Постанова № 50898643, 17.09.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 803/2525/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Селянського (фермерського) господарства «Стохід» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області звернулося з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства «Стохід» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень серпень 2015 року в розмірі 2098 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобовязаний проводити відшкодування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003р., підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому заборгованість Селянського (фермерського) господарства «Стохід» за липень серпень 2015 року становить 2098 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, позивач в позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Від відповідача заперечень проти позову або заяви про визнання позову не надійшло, про причини неприбуття представника до суду відповідач не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому позивачем було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «Стохід» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів бз статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаття 4 цього Закону визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від обєкта оподаткування.

Відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Згідно із пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок та установлено, що його платники є платниками єдиного податку четвертої групи.

Суд звертає увагу відповідача на те, що чинним законодавством не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для платників єдиного податку. Відповідно, з 01 січня 2015 року у вказаної категорії платників, в тому числі і в відповідача, виникає обовязок відшкодування пільгових пенсій.

Судом встановлено, Управлінням Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області надсилався та був вручений відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2015 року щодо особи, якій призначена пенсія на пільгових умовах, ОСОБА_1 та яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем.

Як вбачається із розрахунку боргу, картки особового рахунку, розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених на відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за Селянським (фермерським) господарством «Стохід» рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень серпень 2015 року в розмірі 2098 грн.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень серпень 2015 року в розмірі 2098 грн., щодо погашення якої відповідачем не надано доказів, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Стохід» (45082, Волинська область, Ковельський район, село Сільце, код ЄДРПОУ 20128825) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (45000, Волинська область, Ковельський район, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, код ЄДРПОУ 37788984) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по серпень 2015 року включно у розмірі 2098 (дві тисячі девяносто вісім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 21 вересня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук