Постанова № 50903859, 16.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3504/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кисличенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі також - Кременчуцька ОДПІ, позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /надалі також - відповідач, ФОП ОСОБА_1В./ про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 2788,88 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 2788,88 грн, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника /а.с.26/.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про отримання повістки, причину неявки суду не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду від відповідача не надходило, заперечень до суду не надійшло/а.с.25/.

Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 06.06.2012 року зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця /а.с.7-10/. Як платник податків ФОП ОСОБА_1 взятий на облік у Кременчуцькій ОДПІ 07.06.2012 року за №61674 /а.с.13/.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пунктів 293.1 та 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06 грудня 2012 року №5515-VI на 2013 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня складає 1147 грн.

Враховуючи викладене, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності КВЕД 51.17 - "посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами", КВЕД 50.20 - "технічне обслуговування та ремонт автомобілів" для фізичних осіб-підприємців другої групи платників єдиного податку на 2013 рік становив 229,40 грн щомісячно.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, встановлено, що мінімальна заробітна плата склала 1218,00 грн, тому розмір єдиного податку з фізичних осіб з розрахунку на календарний місяць складає 243,60 грн.

Відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1- 298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої останнім до Кременчуцької ОДПІ від 14.06.2012 року №12090/Я, відповідачем обрана ІІ групу платників єдиного податку, ставка єдиного податку для якої складає 20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відтак, відповідач у 2013 році (починаючи з липня 2013 року) повинен був щомісячно сплачувати єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 229, 40 грн та у 2014 році (з січня по вересень 2014 року) 243,60 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 єдиний податок з фізичних осіб у період з липня 2013 року по вересень 2014 року, повністю не сплатив.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня в розмірі 5,20 грн. Матеріали справи свідчать, що відповідачем частково погашена нарахована пеня у розмірі 4,36 грн та станом на дату розгляду справи становить 0,84 грн.

Отже, станом на момент розгляду справи за відповідачем, враховуючи наявну у останнього переплату по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 95,12 грн, а також часткової самостійної сплати у розмірі 690,00 грн (685,64 грн - зараховано в рахунок сплати суми недоїмки, 4,36 грн - погашено пені), та нарахованої пені у розмірі 0,84 грн, рахується заборгованість зі сплати вказаного виду податку в розмірі 2788,88 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, сума грошового зобов'язання у розмірі 2788,88 грн правомірно віднесено позивачем до складу податкового боргу відповідача.

Відповідач доказів на спростування наведеного або доказів сплати сум податкового боргу суду не надав.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Встановлено, що на виконання вищезазначених норм відповідачу направлено податкову вимогу форми "Ф" від 27.01.2014 року №66-17/68 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобовязанням у розмірі 366,11 грн /а.с.12/.

Разом з тим, поштове відправлення повернулося до позивача з відміткою пошти про неможливість вручення /а.с.12/.

З огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вказана податкова вимога вважається врученою платнику податків.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.

В матеріалах справи відсутні докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по єдиному податку з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 2788,88 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене та враховуючи доведеність факту, що відповідач має непогашену податкову заборгованість в загальному розмірі 2788,88 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 2788 /дві тисячі сімсот вісімдесят вісім/ гривень 88 /вісімдесят вісім/ копійок на р/р 31411699700008, одержувач: УК у м.Кременчуці/м.Кременчук/18050400, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2015 року.

СуддяС.О. Удовіченко