Постанова № 50901709, 17.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року № 813/3751/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Львові звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 49,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з розрахунковою відомістю про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 3 квартал 2010 року, відповідачем визначено суму заборгованості за страховими внесками у розмірі 49,05 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності сторін у справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.09.2007 року, за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 взятий на облік у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Личаківському районі м. Львова 04.03.2008 року, про що свідчить заява про взяття на облік як платника страхових внесків.

Згідно з розрахунковою відомості за 3 квартал 2010 року про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 49,05 грн.

29.07.2014 року внесено запис до ЄДР про державну реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за судовим рішенням, що не повязане з банкрутством фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. 2.1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року № 31 Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011року не настав, здійснюються фондами загальнообовязкового державного страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Судом встановлено, що на час виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків страхувальником, діяли ст.ст. 45,47 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності №1105-XIV від 23.09.1999р., в якому передбачено, що страхувальник зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з п. 2.2 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року № 31 Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхувальники, які мають заборгованість сплати страхових внесків за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості.

Беручи до уваги факт припинення підприємницької діяльності відповідачем, суд зазначає, що відповідно до положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом від 13.05.2014 року № 1258-VII, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобовязань перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядку виконання таких зобовязань та застосування санкцій за їх невиконання.

Суд також враховує рішення Верховного Суду України від 25.11.2014 року, прийняте за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яке є обовязковим відповідно до ч. 1 ст.244-2 КАС України для всіх судів України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Таким чином, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму заборгованості до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові, наявність у нього зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а будь-яких доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору із сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 7-14, 35, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (79017, м. Львів, вул. Дніпровська, 3/3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові (79032, м. Львів, вул. Пасічна, 102, ЄДРПОУ 25258840) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 49 (сорок девять) гривень 05 копійок.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 21.09.2015 р.