Постанова № 50904610, 07.09.2015, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 р. Справа №818/2699/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький елеватор" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Кролевецький елеватор») звернулось до суду з позовом до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Глухівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000092200 від 19.02.2015 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 339558грн. та №0000102200 від 19.02.2015 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1268915грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства за результатами господарських операцій за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, оскільки дані операції є безтоварними. Разом з тим, позивач зазначив, що господарські операції з його контрагентами носили реальний характер та підтверджуються первинними документами, які були надані податковому органу під час перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, визначених у письмових запереченнях (а.с.100-101), та зазначив, що причиною донарахування зобовязання з податку на додану вартість стало зменшення за результатами перевірки позивача податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 246 536грн., по операціях з ТОВ «Укр Енерго Холдінг», оскільки по даних правочинах встановлено факт відсутності реального здійснення господарської операції, та у розмірі 25111грн., у звязку з відсутністю документів та виявленою розбіжністю, у результаті подвійного включення сум податку на додану вартість, по операціям з контрагентами ДП «Держреєстри України», ТОВ «Максіком», ТОВ «Сумигаз», ДТГО «Південно-західна залізниця», ТОВ «Балтік Біо Трейд», ТОВ ВТФ «Авіас».

Причиною для зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1268915грн. стало зменшення витрат, понесених по операціях з придбання газу у контрагента ТОВ «Укр Енерго Холдінг», через встановлення факту відсутності реального здійснення господарської операції та на суму витрат, понесених по операціях з отримання інформаційно-консультаційних послуг від ОСОБА_1, через неможливість підтвердити фактичного надання послуг,обумовлених угодами про надання інформаційно-консультаційних послуг та повязати їх отримання з господарською діяльністю позивача.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, приймаючи до уваги на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Кролевецький елеватор» за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 30.01.2015 за №67/18-04-22/36744485 (а.с.13-34).

За наслідками перевірки Глухівської ОДПІ 19.02.2015 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000092200 про збільшення підприємству позивача суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 271646грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 67912грн. (а.с.35);

№0000102200 про зменшення підприємству позивача суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1268915грн. (а.с.36).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скарги до Глухівської ОДПІ, а згодом - до Державної фіскальної служби України, однак рішеннями Глухівської ОДПІ від 30.04.2015 та Державної фіскальної служби України від 08.07.2015 вказані вище податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення (а.с.37-41).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000092200 від 19.02.2015, яким збільшено сума грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 271646грн. (за основним платежем) та №0000102200 від 19.02.2015 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1232678,6грн., суд виходить з наступного.

Як вбачається з акта перевірки (а.с.13-34), підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000092200 від 19.02.2015 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 246535грн. та №0000102200 від 19.02.2015 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1232678,6грн. слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства за результатами господарських операцій з ТОВ «Укр Енерго Холдінг», проведених у серпні-жовтні 2013р. Так проведеною перевіркою господарських операцій вбачається наявність безтоварних взаємовідносин між ТОВ «Кролевецький елеватор» та ТОВ «Укр Енерго Холдінг», а первинні бухгалтерські та податкові документи виписані без наміру створити реальні правові наслідки в рамках господарської діяльності (а.с.18).

Такий висновок відповідачем зроблено на підставі податкової інформації про формування ТОВ «Кролевецький елеватор» податкового кредиту та валових витрат за рахунок ТОВ «Укр Енерго Холдінг», податкові зобовязання якого по контрагентах-покупцях природного газу, отриманого від ТОВ «Укр Енерго Холдінг» від ТОВ «Євро-Тек 2011» за результатами перевірки були зменшені до 0 (а.с.18).

Також підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000092200 від 19.02.2015 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 25111грн. стало встановлення відповідачем в ході перевірки (а.с.25) завищення позивачем податкового кредиту, у звязку з відсутністю первинних документів по операціям з ТОВ «Сумигаз», ДТГО «Південно-західна залізниця», ДП «Держреєстри України», ТОВ «Балтік Біо Трейд», ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Максіком», та у звязку з повторним включенням в жовтні 2013р. до податкового кредиту податкових накладних від 31.07.2013 №576/0004 та від 31.07.2013 №577/0004 по операціям з ТОВ «Сумигаз» (а.с.25,126).

Однак, суд не може погодитись з такими висновками відповідача.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (Постачальник) та ТОВ «Кролевецький елеватор» (Покупець) було укладено договір постачання природного газу №Г-13/018 від 20.03.2013, а 27.06.2013 і 29.02.2013 додаткові угоди до нього №1 та №2 (а.с.42-46,47,48). Відповідно до умов вказаного договору Постачальник зобов'язується надавати у власність Покупцю в 2013р. природний газ, а Покупець зобов'язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, на умовах цього договору.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується копіями актів приймання передачі природного газу №666 від 31.08.2013, №743 від 30.09.2013, №864 від 31.10.2013 (а.с.49-51), податкових накладних №14 від 04.07.2013, №348 від 31.10.2013, №55 від 08.10.2013, №19 від 03.10.2013, №251 від 30.09.2013, №97 від 15.08.2013, №205 від 30.08.2013, №82 від 10.10.2013 (а.с.52-59) на загальну суму 1479214,87грн., у тому числі ПДВ 246535,00грн.

Транспортування природного газу здійснювалось ПАТ «Укртрансгаз», що підтверджується копією договору, укладеного між ТОВ «Кролевецький елеватор» та ПАТ «Укртрансгаз» від 01.09.2013 №SUM/2013/НОМЕР_1 (а.с.60-65), копіями актів наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.08.2013 №08-13-1309000077/sum/2013/6618, від 30.09.2013 №09-13-1309000077/sum/2013/6618, від 31.10.2013 №10-13-1309000077/sum/2013/6618 (а.с.66-68), копіями податкових накладних від 31.10.2013 №340/2402, від 30.09.2013 №125/2402, від 31.08.2013 №126/2402 (а.с.69-71), копіями звітів про добове споживання газу за серпень-жовтень 2013р. (а.с.72-74).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» носили реальний характер та були фактично виконані, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобовязання з податку на додану вартість, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати податку на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

В акті перевірки податковий орган вказує також на порушення позивачем п.138.2 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

При цьому відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених правових норм, суд дійшов висновку, що доводи посадових осіб податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 246535грн. та завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1232678,6грн. є необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено, що господарські операції між ТОВ «Кролевецький елеватор» з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» носили реальний характер та були фактично виконані, у звязку з чим, позивач цілком правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість та сформував валові витрати за такими господарськими операціями.

Також, суд не може погодитись з висновками відповідача щодо повторного включення ТОВ «Кролевецький елеватор» податкових накладних та відсутності під час перевірки первинних документів на підтвердження задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 25 111грн. та відповідно про заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість на вказану суму, виходячи з наступного.

Згідно пп.85.8 ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

При проведенні перевірок посадові особи органу контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючого органу. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (пп.85.4, 85.6, 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України).

Разом з тим, на підтвердження своїх доводів про не надання на перевірку документів чи повторного включення до податкового кредиту податкових накладних, відповідачем для підтвердження своєї позиції, всупереч вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано в судове засідання копії документів, які були надані позивачем на перевірку, та опису отриманих копій документів. Натомість, доводи відповідача з цього приводу спростовується змістом самого акту перевірки, згідно якого позивачем, зокрема, були надані до Глухівської ОДПІ документи, які мали вплив на формування податкового кредиту, а саме: податкові накладні, накладні, рахунки, акти виконаних робіт, реєстри отриманих податкових накладних, головна книга по рахунках №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», №641 «Розрахунки за податками», №311 «Поточні рахунки в національній валюті», а тому такі доводи відповідача, є безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000092200 від 19.02.2015, яким збільшено сума грошового зобовязання з податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 339558грн. та №0000102200 від 19.02.2015 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1232678,6грн. не відповідають вимогам чинного законодавства, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд не може погодись з доводами позивача стосовно незаконності податкового-рішення №0000102200 від 19.02.2015 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 36236грн. 40коп., виходячи з наступного.

Як встановлено судом та це вбачається з акта перевірки (а.с.19-20), між ТОВ «Кролевецький елеватор» та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір від 02.09.2013 №11-09/2013. Згідно умов вказаного договору Замовник (ТОВ «Кролевецький елеватор») доручає виконання, а Виконавець (ФОП ОСОБА_1А.) зобовязується надавати Замовнику інформаційно-консультаційні послуги із пошуку, подачі залізничних вагонів. Оплата послуг за вересень 2013р. проводиться в розмірі 14494грн. 60коп., починаючи з жовтня 2013р., розмір щомісячного платежу складає 7247,27грн. з урахуванням податків і зборів. Сторони щомісячно складають акти приймання-передачі наданих послуг.

Разом з тим, на переконання суду, на момент укладання даного договору підприємству позивача було неможливо визначити необхідну кількість вагонів на період вересня-грудня 2013 року, тому попереднє визначення вартості послуг ОСОБА_1 не має обгрунтованих підстав.

Виконані ОСОБА_1А послуги описані в актах виконаних робіт, як: «виконавцем надані послуги на суму», однак розрахунків тарифних ставок та складу наданих послуг з підтверджуючими ці витрати документами до акту виконаних робіт виконавцем не надані. Надані для перевірки акти виконаних робіт не містять розшифровки загальної вартості послуг в розрізі статей понесених фактично витрат з документальним їх підтвердженням. Крім того проведеною перевіркою не встановлено фактів використання ТОВ «Кролевецький еватор» у господарській діяльності залізничних вагонів. Доказів на спростування вказаного позивачем в судове засідання надано не було. Жодних обґрунтованих пояснень з цього приводу представником позивача також не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем, на порушення п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, було завищено собівартість придбаних товарів (робіт, послуг), що враховуються при визначенні обєкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2013 рік на суму 36236,40 грн. по фінансово - сподарським операціям з надання інформаційно - консультаційних послуг із пошуку, подачі залізничних вагонів, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000102200 від 19.02.2015 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 36236грн. 40коп. відповідає вимогам чинного законодавства, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для його скасування в цій частині.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький елеватор" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області №0000092200 від 19 лютого 2015 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Кролевецький елеватор" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 339558 ( триста тридцять дев"ять тисяч п"ятсот п"ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області №0000102200 від 19 лютого 2015 року в частині зменшення суми від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1232678 ( один мільйон двісті тридцять дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 14 вересня 2015 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах