з положень ст.15 Господарського процесуального кодексу України, справа №905/1078/15 підсудна господарському суду Запорізькій області.

Разом з тим, ч.4 ст.17 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Так, керуючись наведеною нормою процесуального законодавства, враховуючи обєктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість провадження по даній справі, а також належного забезпечення з боку суду можливості позивача, відповідача та третьої особи для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на таке, клопотання відповідача розглянути справу за відсутністю його представника, у разі визнання явки представника Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» обовязковою повідомити про це за адресою: 69063, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 55 та повідомити про результат розгляду даної справи підлягає задоволенню.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

27.07.2012р. року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №LGN0A+00669462 (далі договір страхування), за яким страховик застрахував транспортний засіб Богдан 2110, 2012р.в., д/нАЕ5262НА, номер кузову Y6L211010CL236792. Вигодонабувачем означено Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

У наведеному договорі визначені загальні умови страхування, відповідно до яких віднесено, зокрема, за ризиком «ДТП» безумовна франшиза у розмірі 0,5% від страхової суми (68 000,00 грн. п.6 договору).

Обумовлений розмір страхової премії 2 788,00 грн. та термін її сплати до 27.07.2012р. одноразово (п.п.8, 10 договору).

Строк дії договору встановлено з 27.07.2012р. по 26.07.2013р. включно. При бажанні страхувальника застрахувати транспортний засіб на строк, більший за 12 місяців, та у разі сплати страхового платежу (частки), договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк (період), за який здійснена сплата страхового платежу (чи його частки) (п.9 договору).

Приймаючи до уваги платіжне доручення №BOJ17B0WD2 від 27.07.2012р., страхувальником за договором страхування №LGN0A+00669462 від 27.07.2012р., сплачено суму страхової премії у розмірі 2 788,00 грн., тобто у повному обсязі, а отже наведений правочин є укладеним та чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Дані обставини у порядку, встановленому чинним процесуальним законодавством не спростовані.

Згідно довідки №9066726 (вих.№165 від 26.03.2013р.) УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, 05.09.2012р. о 17:30 год. по дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка (через Вінницю) 594км. 300м. сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля КМЗ Днепр 11, д/н8719КДЕ, яким керував гр. ОСОБА_1 та автомобіля Богдан 211010, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та страхувальник перебували у договірних відносинах на час скоєння ДТП.

06.09.2012р. відбулось звернення з боку ОСОБА_5 до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля.

За змістом листа вигодонабувача (страхувальника) Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» вих.7088346 від 26.11.2012р., останній просить здійснити виплату страхового відшкодування за означеним страховим випадком у розмірі 100% на рахунок ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості перед банком за кредитним договором на рахунок у Луганській філії ПАТ КБ «Приватбанк» 29095062343738, МФО304795, код НОМЕР_3.

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» виник обовязок виплатити страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до висновку №141/02/12-27 від 26.09.2012р. експертного автотоварознавчого дослідження за фактом завданого матеріального збитку власнику автомобіля із додатками, проведеного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (свідоцтва судового експерта №1326 від 20.03.2009р.) вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ВАЗ 211010 д/нАЕ5262НА, з урахування коефіцієнту фізичного зносу (0,0) становить 9 991,06 грн.

Згідно страхового акту №И-3982 від 26.11.2012р., на підставі умов договору страхування виплаті підлягає страхове відшкодування в розмірі 9 651,06 грн. (9 991,06грн. вартість відновлювального ремонту згідно звіту експертного дослідження 340,00 грн. безумовна франшиза 0,5% від страхової суми за договором страхування наземного транспорту №LGN0A+00669462 від 27.07.2012р.) у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитом у Луганській філії ПАТ КБ «Приватбанку».

Статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.4 ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Як свідчить платіжне доручення №ВОТ1-7 від 28.11.2012р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на означений вище рахунок в розмірі 9 651,06 грн., з призначеннями платежу виплата страхового відшкодування та посиланням на спірний правочин.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно постанови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2012р. у справі №1114/2392/12 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, що передбачено ст.124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу мотоцикл Дніпро 11 д/н 8719КДЕ застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», відповідно до даних полісу АВ/6579149, діючий на 05.09.2012р., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 50000,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Дане відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобовязані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоровю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Богдан 211010, д/н НОМЕР_2, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору страхування наземного транспорту №LGN0A+00669462 від 27.07.2012р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно положень ст.35 (п.35.1), ст.36 (п.36.2) Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п.36.2).

Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що його не повідомлено про настання страхового випадку та він обізнаний про це, лише після отримання цієї позовної заяви 30.07.2015р., а отже, у розумінні п.п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» час виплати страхового відшкодування не настав.

По-перше, суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи, що згідно ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. З приписів зазначених норм не вбачається що позивач мав безпосередньо звертатись до відповідача з вимогою щодо отримання від останнього суми виплаченого страхового відшкодування, однак передбачено перехід до нього права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання субєктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обовязком особи, яка потребує такого захисту. З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобовязаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року у справі № 23/279 (№ 3-38гс12), а також п.1 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/15/2014 від 14.01.2014р.

Таким чином, положення ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині на спірні відносини між позивачем та відповідачем не розповсюджуються, а у розумінні норм чинного законодавства позивач є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування в порядку регресу.

В силу приписів ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.

Наведене випливає також з приписів ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, згідно якого розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За даними, що містить ремонтна калькуляція №148/02/12 від 26.09.2012р., складена до висновку №141/02/12-27 від 26.09.2012р. експертного автотоварознавчого дослідження вартість ремонту у сумі 9 991,06 грн. визначена з урахуванням податку на додану вартість 20%, тобто в розмірі 1 665,18 грн.

Доказів фактичного виконання ремонту пошкодженого транспортного засобу Богдан 211010 д.н АЕ5262НА суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, виплата страхового відшкодування здійснена на рахунок ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості перед банком за кредитним договором на рахунок у Луганській філії ПАТ КБ «Приватбанк».

Так, зважаючи на викладене та наведені норми матеріального права, а також здійснення фактичної виплати страхового відшкодування не на станцію технічного обслуговування, що є субєктом оподаткування зі сплати податку на додану вартість, сума наведеного податку підлягає виключенню із сум відшкодування третій особі шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

З огляду на таке, враховано заперечення відповідача в цій частині.

Таким чином, підставою для розрахунку страхового відшкодування є розмір шкоди в сумі 8 325,88 грн. (з відрахуванням податку на додану вартість).

В той же час відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

Як вже було зазначено, укладеним договором страхування між позивачем та потерпілою особою за ризиком «ДТП» встановлена безумовна фпаншиза у розмірі 0,5% від страхової суми, тобто 340,00 грн.

Укладеним відповідачем з страхувальником забезпеченого транспортного засобу полісом безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00 грн.

Відтак, дійсна сума страхового відшкодування у порядку регресу становить 7 475,88грн.

За таких обставин, враховуючи, що позивач здійснив страхування потерпілої особи та здійснив виплату страхового відшкодування, та оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України особою, що керувала забезпеченим транспортним засобом, вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в сумі 7 475,88грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 27, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», м.Дніпропетровськ, до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м.Запоріжжя, про стягнення у рахунок витрат пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування 9 141,06 грн., задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, б.97-а, адреса для листування (фактична адреса): 69063, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 55, ЄДРПОУ 13490997, р/р265060100448 у ПрАТ «ПроКредит Банк» м.Київ, МФО 320984) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул.Набережна Перемоги, б.32, ЄДРПОУ 33248430, п/р26507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпропетровська, МФО 305299) 7 475,88 грн. суми виплаченого страхового відшкодування та судовий збір в розмірі 1 494,18 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.В судовому засіданні 10.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7.Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2015р.

Суддя О.В. Кротінова