Постанова № 5089592, 14.10.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа 2а-26153/09/1270

Категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Твердохліба Р.С.,

при секретарі - Лустіной Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Етана» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

28.09.2009 року позивач Приватне підприємство «Етана» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м.Луганську, головного управління Державного казначейства України в Луганській області, у якому зазначає, що ПП «Етана» є платником податку на додану вартість та зареєстровано у встановленому ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» порядку. Між ПП «Етана» та компанією «mascot productions limited» було укладено контракт №1-05/09 від 22.05.2009 року на продаж вугілля енергетичного збагаченого марки «Г». За наслідками господарської діяльності (продаж вугілля за контрактом) підприємства за червень 2009 року різниця між сумою нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ та сумою податкового кредиту має від'ємне значення у сумі 360008,00 грн. ПП «Етана» на виконання вимог Закону України "Про податок на додану вартість" 20.07.2009 р. було надано до Ленінськой МДПІ у м.Луганськ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 р. у якій було відображено податковий кредит у розмірі 659263,00 грн. з придбання вугілля за договором №1/05 від 20.05.2009 р. укладеному між ТОВ «Трейд-Груп-Мар» та ПП «Етана». 20.08.2009 р. ПП «Етана» подає до Ленінськой МДПІ у м. Луганськ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 360008,00 грн. (рядок 25 податкової декларації за липень 2009 року). Позивач прийняв рішення про відшкодування суми ПДВ в розмірі 360008,00 шляхом нарахування на його рахунок, про що свідчить рядок 25.1 податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року. Ленінська МДПІ розпочала 27.08.2009 р. позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2009р. та за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у березні 2009 року та червні 2009 року. Перевірка була закінчена 09.09.2009 року. За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), Наказу ДПА України від 05.09.02 №418 «Про затвердження податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України» та п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за №702/10982 ПП "Етана" у червні 2009 року завищено обсяг експортних операцій на 3 333 313 грн., а також у липні 2009 року завищено обсяг експортних операцій на 1604381 грн., у зв'язку з чим ПП"Етана" завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року у розмірі 360 008,00 грн. Відповідач вважає що, позивачем до обсягу експортних поставок товарів безпідставно віднесено операції з експортування товару (по факту відвантаження) кам'яного вугілля марки «Г» сорт «П»К по договорам від 22.05.09 № 1-05/09 з компанією «mascot productions limited». На підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки № 787/23-616/34642719 від 09.09.2009р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000742360/0 від 09.09.2009р., яким позивачу була зменшена сума бюджетного відшкодування за зазначений податковий період на 360008,00 грн. у зв'язку з порушенням вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач з висновками наведеними в акті позапланової виїзної документальної перевірки № 787/23-616/34642719 від 09.09.2009р. та винесеним на його підставі повідомленням-рішенням № 0000742360/0 від 09.09.2009р. не згоден з наступного. Відповідно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9.06.1997 р. № 574, вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її листах особистої номерної печатки службової особи митниці, котра здійснювала митне оформлення товарів і транспортних засобів. Оформлена вантажна митна декларація є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів і/або транспортних заходів у заявленому режимі і права та обов'язки вказаних у вантажній митній декларації осіб відносно здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій. Надані позивачем митні декларації за номерами 702130015/9/000877, 702130015/9/000890, 702130015/9/000906, 702130015/9/000927, 702130015/9/000935 702130015/9/000946, 702130015/9/000953, 702130015/9/000979, 702130015/9/000995 загальною фактурною вартістю 3 333 313,07 грн. належним чином оформлені у відповідності до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.97 р. та згідно Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженій наказом Державної Митної Служби України за № 307 від 09.07.97 р., на кожному аркуші якої є особиста номерна печатка інспектора, що здійснив митне оформлення товару, вказаний напрямок переміщення предметів (експорт) та інше. Посилання відповідача у акті перевірки на неправомірне застосування позивачем нульової ставки по вказаній експортній операції, оскільки вантажна митна декларація не містять відмітки про фактичний вивіз вантажу за межі митної території України, що суперечить п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 243 від 01.03.2002 р. «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» та Наказу ДПАУ від 05.09.2002 р. № 418 «Про затвердження податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України», не ґрунтується на нормах чинного законодавства, так як зазначений Порядок не регулює питання визначення ставки оподаткування ПДВ або визначення податкових зобов'язань по ПДВ. Крім того, Наказ ДПАУ від 05.09.2002 р. Хе 418 «Про затвердження податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України» було розроблено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. N 494 «Про затвердження Порядку надання податкових роз'яснень». Відповідно до п. 1 цієї Постанови «Податкові роз'яснення - це оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства з питань оподаткування уповноваженими на це контролюючими органами з метою обгрунтування їх рішень у разі проведення апеляційних процедур. Роз'яснення не має сили нормативно-правового акта». Згідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» «Завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також: неподаткових доходів, установлених законодавством. Таким чином, посилання Ленінської МДПІ на Наказ ДПАУ від 05.09.2002 р. № 418 «Про затвердження податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України», як на підставу для висновків щодо завищено обсягу експортних операцій на З 333 313 грн. у червні 2009 року з боку ПП "Етана", є безпідставним і таким що грубо порушує вимоги ст. З Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

У зв'язку з вищенаведеним, позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську №0000742360/0 від 09.09.2009 року, яке прийнято на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки №787/23-616/34642719 від 09.09.2009 року та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 360008,00 грн. бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, суду надав аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не доповів, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач Приватне підприємство «Етана» 31.10.2006 року у встановленому порядку зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради за №1 382 120 0000 011392 (арк. справи 21) та відповідно до діючого законодавства зареєстровано у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську, про що видано свідоцтво №100038830 (арк. справи 23).

22.05.2009 року між ПП «Етана» та компанією «mascot productions limited» було укладено контракт №1-05/09 на продаж вугілля енергетичного збагаченого марки «Г» (арк. справи 45-56).

За наслідками господарської діяльності (продаж вугілля за контрактом) підприємства за червень 2009 року різниця між сумою нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ та сумою податкового кредиту має відємне значення у сумі 360008,00 грн. ПП «Етана» на виконання вимог Закону України "Про податок на додану вартість" 20.07.2009 р. було надано до Ленінськой МДПІ у м.Луганськ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 р. у якій було відображено податковий кредит у розмірі 659263,00 грн. з придбання вугілля за договором №1/05 від 20.05.2009 р. укладеному між ТОВ «Трейд-Груп-Мар» та ПП «Етана». 20.08.2009 р. ПП «Етана» подає до Ленінськой МДПІ у м. Луганськ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 360008,00 грн. (рядок 25 податкової декларації за липень 2009 року) (арк. справи 76-84).

27.08.2009 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську було розпочато позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2009р. та за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у березні 2009 року та червні 2009 року. Перевірка була закінчена 09.09.2009 року. За результатами перевірки було складено акт №787/23-616/34642719, яким встановлено порушення п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), Наказу ДПА України від 05.09.02 №418 «Про затвердження податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України» та п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за №702/10982 ПП "Етана" у червні 2009 року завищено обсяг експортних операцій на 3 333 313 грн., а також у липні 2009 року завищено обсяг експортних операцій на 1604381 грн., у зв'язку з чим ПП"Етана" завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року у розмірі 360 008,00 грн. Відповідач вважає що, позивачем до обсягу експортних поставок товарів безпідставно віднесено операції з експортування товару (по факту відвантаження) кам'яного вугілля марки «Г» сорт «П»К по договорам від 22.05.09 № 1-05/09 з компанією «mascot productions limited» (арк. справи 86-101).

На підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки № 787/23-616/34642719 від 09.09.2009 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000742360/0 від 09.09.2009 року, яким позивачу була зменшена сума бюджетного відшкодування за зазначений податковий період на 360008,00 грн. у зв'язку з порушенням вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (арк. справи 85).

Суд не може погодитися з вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9.06.1997 р. № 574, вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її листах особистої номерної печатки службової особи митниці, котра здійснювала митне оформлення товарів і транспортних засобів. Оформлена вантажна митна декларація є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів і/або транспортних заходів у заявленому режимі і права та обов'язки вказаних у вантажній митній декларації осіб відносно здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій. Надані позивачем митні декларації за номерами 702130015/9/000877, 702130015/9/000890, 702130015/9/000906, 702130015/9/000927, 702130015/9/000935 702130015/9/000946, 702130015/9/000953, 702130015/9/000979, 702130015/9/000995 загальною фактурною вартістю 3 333 313,07 грн. належним чином оформлені у відповідності до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.97 р. та згідно Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженій наказом Державної Митної Служби України за № 307 від 09.07.97 р., на кожному аркуші якої є особиста номерна печатка інспектора, що здійснив митне оформлення товару, вказаний напрямок переміщення предметів (експорт) та інше (арк. справи 70-75).

Посилання Ленінської МДПІ у м.Луганську у акті перевірки на неправомірне застосування позивачем нульової ставки по вказаній експортній операції, оскільки вантажна митна декларація не містять відмітки про фактичний вивіз вантажу за межі митної території України, що суперечить п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 243 від 01.03.2002 р. «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» та Наказу ДПАУ від 05.09.2002 р. № 418 «Про затвердження податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України», не ґрунтується на нормах чинного законодавства, так як зазначений Порядок не регулює питання визначення ставки оподаткування ПДВ або визначення податкових зобов'язань по ПДВ.

Слід зазначити, що п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 243 від 01.03.2002 р. «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» передбачає «що для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями).

Сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у даному періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту. 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями)).

Платник податку набуває право на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Але з урахуванням аналізу діючого податкового законодавства суд приходить до висновку, що платники ПДВ, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування мають на це право тільки за результатами звітного періоду, який настане після закінчення дванадцяти повних календарних місяців, наступних за місяцем, у якому здійснено його реєстрацію платником податку на додану вартість. Такий аналіз грунтується на нормах Закону України № 1251- XII від 25.06.1991 р. „Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями), а саме на вказаних у Законі принципах на підставі яких грунтуються закони про оподаткування. До яких зокрема відносяться:

- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

- рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.

Тобто усі закони про оподаткуванні не повинні протирічить вище вказаним принципам. Тому якщо згідно підпункту а) підпункту. 7.7.11 пункта 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) платники ПДВ, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування зовсім не мають права на отримання бюджетного відшкодування, то це буде протирічити основним принципам оподаткування, а саме принципу, рівності та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінаціїї, принципу економічної обгрунтованності.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що ПП „Етана” виконало усі передбачені Законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування, і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства «Етана», визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську №0000742360/0 від 09.09.2009 року, яке прийнято на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки №787/23-616/34642719 від 09.09.2009 року та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 360008,00 грн. бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Етана» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську №0000742360/0 від 09.09.2009 року, яке прийнято на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки №787/23-616/34642719 від 09.09.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 360008,00 грн. бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Етана» судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2009 року.

Суддя