Постанова № 50907693, 17.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2015 року № 826/5620/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Соло ЛТД»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД «Соло ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту – відповідач) про:

- визнання протиправним дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що виразились у проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «СОЛО ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЮКК «ЗЕВС» за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 року, результати якої оформлені в Акті № 1468/26-59-22-08/39035968 від 06.10.2014 року;

- зобов'язання Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС "Податковий блок" та з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі висновків документальної позапланової перевірки ТОВ «СОЛО ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЮКК «ЗЕВС» за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 року, результати якої оформлені в Акті № 1468/26-59-22-08/39035968 від 06.10.2014 року;

- зобов'язання Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити дані податкової звітності ТОВ «СОЛО ЛТД», шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «СОЛО ЛТД» за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, були вчинені протиправні дії по проведенню перевірки позивача, за результатами якої складено акт 1468/26-59-22-08/39035968 від 06.10.2014 року, яким зафіксовані протиправно сформовані відповідачем помилкові висновки про порушення норм податкового законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії законними та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України суд дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД «Соло ЛТД» зареєстроване 24.12.2013р. в Головному управлінні юстиції у місті Києві.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 01.10.2014р. №1303/26-59-22-08 проведено перевірку ТОВ ТД «Соло ЛТД» за результатами якої 06.10.2014р. складено акт № 1468/26-59-22-08/39035968 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЮКК «Зевс» (код ЄДРПОУ 37727193) за період з 01.04.2014р. по 30.06.2014р.

Незгода позивача з діями податкового органу з самостійного коригування сум податкового кредиту та податкових зобов’язань, необхідність зобов’язання у зв’язку із цим відповідача вчинити певні дії, обумовила ТОВ ТД «Соло ЛТД» звернутися до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновків позивача про порушення відповідачем вимог чинного законодавства зі зміни його облікових даних, стало протиправне використання податкової інформації викладеної в акті від 06.10.2014р. № 1468/26-59-22-08/39035968 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЮКК «Зевс» (код ЄДРПОУ 37727193) за період з 01.04.2014р. по 30.06.2014р.

Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи фактам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:

- інформація органів державної реєстрації;

- інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків;

- інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;

- рішення суду, що набрало законної сили;

- дані перевірок платників податків.

Відповідно до п. п. 54.1, 54.3 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений контролюючим органом після визначення платником податкових зобов’язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/51574/13 від 13.03.2014 року.

Згідно з статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України “Про введення в експлуатацію інформаційної системи “Податковий Блок” від 24 грудня 2012 року №1197 введено в дію АІС “Податковий блок”.

При цьому, відповідно до п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 № 22, працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог та рішень щодо єдиного внеску, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій. Крім того, до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" додатково вноситься: наказ про проведення перевірки, протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення, інші визначені підсистемою дані.

Працівники підрозділів правової роботи органу державної фіскальної служби, до компетенції яких відносяться розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень по єдиному внеску, в установленому порядку відповідно до вимог Регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до АІС "Скарга" та АІС "Суди" у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації, з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів АІС "Скарга" та АІС "Суди" із записами підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок". Підрозділи, працівники яких здійснювали (очолювали) перевірки, опрацьовують в підсистемі "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" зазначену інформацію в день її надходження, результатом чого є внесення інформації до підсистеми "Облік платежів" ІС "Податковий блок".

У випадку, якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу державної фіскальної служби, такими працівниками, у разі необхідності, забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу державної фіскальної служби, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" та інших баз даних органів державної фіскальної служби.

Відповідні підрозділи органу державної фіскальної служби, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації не пізніше наступного робочого дня з дня отримання.

На підставі результатів проведених перевірок підрозділи органу державної фіскальної служби, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань, сум єдиного внеску (у випадку їх виявлення) та вносять їх до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок".

Як було встановлено під час розгляду справи, жодних податкових повідомлень – рішень контролюючим органом не виносилось.

У той же час при вирішенні даної справи суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в Інформаційних листах від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 та від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Так, згідно з правовою позицією ВАС України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем на підтвердження реальності вчинених правочинів з ТОВ «ЮКК Зевс» у періоді з 01.04.2014р. по 30.06.2014р. не було надано суду первинну фінансово – господарську документацію.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно до п. 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Наведе дає підстави вважати, що порушення контролюючим органом порядку внесення змін до баз даних щодо задекларованих платником даних податкового обліку, за умови відсутності їх підтвердження належними первинними документами, через недобросовісність платника, не утворює обов’язку з відновлення таких показників, а відповідні зміни та дії контролюючого органу за вказаних обставин, визнані протиправними бути не можуть.

Надаючи оцінку, наданим позивачем копіям судових рішень у адміністративній справі №826/9966/14, як доказам протиправності дій відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014р. у вказаній вище справі ТОВ «Юридично-Консалтингова компанія «Зевс» оскаржувала дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоїодів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки та просило зобов’язати вилучити з інформаційної бази інформацію, внесену на підставі довідки про неможливість проведення зустрічної звірки та відновити дані податкової звітності зазначеного суб’єкта господарювання.

Отже, у вказаній справі приймали участь інші особи щодо яких судом встановлено певні обставини, а відтак вони не можуть бути в силу вказаних вище норм КАС України використані у даній справі, як такі, що звільнені від доказування.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи позивачем не надано доказів зміни відповідачем податкового кредиту та податкових зобов’язань позивача на підставі інформації викладеній у зазначеному акті.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що виразились у проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «СОЛО ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЮКК «ЗЕВС» за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 року, результати якої оформлені в Акті № 1468/26-59-22-08/39035968 від 06.10.2014 року, задоволена бути не може.

У той же час суд зазначає, що вимоги позивача щодо виключення з АІС "Податковий блок" та з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації, внесеної на підставі висновків документальної позапланової перевірки ТОВ «СОЛО ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЮКК «ЗЕВС» за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 року, результати якої оформлені в Акті № 1468/26-59-22-08/39035968 від 06.10.2014 року та зобов'язання Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити дані податкової звітності ТОВ «СОЛО ЛТД», шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «СОЛО ЛТД» за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 року, є похідними вимогами від первинної.

При цьому, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 09.12.2014р. у справі №21-511а14, відповідно до якої для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «СОЛО ЛТД» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко