Постанова № 50903881, 16.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3238/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулик-Куличок О.Л.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 та №0001322202 від 19.09.2014.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що не може нести відповідальність за встановлені перевіркою порушення вимог законодавства, оскільки на час проведення перевірки був мобілізований та проходив службу в Збройних силах України. Також зазначав, що штрафні санкції застосовано до нього податковим органом без врахування вимог статті 15 Закону України "Про соціальні гарантії та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Крім доводів, викладених у позовній заяві, наголошували також на тому, що перевірку, за результатами якої винесено спірні податкові повідомлення-рішення, проведено за відсутності законних підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях відповідач вказував на те, що під час проведення 02.09.2014 фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем провадження господарської діяльності, а саме: кафетерію "Фаворит", що розташований за адресою: с. Красногорівка, вул. Гоголя, 51, Великобагачанського району Полтавської області, встановлено порушення підприємцем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що зафіксовано в акті перевірки від 02.09.2014 №0023/16/06/22/НОМЕР_2. За таких обставин до позивача у відповідності до положень чинного законодавства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) /а.с. 19 20/.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, показання свідка ОСОБА_4, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

02.09.2014 ГДРІ ОСОБА_5 та ГДРІ ОСОБА_4 відповідно до наказу Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 406 від 01.09.2014 /а.с. 28/ та направлень на перевірку від 02.09.2014 №№ 681, 682 /а.с.23-24/ проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: кафе "Фаворит", що розташований за адресою: с.Красногорівка, вул. Гоголя, 51, Великобагачанського району Полтавської області, з метою контролю щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 02.09.2014 (реєстраційний номер 0100/16/31/22/НОМЕР_2 від 03.09.2014) /а.с. 22/, в якому контролюючим органом зафіксовано наступні порушення, допущені субєктом господарювання:

- не забезпечення виконання щоденного друку фіскального звітного чеку 15.06.2014, при цьому відсутні записи в розділах 3,4 КОРО;

- здійснення реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими мінімальних роздрібних цін, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме: реалізовано пляшку горілки "Вдала", 0,5 л, міцн. 40% по ціні 35 грн. (чек № 5188 від 23.08.2014).

19.09.2014 Миргородською ОДПІ на підставі акту перевірки від 02.09.2014 № 0023/16/06/22/НОМЕР_2 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно із абз. 13 ч. 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в сумі 10 000 грн. /а.с. 6/;

- № НОМЕР_3, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно п.4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у сумі 340 грн /а.с. 7/.

Позивач не погодився з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, у звязку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу вимог частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд керується принципом офіційного зясування справи, тобто вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Нормами Податкового кодексу України, з метою дотримання балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, в тому числі фактичних, лише дотримання яких може бути підставою для висновку про законність такої перевірки та прийнятих за її результатами рішень.

Згідно з пунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пунктом 80.1. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В силу вимог п. 80.1. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що фактичну перевірку позивача 02.09.2014 проведено працівниками Головного управління Міндоходів у Полтавській області згідно із наказом Головного управління Міндоходів у Полтавській області №406 від 01.09.2014 "Про проведення фактичної перевірки", прийнятим на підставі пункту 20.1.4 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 80.2.2., 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України /а.с. 28/.

Відповідно до підпункту 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В ході розгляду справи відповідачем на вимогу суду не надано доказів отримання контролюючим органом в установленому законодавством порядку відповідної інформації, яка б надавала йому право на проведення розглядуваної перевірки згідно із пп. 80.2.2., 80.2.5. статті 80 Податкового кодексу України.

Таким чином відповідачем не доведено наявність законних підстав для проведення фактичної перевірки позивача.

Посилання представника відповідача на те, що фактичну перевірку проведено з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що передбачено пп. 80.2.5 п. 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, суд оцінює критично, оскільки фактична перевірка позивача 02.09.2014 була проведена не лише стосовно дотримання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а й щодо дотримання норм законодавства з питань здійснення розрахункових операцій та інших питань.

Також суд зауважує, що дійсно до функцій контролюючих органів, відповідно до статті 19 Податкового кодексу України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп. 19-1.1.16.); проведення роботи щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.19-1.1.17); забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої (пп.19-1.1.20) та ін.

В той же час, реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення таких перевірок не є безмежною. Певні функції має будь-який суб'єкт владних повноважень, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена. Жодних правових підстав, які б вказували на необхідність реалізації своїх функцій, відповідачем не наведено та відповідних доказів не надано.

Згідно із пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що проведення фактичної перевірки позивача здійснено без дотримання вимог пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України в частині наявності підстав для проведення перевірки, передбачених пп. 80.2.2., 80.2.5. п. 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, на які наявні посилання у наказі про проведення перевірки від 01.09.2014 № 406, суд приходить до висновку про незаконність перевірки, та відповідно відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії.

Така компетенція не виникає в силу лише вчинення суб'єктом господарювання правопорушення, натомість для винесення акту індивідуальної дії контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

У випадку ж незаконності перевірки, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.06.2015 у справі № К/800/1926/15 (реєстраційний номер 46058701).

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та №0001322202 від 19.09.2014, як акти індивідуальної дії, прийняті за результатами незаконної перевірки, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Враховуючи наведене, а також те, що самостійною та достатньою підставою для задоволення позову є висновок суду про незаконність перевірки і, як наслідок, незаконність актів індивідуальної дії за її результатами, підстави для надання оцінки іншим аргументам у даній справі відсутні .

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № НОМЕР_1 від 19 вересня 2014 року, № НОМЕР_3 від 19 вересня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2015 року.

СуддяМ.В. Довгопол