Постанова № 50901928, 11.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2015 р.

Справа № 814/2737/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до приватного підприємства фірма "Вант Плюс" про стягнення податкового боргу в сумі 2 944,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до приватного підприємства фірма "Вант Плюс" про стягнення податкового боргу в сумі 2 944,21 грн. Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів. Згідно з п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 21.08.2015 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу для надання заперечення по справі або заяви про визнання позову.

Судова кореспонденція була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але була повернута до суду з поштовою відміткою від 01.09.2015 року: "за закінченням терміну зберігання". Згідно ч.4 ст.33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.

Таким чином, відповідач був належним чином сповіщений про розгляд справи, але на час розгляду справи відповідачем не подано до суду заперечення проти позову та документів на їх підтвердження чи заяви про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство фірма "Вант Плюс" (код ЄДРПОУ 22436873) 07.07.2008 року зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку як платник податків в державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області. Як вбачається з розрахунку державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про податкову заборгованість станом на 15.06.2015 року за відповідачем рахується борг по податку на додану вартість у сумі 2944,21 грн. Дана заборгованість відповідача виникла за наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовою особою державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області були проведені документальні камеральні перевірки приватного підприємства фірма "Вант Плюс" щодо неподання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року, за вересень 2014 року, за грудень 2014 року, за результатами яких податковим органом складено акти від 14.10.2014 року №2509/14-04-15-01/22436873 (перевірка за серпень 2014 р.), від 29.10.2014 р. №2671/14-04-15-01/22436873 (перевірка за вересень 2014 р.), від 19.02.2015 р. №309/14-04-15-01/22436873 (перевірка за грудень 2014 р.) Вказаними актами перевірки встановлені порушення приватним підприємством "Вант Плюс" п.49.18.1 п.49.8 ст.49 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, неподання звітності з податку на додану вартість; п.49.18.1 п.49.8 ст.49 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями несвоєчасне подання звітності з податку на додану вартість.

На підставі вищезазначених актів, позивачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: а саме на підставі акту від 14.10.2014 року №2509/14-04-15-01/22436873 (перевірка за серпень 2014 р.) складено податкове повідомлення - рішення від 25.11.2014 р. №0011641501, за основним платежем - 0,00 грн. та штрафними санкціями - 1020,00 грн.; на підставі акту від 29.10.2014 р. №2671/14-04-15-01/22436873 (перевірка за вересень 2014 р.) складено податкове повідомлення - рішення від 09.12.2014 р. №0012191501, за основним платежем - 0,00 грн. та штрафними санкціями - 1020,00 грн.; на підставі акту від 19.02.2015 р. №309/14-04-15-01/22436873 (перевірка за грудень 2014 р.) складено податкове повідомлення - рішення від 03.04.2015 р. №0003201501, за основним платежем - 0,00 грн. та штрафними санкціями - 1020,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача, але були повернуті на адресу позивача, із поштовою відміткою: "за закінченням терміну зберагіння". Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

В силу приписів п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У відповідності з п 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Правом на оскарження податкових повідомлень-рішень відповідач не скористався, а відтак на час розгляду справи вони є чинними та вважаються узгодженими.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у визначені строки не було сплачено у повному обсязі суми визначених грошових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень від 25.11.2014 р. №0011641501, від 09.12.2014 р. №0012191501, від 03.04.2015 р. №0003201501, а саме: загальна сума узгодженого зобов'язання складає - 3060,00 грн., з яких сплачено - 115,79 грн. , сума несплаченого зобов'язання складає - 2944,21 грн. Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 59 ПК України, на адресу відповідачем податковим органом направлялась податкова вимога від 06.04.2015 року №415-25, яка була повернута на адресу позивача із поштовою відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 20.1.34 ст.20 ПКУ контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як встановлено судом, відповідач суму боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості станом на момент розгляду справи до суду не надано.

Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом, шляхом надання до суду розрахунку суми заборгованості.

Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду. Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача є відкриті рахунки у банківських установах: АТ "ОТП Банк", рах.№26008701370237 (українська гривня), відкритий 11.04.2014 р., МФО 300528; ПАТ "ЮСБ Банк", рах.№2600420150031 (українська гривня), відкритий 12.12.2012 р., МФО 305987, ПАТ "Марфін Банк", рах.№26009611491 (українська гривня), відкритий 22.11.2010 р., МФО 328168, ПАТ "Марфін Бпнк", рах.№26054611491 (українська гривня), відкритий 07.06.2012 р., МФО 328168, Банк "Демарк", рах.№26002000770002 (українська гривня), відкритий 30.01.2008 р., МФО 353575.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем самостійно не сплачено податковий борг в сумі 2944,21 грн., який станом на момент звернення позивача до суду та на момент розгляду справи є сумою податкового боргу відповідача, суд вважає, що вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду, у зв'язку із чим позовні вимоги державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень , звільненого від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року (в редакції що діяла до 01.09.2015 року), а також за відсутністю витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 86, 158 – 163,183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ : Адміністративний позов державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до приватного підприємства фірма "Вант Плюс" про стягнення податкового боргу в сумі 2 944,21 грн. - задовольнити. Стягнути з приватного підприємства фірма "Вант Плюс" (код ЄДРПОУ 22436873) податковий борг у сумі 2944,21 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок чотири гривні двадцять одна копійка) на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва р/р №31118009700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО826013, ОКПО 37992781.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва