Постанова № 50904132, 30.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4155/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протирправним та скасування податкових повідомлень рішень №0003932301/58 від 28.04.2010 року та № 0003972301/1476 від 28.04.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Кременчуцькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Інструментальний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року. За результатами був складений ОСОБА_2 № 2131/23-209/21073227 від 11.04.2011 року. На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003932301/58 від 28.04.2010 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток на 521660,00 грн., № 0003972301/1476 від 28.04.2010 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 14828 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3707 грн., які як зазначає позивач є необґрунтованими і суперечать чинному законодавству з питань оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, дії вважає законними та обґрунтованими, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" (код ЄДРПОУ 21073227) зареєстровано Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 07.04.1994 року, свідоцтво про державну реєстрацію № 585120000000166, серія А00 № 126167. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 05.01.1996 року.

Кременчуцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Інструментальний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки був складений ОСОБА_2 № 2131/23-209/21073227 від 11.04.2011 року.

В ході перевірки встановлені порушення ТОВ "Інструментальний завод" пп. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, а також порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями.

З акту перевірки вбачається, що порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року ТОВ "Інструментальний завод" полягає у безпідставному завищенні валових витрат по рядку 04.1 за період з 01.10.10р. по 31.12.10р. (4 квартал 2010 року) на суму 521 660 грн., відповідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік № НОМЕР_1 від 01.03.2011 року.

Перевіркою правильності визначених валових витрат, що відображені в реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року встановлено, що ТОВ "Інструментальний завод" згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9000747699 від 01.03.2011 р. за 2010 рік (4 квартал) проведено уточнення в обчисленні валових витрат попередніх звітних періодів , які не були враховані в рядку 04.1 Декларації (+) в сумі 521660,00 грн.

Так, зокрема, позивачем, на думку відповідача, зайво включено до показників рядку 04.1 Декларації суму в розмірі 521660,00 грн., в результаті віднесення до валових витрат вартості придбаних послуг, а саме по договору № 11 09/0 10 118 від 27.10.2009 року, укладеного між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з ТОВ "Інструментальний завод", яким передбачено зобов'язання ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" поставляти товар згідно номенклатури та у кількості згідно замовлень і заявок ТОВ "Інструментальний завод".

Позивачем 15 квітня 2011 року до Кременчуцької ОДПІ подано заперечення на акт перевірки № 2131/23-209/21073227 від 11.04.2011 року, у звязку з чим податковою інспекцією 22 квітня 2011 року надано Відповідь на заперечення, в якій зазначено, що при складенні ОСОБА_2 перевіряючими дотримано всі вимоги щодо порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок, передбачених чинним законодавством, а тому висновки акту перевірки є правомірними.

На підставі акту перевірки № 2131/23-209/21073227 від 11.04.2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003932301/58 від 28.04.2010 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток на 521660,00 грн. та № 0003972301/1476 від 28.04.2010 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 14828 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3707 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ №0003932301/58 від 28.04.2010 року, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97) (далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закону № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В ході розгляду справи по суті судом встановлено, що ТОВ "Інструментальний завод", згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за № НОМЕР_1 від 01.03.2011 року (за 4 квартал 2010 року) проведено уточнення в обчисленні валових витрат попередніх звітних періодів, які не були враховані в рядку 0.41 Декларації (+) у сумі 521 660 грн.

В акті перевірки та в ході пояснень під час судового розгляду відповідач зазначав, що вищезазначені дії по корегуванню позивачем проведено без підтверджуючих документів.

Судом встановлено, що валові витрати були понесені позивачем в 4-му кварталі 2010 року при придбанні матеріалів у ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", для подальшого їх використання у своїй господарській діяльності.

Так, 27 жовтня 2009 року між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (Постачальник) та ТОВ "Інструментальний завод" (Покупець) укладено договір № 11 09/0 10 118, згідно умов якого Постачальник зобов'язується постачати товар згідно номенклатури та у кількості згідно замовлень і заявок Покупця.

На підтвердження факту проведення даних операцій, використання придбаних товарів у господарській діяльності та належне їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивачем надано належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи: договори, акти взаємозаліків, рахунки-фактури, відомості розподілу матеріалів, податкові накладні та додатки до них, регістри бухгалтерського обліку, прибуткові накладні та вимоги про видачу товарів зі складу, рахунок основних матеріалів за 2010 рік, журнали-ордери за листопад - грудень 2010 року.

Слід зазначити, що Кременчуцька ОДПІ в акті перевірки зафіксувала у складі валових витрат витрати по договору № 11 09/0 10 118 від 27.10.2009 року на загальну суму 521 660 грн. з даних Головної книги підприємства.

Крім того, згідно декларацій з податку на додану вартість, наданих позивачем, вбачається, що ТОВ "Інструментальний завод" при придбанні товарів у 4-му кварталі 2010 року на суму 521 660 грн. податок на додану вартість сплачено та віднесено його до податкового кредиту.

Об'єктом оподаткування згідно статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Враховуючи наявність у позивача всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують господарські операції позивача, він чітко дотримався вимог щодо формування витрат та порядку їх визнання та вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 і здійснював бухгалтерський облік виключно на основі первинних документів, до яких відносяться документи по вищезазначених операціям.

Також на підставі ОСОБА_2 перевірки № 2131/23-209/21073227 від 11.04.2011 року, Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003972301/1476 від 28.04.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 18535,00 грн., з них було донараховано суму податкового зобов'язання за основним платежем на суму 14828,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 3707,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відповідач посилається на те, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми по податковим накладним, отриманим від ФОП ОСОБА_3, оскільки відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту і відповідно суми включені до податкового кредиту необхідно виключити.

Судом встановлено, що позивач 29 вересня 2009 року уклав договір № 11 09/0 10 101 з ФОП ОСОБА_3 на виконання ремонтних робіт приміщень адміністративної будівлі позивача. ФОП ОСОБА_3 належним чином виконував умови договору та надавав Позивачу послуги з ремонту приміщення. Даний факт підтверджується актами виконаних робіт по формі КБ-2В 8, довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, відомостями використаних ресурсів. Позивач сплатив за послуги, надані ФОП ОСОБА_3

Відповідачем в акті перевірки зроблений висновок, що ФОП ОСОБА_3 виконати ремонтні роботи не мав реальної можливості у зв'язку з відсутністю робітників та будівельної техніки вказаних в актах приймання виконаних робіт ф.2КБ. В ході перевірки була отримана інформація щодо зареєстрованих найманих працівників ФОП ОСОБА_3 згідно бази «Контрагенти», де визначено що обліковується - 1 особа.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована а виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції. Фактично згідно податкової звітності у ФОП ОСОБА_3 відсутні необхідні умови: трудові ресурси, виробниче обладнання, для здійснення основного виду діяльності.

В акті перевірки зазначено, що понесені підприємством ремонтні витрати підтверджені невірно оформленими відповідними первинними документами, а саме: в актах виконаних робіт безпідставно завищені вартість виконаних робіт на суми заробітної плати та відрахувань основних робочих та суми експлуатації будівельних машин. Крім того, в структурі підприємства ТОВ „Інструментальний завод" згідно штатного розкладу є ремонтно-господарська дільниця у кількості 31 чол., в тому числі 1 майстер.

Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України (підпункт 3.1 пункту 3.1 статті 3). Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (пункт 7.1 статті 7). Суми податків, сплачені (нараховані платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.2.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до 7.4.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено в судовому засіданні, ТОВ "Інструментальний завод" в періоді, що перевірявся, включило до складу податкового кредиту ПДВ за послуги з ремонту приміщень по податковим накладним отриманим від ФОП ОСОБА_3, на загальну суму ПДВ 14 828,20 грн.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 позивач здійснював бухгалтерський облік виключно на основі первинних бухгалтерських документів.

На підтвердження реальності господарської операції, позивачем надані необхідні первинні бухгалтерські документи, а саме: договори, акти приймання-передачі наданих послуг, платіжні доручення, податкові накладні ФОП ОСОБА_3

Законодавцем визначено, що одним із первинних документів, який засвідчує факт здійснення господарської операції, є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Таким документом в даному випадку є ОСОБА_2 прийняття виконаних підрядних робіт за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема назву документа, дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, вказано вартість наданих послуг, наявні печатки та підписи.

Розрахунки за надані послуги здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.

Вартість виконаних ФОП ОСОБА_3 ремонтних робіт підтверджується ОСОБА_2 прийняття виконаних робіт за спірний період, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями про оплату вартості робіт, що долучені позивачем до матеріалів справи та були надані для огляду під час перевірки.

Податкові накладні, виписані ФОП ОСОБА_3 є документами, які підтверджують сплату підприємцем податку на додану вартість у складі ціни товару.

Посилання представника відповідача на те, що ФОП ОСОБА_3 не мав реальної можливості виконати вищезазначені роботи у зв'язку з відсутністю робітників та будівельної техніки, а також те, що в структурі Позивача є в наявності ремонтно-господарча дільниця і немає необхідності залучати інших спеціалістів для втримання таких послуг та їх віднесення до валових витрат не приймаються судом до уваги.

До обов'язків позивача не входить перевірка наявності у ФОП ОСОБА_3 найманих працівників, техніки, тощо, необхідних для надання позивачу послуг. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, відповідність обсягу фактично наданих ФОП ОСОБА_3 обсягу послуг, не викликала у позивача сумнівів, оскільки ремонтні роботи приміщень здійснювались ФОП ОСОБА_3 безпосередньо в адміністративній будівлі ТОВ "Інструментальний завод", тобто у позивача була реальна можливість контролювати кількість і якість виконаних робіт.

Що стосується тверджень відповідача, що у позивача не було необхідності залучати інших спеціалістів, оскільки в структурі позивача в наявності ремонтно-господарська дільниця, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до штатного розкладу, який було досліджено в судовому засіданні, немає жодної спеціальності, працівники якої могли виконати роботи з ремонту приміщень, виконані ФОП ОСОБА_3

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними ФОП ОСОБА_3

Підпунктом 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Підпунктом 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Отже, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, що підтверджують реальність господарської операції.

При цьому, враховуючи необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит з податку на додану вартість про недобросовісний характер діяльності контрагента, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 28 квітня 2011 року № 0003932301/58, № 0003972301/1476, а отже вони є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003932301/58 від 28.04.2010 року та податкове повідомлення-рішення № 0003972301/1476 від 28.04.2010 року Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2011 року

.

Суддя Р.І. Молодецький