Постанова № 50905269, 14.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 вересня 2015 р. Справа №820/8194/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С., суддів Мельникова Р.В., Сагайдака В.В.,

за участю секретаря судового засідання Мараєвої О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника першого та другого відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Термолайф", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №0004991501 від 19.05.2015 року;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань №60 від 27.02.2015 року до податкової накладної №260 від 28.03.2011 року; №64 від 27.02.2015 року до податкової накладної №2008 від 12.11.2010 року; №65 від 27.02.2015 року до податкової накладної №841 від 29.09.2010 року; №70 від 27.02.2015 року до податкової накладної №261 від 28.03.2011 року; №71 від 27.02.2015 року до податкової накладної №262 від 28.03.2011 року; № 72 від 27.02.2015 року до податкової накладної №306 від 31.03.2011 року;- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунки коригувань №60 від 27.02.2015 року до податкової накладної №260 від 28.03.2011 року; №64 від 27.02.2015 року до податкової накладної №2008 від 12.11.2010 року; №65 від 27.02.2015 року до податкової накладної №841 від 29.09.2010 року; №70 від 27.02.2015 року до податкової накладної №261 від 28.03.2011 року; №71 від 27.02.2015 року до податкової накладної №262 від 28.03.2011 року; № 72 від 27.02.2015 року до податкової накладної №306 від 31.03.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом безпідставно відмовлено у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних позивачем його контрагенту у 2010-2011 роках, а тому висновки Акту "Про результати камеральної перевірки даних ПАТ "Термолайф", задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року", які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, також є неправомірними.Представником відповідачів надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на приписи ст.192 Податкового кодексу України, зазначено, що податковим органом правомірно відмовлено у реєстрації розрахунків коригувань, а тому прийняте за результатами камеральної перевірки даних податкової звітності податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає вимогам податкового законодавства.Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Приватне акціонерне товариство "Термолайф" (код ЄДРПОУ 34015182) перебуває на податковому обліку у Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

ПАТ „Термолайф 20.03.2015 року подано до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року (вх. № НОМЕР_1), разом з додатками (т. 1 а.с. 235-247).

У податковій декларації за лютий 2015 року по рядку 8 (Коригування податкових зобовязань) відображено суму ПДВ з відємним значенням в розмірі 1181167,0 грн., коригування здійснено за рахунок повернення грошових коштів по податковим накладним червня 2010 року, вересня 2010 року, листопада 2010 року та березня 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем направлено до податкового органу розрахунки коригувань №60 від 27.02.2015 року до податкової накладної №260 від 28.03.2011 року; №64 від 27.02.2015 року до податкової накладної №2008 від 12.11.2010 року; №65 від 27.02.2015 року до податкової накладної №841 від 29.09.2010 року; №70 від 27.02.2015 року до податкової накладної №261 від 28.03.2011 року; №71 від 27.02.2015 року до податкової накладної №262 від 28.03.2011 року; № 72 від 27.02.2015 року до податкової накладної №306 від 31.03.2011 року, однак відповідно до електронних квитанцій податкові накладні не прийнято, розрахунки коригувань не прийнято із посиланням на відсутність відповідних податкових накладних (Т.2, а.с.18-37).

Фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ДФС України проведено камеральну перевірку податкової звітності ПАТ "Термолайф" з податку на додану вартість за лютий 2015 року та виявлено, що позивачем порушено пункти п. 192.1 статті 192, п. 200.1, п. 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, п.4 Постанови від 29.12.2010р. №1246 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 30.01.2015 року №20 „Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до державного бюджету за лютий 2015 року на 336095,0 грн. та завищення суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2015 року на 845072,0 грн.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт "Про результати камеральної перевірки даних ПАТ "Термолайф", задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року" №825/20-33-15-01-09/34015182 від 17.04.2015 року (Т.1, а.с.17-21), який позивачем підписано із запереченнями, що направлені ПАТ "Термолайф" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ДФС України за вих.№248 від 05.05.2015 року (Т.1, а.с.22-37).

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки результати акту камеральної перевірки даних ПАТ „Термолайф" (код ЄДРПОУ 34015182) задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року скасовано в сумі 375000,0 грн, в іншій частині результати акту камеральної перевірки залишено без змін (лист "Щодо результатів розгляду заперечень до акту камеральної перевірки від 17.04.2015 року №825/20-33-15-01-09/34015182, вих.№7500/10/20-33-15-01-22 від 15.05.2015 року (Т.1, а.с.38-40).

З урахуванням висновку про результати розгляду заперечень на акт перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004991501 від 19.05.2015 року , відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 806167 грн (Т.1, а.с.16). Позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення та звернувся зі скаргою вих.№313 від 02.06.2015 року до Головного управління ДФС у Харківській області (Т.1, а.с.41-59).Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області про результати розгляду скарги №2344/10/20-40-10-04-14 від 31.07.2015 року податкове повідомлення-рішення №0004991501 від 19.05.2015 року залишено без змін, а скарга ПАТ "Термолайф" №313 від 02.06.2015 року - без задоволення (Т.1, а.с.60-62).Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось представниками сторін у процесі розгляду справи, що сума оскаржуваного податкового повідомлення-рішення виникла у зв'язку із проведенням позивачем коригування податкових зобов'язань у декларації за лютий 2015 року.

Колегією суддів за наявними в матеріалах справи доказами та під час судового розгляду справи встановлено, що коригування податкових зобов'язань здійснено відповідачем в рамках виконання обов'язків у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд".

Відповідно до договорів купівлі-продажу №ТК-0102/10 від 01.02.2010 р. та №ТК-2103/11 від 21.03.2011 р. ТОВ «Коксотрейд» (Покупець) у червні 2010 р., вересні 2010 р., листопаді 2010 р. і березні 2011 р. здійснило передплату на користь ПАТ «ТЕРМОЛАЙФ» (Продавець) в рахунок майбутнього придбання товарів за вказаними договорами (Т.2, а.с.7-8, 13-14).

На дату отримання передплати ПАТ «ТЕРМОЛАЙФ» видало ТОВ «Коксотрейд» податкові накладні№384 від 29.06.2010 року, №841 від 29.09.2010 року, №2008 від 12.11.2010 року, №260 від 28.03.2011 року, №261 від 28.03.2011 року, №262 від 28.03.200 року, № 306 від 31.03.2011 року (сума ПДВ по кожній податковій накладній - понад 10000 грн).Судом встановлено, що податкові накладні №841 від 29.09.2010 року, №2008 від 12.11.2010 року, №260 від 28.03.2011 року, №261 від 28.03.2011 року, №262 від 28.03.200 року, № 306 від 31.03.2011 року подані позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у березні 2015 року, що не заперечувалось представниками сторін.

Не маючи можливості виконати умови договорів купівлі-продажу №ТК-0102/10 і №ТК-2103/11 ПАТ «ТЕРМОЛАЙФ» у лютому 2015 р. повернуло ТОВ «Коксотрейд» отримані в 2010 - 2011 рр. авансові платежі, що підтверджується випискою із банку (Т.2, а.с.129).

ПАТ «ТЕРМОЛАЙФ» виписані на користь ТОВ «Коксотрейд» розрахунки коригувань до податкових накладних, складених Продавцем на дату отримання передплати від Покупця, а саме: №61 від 24.02.2015 року, №62 від 25.02.2015 року та №№63-72 від 27.02.2015 року, зазначені розрахунки коригувань на підставі останнього абзацу пп. 192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України відображені ПАТ «ТЕРМОЛАЙФ» у додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» до декларації позивача за лютий 2015 р.

Відповідно до наявних в матеріалах справи електронних квитанцій від 13.03.2015 року та 16.03.2015 року розрахунки коригувань №60 від 27.02.2015 року до податкової накладної №260 від 28.03.2011 року; №64 від 27.02.2015 року до податкової накладної №2008 від 12.11.2010 року; №65 від 27.02.2015 року до податкової накладної №841 від 29.09.2010 року; №70 від 27.02.2015 року до податкової накладної №261 від 28.03.2011 року; №71 від 27.02.2015 року до податкової накладної №262 від 28.03.2011 року; № 72 від 27.02.2015 року до податкової накладної №306 від 31.03.2011 року податковим органом не прийнято з посиланням на відсутність відповідних податкових накладних (Т.2, а.с.27, 29, 31, 33, 35, 37).

Надаючи правову оцінку як і оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, так і діям ДФС щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань, колегія суддів керується нормами права, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 29.12.2010 № 1246 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п.4 Порядку розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 1 лютого 2015 р. та відомості якої не підлягали внесенню до Реєстру у зв'язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу) та розрахунок коригування до неї.

Пунктом 9 Порядку визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200.1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації розрахунків коригувань податковим органом зазначено відсутність у Єдиному реєстрі відповідних податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що за умови нереєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі платник податку - продавець не звільнений від обов'язку включення суми податку на додану вартість по цій накладній до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, колегія суддів зазначає, що реєстрація розрахунку коригувань до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних можлива після реєстрації такої накладної, проте з урахуванням вимог ст.102 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не оскаржується відмова контролюючого органу у реєстрації податкових накладних, натомість матеріалами справи підтверджена обґрунтованість відмови відповідача у реєстрації розрахунків коригувань до таких податкових накладних.

При цьому із вищенаведених норм права вбачається, що відображення у податковій звітності сум податкових зобов'язань у разі виникнення обставин, передбачених п.192.1 ст.192 ПК України, можливе лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Суд зазначає, що дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Позовна вимога щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати розрахунки коригувань №60 від 27.02.2015 року до податкової накладної №260 від 28.03.2011 року; №64 від 27.02.2015 року до податкової накладної №2008 від 12.11.2010 року; №65 від 27.02.2015 року до податкової накладної №841 від 29.09.2010 року; №70 від 27.02.2015 року до податкової накладної №261 від 28.03.2011 року; №71 від 27.02.2015 року до податкової накладної №262 від 28.03.2011 року; № 72 від 27.02.2015 року до податкової накладної №306 від 31.03.2011 року є похідною від вимоги щодо визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань (тобто є способом відновлення порушеного права), а, оскільки у спірних відносинах не встановлено протиправності дій ДФС України, відсутній факт порушення суб'єктом владних повноважень прав та інтересів позивача.

Окрім того, відповідно до Рекомендацій Комітету ОСОБА_4 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України у контексті позовних вимог щодо реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №0004991501 від 19.05.2015 року, колегією суддів встановлено, що таке рішення суб'єкта владних повноважень прийняте із дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту п.п. 1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI розмір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат .

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи розмір заявлених майнових вимог та сплату позивачем за них 10% судового збору, стягненню з позивача в дохід державного бюджету підлягає решта суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (код ЄДРПОУ 34015182) на користь Державного бюджету України частину судового збору в розмірі 4382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн 16 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2015 року.

Головуючий суддяНуруллаєв І.С.

СуддіМельников Р.В.

ОСОБА_5