Рішення № 50908115, 15.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.15р. Справа № 904/6459/15

За позовом Приватного підприємства "Мілекс", с. Маяки, Волинська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР", м. Дніпропетровськ

про стягнення 289 306,58 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Мілекс", с. Маяки, Волинська область

про зміну умов договору

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 - представник (дов. б/№ від 05.08.2015 )

від відповідача (за первісним позовом): не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Мілекс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" про стягнення заборгованості за договором № 150312 від 15.03.2012 у розмірі 289 306,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 150312 від 15.03.2012, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.08.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 25.08.2015 на 14.09.2015.

26.08.2015 представник позивача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання, в якому просить суд призначити справу до розгляду у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Просив доручити проведення засідання в режимі відеоконференції господарському суду Волинської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

08.09.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок АМСТОР" надійшла зустрічна позовна заява про зміну умов договору № 150312 від 15.03.2012, шляхом викладення абзацу 1 п. 5.5 договору в наступній редакції: "Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним договором, які настануть після спливу 365 (трьох шістдесяти п'яти) банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який раніше настане після спливу строку оплати)".

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що обставини, якими керувались сторони при укладенні договору № 150312 від 15.03.2012 істотно змінились, а тому відповідно до ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, позивач (за зустрічним позовом) просить суд змінити абзац 1 п. 5.5 договору. Також, позивач (за зустрічним позовом) просив відстрочити сплату судового збору, він перебуває у тяжкому фінансово-економічному стані, у зв'язку з проведення антитерористичної операції на території Донецької області та міста Донецька включно, оскільки більшість потужностей та майно підприємства перебуває безпосередньо на вищезазначеній території.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2015 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок АМСТОР" для спільного розгляду з первісним позовом та відстрочено сплату судового збору за подання зустрічного позову до винесення рішення по справі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.09.2015 в режимі відеоконференції було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Фіксація судового процесу здійснювалась на DVD-R № PSP600RE0120206.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2012 між Приватним підприємством "Мілекс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (покупець) було укладено договір № 150312 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що загальна сума договору складає сума товару, отриманого по всім накладним.

На виконання умов договору, позивач (за первісним позовом) поставив товар відповідачу (за первісним позовом) на загальну суму 289 306,58 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № Б00000130 від 17.11.2014 на суму 20 419,06 грн.;

- № Б00000151 від 21.11.2014 на суму 72 017,28 грн.;

- № Б00000173 від 26.11.2014 на суму 8 580,00 грн.;

- № Б00000036 від 02.12.2014 на суму 25 343,42 грн.;

- № Б00000108 від 10.12.2014 на суму 20 419,06 грн.;

- № Б00000166 від 15.12.2014 на суму 20 419,06 грн.;

- № Б00000167 від 15.12.2014 на суму 22 705,74 грн.;

- № Б00000168 від 15.12.2014 на суму 22 705,74 грн.;

- № Б00000169 від 15.12.2014 на суму 22 705,74 грн.;

- № Б00000170 від 15.12.2014 на суму 22 705,74 грн.;

- № Б00000171 від 15.12.2014 на суму 22 705,74 грн.;

- № Б00000192 від 17.12.2014 на суму 8 580,00 грн. (а.с.11-22).

Згідно з пунктом 5.5 договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним договором, які настануть після 30 банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який раніше настане після спливу строку оплати).

Відповідачем (за первісним позовом) суму заборгованості у розмірі 289 306,58 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.5 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача (за первісним позовом) щодо стягнення з відповідача (за первісним позовом) 289 306,58 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що обставини, якими керувались сторони при укладенні договору № 150312 від 15.03.2012 істотно змінились, оскільки станом на дату укладення договору в Донецькій області не проводилася антитерористична операція, і покупець мав змогу своєчасно розраховуватись по своїм зобов'язанням у відповідності до умов договору. Тому відповідно до ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, позивач (за зустрічним позовом) просить суд внести зміни до абзацу 1 п. 5.5 договору щодо строку розрахунку за поставлений товар у бік збільшення з 30 днів від дати поставки до 365 днів з дати поставки.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Таким чином, звернення до суду з вимогою про зміну умов договору пов'язується з тим, що сторони не досягли згоди щодо його зміни.

Позивач (за зустрічним позовом) не надав суду доказів того, що він звертався до відповідача (за зустрічним позовом) з пропозицією змінити договір, а відповідач (за зустрічним позовом) відмовився вносити відповідні зміни. Отже, подання такого позову з боку позивача (за зустрічним позовом) є передчасним.

Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, господарський дійшов висновку, що позивачем (за зустрічним позовом) не доведені факти, які можуть свідчити про таку істотну зміну обставин за договором № 150312 від 15.03.2012, яка може бути підставою для зміни умов цього договору, тому зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені первісного позову судові витрати у справі покладаються на відповідача за первісним позовом.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в зустрічному позові судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27; ідентифікаційний код 32516492) на користь Приватного підприємства "Мілекс" (45630, Волинська область, Луцький район, с. Маяки, вул. Фальківська, 1; ідентифікаційний код 20135363) 289 306,58 грн. основний борг та 5 786,13 грн. судовий збір, про що видати наказ.

У задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27; ідентифікаційний код 32516492) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 218,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.09.2015.

Суддя ОСОБА_2