Постанова № 50905690, 27.08.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2757/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом військової частини А-2339 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0012991701/1996 від 08.04.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що для сплати відрахувань по єдиному соціальному внеску за грудень 2014 року позивачем своєчасно та без порушення термінів відрахувань подані платіжні доручення: № № 889, 892, 902, 905, 907 від 05.12.2014 року, №937 від 16.12.2014 року, №№ 910, 971, 975, 977, 981, 937, 941 від 22.12.2014 року на загальну суму 190429,61 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржуване рішення правомірним. Відмітив, що основною причиною виникнення боргу та штрафних санкцій і пені є невірне перерахування коштів в 2014 році на особовий рахунок (платіж 71020000, символ рахунку 202) по допомозі у зв'язку з вагітністю та пологами, потрібно - платіж 71010000, символ рахунку 201.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

В судовому засіданні встановлено, що позивач військова частина А2339 перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ДПІ у м. Хмельницькому.

На підставі частини 10 та пункту 2 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (надалі Закон №2464-VI) відповідач прийняв рішення №0012991701/1996 від 08.04.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Фактичною підставою для прийняття рішення №0012991701/1996 від 08.04.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені слугувала несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з нарахованої заробітної плати за грудень 2014 року.

При цьому основною причиною виникнення боргу та штрафних санкцій і пені є невірне перерахування коштів в 2014 році на особовий рахунок (платіж 71020000, символ рахунку 202) по допомозі у зв'язку з вагітністю та пологами, так як потрібно було зазначити наступні реквізити - платіж 71010000, символ рахунку 201.

Досліджуючи правомірність спірного рішення, суд враховує наведене нижче.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 5 і 7 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що 05.12.2014 року, 16.12.2014 року та 22.12.2014 року позивач подав до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області платіжні доручення № № 889, 892, 902, 905, 907, 910, 937, 971, 975, 977, 981, 937, 941 на перерахування на рахунок ДПІ у м. Хмельницькому коштів на загальну суму 188992,26 грн., призначення яких - збір з нарахованої заробітної плати за грудень 2014 року. Зазначені кошти були списані казначейською службою з розрахункового рахунку позивача.

Однак податковий орган зазначає про те, що позивачем було невірно перераховано кошти в 2014 році на особовий рахунок (платіж 71020000, символ рахунку 202) по допомозі у зв'язку з вагітністю та пологами, оскільки потрібно було вказати - платіж 71010000, символ рахунку 201.

Суд звертає увагу на те, що для підтвердження факту несплати внесків необхідно встановити, що у строк, передбачений законом, страхувальник не вчиняв дії, спрямовані на перерахування внесків до державного бюджету.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення призначення платежу у платіжному дорученні під час сплати не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми у визначений Законом №2464-VI строк, а відтак і для застосування штрафних санкцій та пені.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16 червня 2015 року (справа №21-377а15).

В даній постанові також зазначається про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача правопорушення щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску за грудень 2014 року.

При цьому своєчасне подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницької області платіжних доручень для перерахування єдиного внеску та наявність на рахунках позивача грошових коштів, необхідних для сплати вказаного внеску, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, свідчить про дотримання позивачем порядку сплати єдиного внеску відповідно до вимог Закону №2464-VI.

Таким чином, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Положення ч.2 ст.71 КАС України передбачають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа (частина 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов військової частини А-2339 задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0012991701/1996 від 08.04.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути з Державного бюджету України на користь військової частини А-2339, код ЄДРПОУ 07848549, судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2015 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1