Постанова № 50899417, 22.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/10476/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інгулецького обєднаного районного військового комісаріату у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати протиправними дії відповідача з невмотивованої відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена з 20.01.2015 року Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, затвердженого Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, у відповідності до абз. 5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобовязати відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена з 20.01.2015 року Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, затвердженого Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, у відповідності до абз. 5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь час її проведення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка самостійно виховує дитину віком до 18 років, а тому має право на відстрочку від від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена з 20.01.2015 року Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, затвердженого Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, у відповідності до абз. 5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою суду від 28.08.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не зявився, у позовній заяві просить розглянути позовні вимоги без його участі.

Відповідач через відділ діловодства суду надав письмові заперечення на позовні вимоги, у яких просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач, який є офіцером запасу, не отримував повісти стосовно відправлення до Збройних Сил України, а лише виклик до військового комісаріату для уточнення особистих даних та для проходження медичного огляду, а тому надавати відстрочку від призову на військову службу не має доцільності.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи встановив наступне.

Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, який затверджений Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, оголошено та проведено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом, тобто до 17.08.2015 року включно.

Згідно пунктів 2 та 3 вказаного вище Указу Президента України мобілізацію провести на території в т.ч. і Дніпропетровської області. Здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву

Позивач є станом на день розгляду справи є військовозобовязаним, має військове звання майор та перебуває у запасі Збройних Сил України та проживає на території Дніпропетровської області, що підтверджується письмовими пояснення відповідача та позивача.

Тобто, позивач є особою, на яку поширюється дія Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, який затверджений Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач є особою, яка самостійно виховує дитину віком до 18 років, що підтверджується наступними документами: копією свідоцтво про розірвання шлюбу від 04.11.2008 року, копією свідоцтва про народження дитини від 29.01.1998 року, з якого вбачається що дитина позивача народилася 03.01.1998 року, копією паспорту ОСОБА_3, довідкою Криворізької обєднаної міської довідково-інформаційної служби № 24 від 04.08.2015 року про склад сімї позивача, актом від 12.08.2015 року про факт проживання дитини з позивачем.

У відповідності до абз. 5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання).

Позивач 27.04.2015 року, під час мобілізації, звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

До заяви позивач додав наступні документи: копію паспорту позивача, копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про народження дитини, копію паспорту доньки позивача, довідку про склад сімї та місце реєстрації позивача.

11.05.2015 року відповідач повідомив позивача про те, що останній не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд зазначає, що відмова відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною, оскільки судом під час розгляду справи встановлено, що позивач є особою, яка самостійно виховує дитину віком до 18 років.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації є недоцільним, оскільки позивачу не вручено повістку стосовно відправки до Збройних Сил України, з наступних причин.

Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не ставить у залежність право особи на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від отримання військовозобовязаним повістки стосовно відправки до Збройних Сил України.

Для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації достатнім є лише оголошення такої мобілізації та виконання особою, яка є військовозобовязаною, вимог статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно п.11 Положення про військові комісаріати, яке затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 389, районні, об'єднані районні, міські, об'єднані міські військові комісаріати, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

За вказаних обставин позовна вимога - визнати протиправними дії відповідача з невмотивованої відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена з 20.01.2015 року Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, затвердженого Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, у відповідності до абз. 5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги - зобовязати відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена з 20.01.2015 року Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, затвердженого Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, у відповідності до абз. 5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь час її проведення, то суд зазначає наступне.

Мобілізація оголошена Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, який затверджений Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, завершилася 18.08.2015 року.

Позовна заява подана позивачем надійшла до суду лише 17.08.2015 року.

Як вже було зазначено судом вище, для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації достатнім є лише оголошення такої мобілізації та виконання особою, яка є військовозобовязаною, вимог статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскільки станом на день винесення судового рішення мобілізація оголошена Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, який затверджений Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, завершилася і позивач не мобілізований до лав Збройних Сил України, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача, які містяться у матеріалах справи, то суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

За вказаних обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.3 ст. 94 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Інгулецького обєднаного районного військового комісаріату з невмотивованої відмови ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Ігульця Дніпропетровської області, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобовязаному запасу, яки зареєстрований та проживає за адресою: пр-т. ПеремогиАДРЕСА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена з 20.01.2015 року Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року, затвердженого Законом України № 113-VIIІ від 15.01.2015 року, у відповідності до абз. 5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Інгулецького обєднаного районного військового комісаріату за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 22.09.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_4