Постанова № 50907385, 18.09.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2015 року справа № 823/2478/15

15 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області (далі позивач), в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) податковий борг на загальну суму 8045 грн 28 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як субєкт господарювання 03.10.2012 та перебуває на обліку в контролюючого органу як платник податків та платежів до бюджету. За відповідачем згідно облікової картки платника податків обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку на загальну суму 8045грн 28 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіславши 08.09.2015 клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частиною 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.10.2012, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом 13.08.2015) (а.с. 3-5).

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 177.5. ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно п.п. 177.5.1. п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1. статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1. статті 41 Податкового кодексу України).

Також, згідно пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У відповідності до пункту 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Підпунктом 293.3.1 пункту 293.3 цієї статті передбачено, що для третьої і четвертої груп платників єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі: 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

За змістом п.п. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб та з єдиного податку виник на підставі, а саме:

податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік від 12.04.2013, де платник податків самостійно визначив суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 6 144 грн 95коп.;

податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за І квартал 2015 рік від 29.04.2015, де платник самостійно визначив суму єдиного податку до сплати за податковий (звітній) квартал у сумі 2653 грн 60 коп.

Однак, означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з єдиного податку відповідачем в установлені чинним законодавством терміни не сплачені.

В той же час, на підставі статті 129 Податкового кодексу України за порушення строків сплати узгоджених зобовязань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.08.2013 по 04.03.2015 відповідачу нараховано пеню з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день: виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті; заниження; виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, загальний розмір якої згідно наданої позивачем облікової картки платника податків становить 871 грн 02 коп.

Як наслідок, станом на 31.03.2015 загальна сума боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку з урахуванням часткової сплати в розмірі 1 520 грн, переплати за попередні періоди в розмірі 104 грн 29 коп. та пені в розмірі 871 грн 02 коп., складає 8 045 грн 28 коп.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У звязку з несплатою узгодженої суми грошового зобовязання позивач прийняв та надіслав податкову вимогу форми «Ф» від 05.05.2015 № 5069-25, яка отримана відповідачем 16.05.2015. В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобовязання не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (18021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) податковий борг в розмірі 8 045 (вісім тисяч сорок пять) грн. 28 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель