Рішення № 50892389, 17.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3934/15

В справі № 760/7886/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

17 вересня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Носачову А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 303 802,96гр. матеріальної шкоди, завданої банку пошкодженням належного його транспортного засобу, та 49 000,00 страхового відшкодування з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» .

Посилається в позові на те, що 04 вересня 2014 року на 30-му кілометрі автодороги Київ - Обухів мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій зіткнулися автомобілі «Шевроле», державний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та «Вольво», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить банку, під керуванням ОСОБА_2, за яким даний автомобіль був закріплений

У результаті ДТП належний банку на праві власності автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Обухівського районного суду Київської обл. від 19 вересня 2014 року винним у даній ДТП визнаний відповідач ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія».

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3583412, укладеним між відповідачами, розмір відшкодування становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза за даним полісом становить 1000 грн. 00 коп.

07 жовтня 2014 року банку звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування та вказав банківські реквізити для його перерахування.

Листом від 15 січня 2015 року страхова компанія повідомила банк про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 49 000 грн. 00 коп. та зазначила, що франшиза за полісом відповідача становить 1000 грн. 00 коп.

Не дивлячись на прийняте рішення відповідач свої зобов'язання перед ним не виконав, страхове відшкодування не виплатив.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 30 вересня 2014 року, що виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Вольво»,складає 318 375 грн. 64 коп., втрата товарної вартості автомобіля «Вольво» - 34 427 грн. 32коп.

Загальна вартість матеріального збитку становить 352 802 грн. 96 коп.

Виходячи з того, що відповідачі в добровільному порядку завдані банку збитки не відшкодовують, просить задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача - ПАТ»Українська охоронно-страхова компанія» в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення їм судових повісток.

Про причину неявки суд до відома не поставили.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Судом встановлено, що 04 вересня 2014 року на 30-му кілометрі автодороги Київ - Обухів мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій сталося зіткнення автомобілів «Шевроле», державний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та «Вольво», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить позивачу, під керуванням ОСОБА_2

У результаті ДТП належний позивачу автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Постановою судді Обухівського районного суду Київської обл. від 19 вересня 2014 року винним у даній ДТП визнаний відповідач ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія».

З Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3583412, укладеного між відповідачами, вбачається, що розмір страхового відшкодування становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза за даним полісом становить 1000 грн. 00 коп.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями пункту 6 ст. 36 Закону передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до частини 2 статті 12.1. Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Так, з укладеного між сторонами полісу вбачається, що франшиза визначена в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Листом від 15 січня 2015 року відповідач - ПАТ »Українська охоронно-страхова компанія» повідомив позивача про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 49 000 грн. 00 коп.

Представник позивача суду пояснив, що дана сума банку не виплачена до цього часу.

/а.с. 7; 9; 35 - 36 /

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо даного відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз»яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено рішення.

Як зазначено вище, постановою судді Обухівського районного суду Київської обл. від 19 вересня 2014 року винним у даній ДТП визнано відповідача.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 в завданні позивачу шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу в ДТП з його вини є доведеною.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 30 вересня 2014 року, що виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу, становить 352 802 грн. 96 коп.

/ а.с. 9; 13 - 30 /

Таким чином, за вирахуванням суми страхового відшкодування в розмірі 49 000,00гр., з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 303 802, 96 гр. в відшкодування шкоди./ 352 802, 96 - 49 000,00 = 303 802, 96 /.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПРК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з ч.1, п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, у тому числі, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

З рахунку № 890 від 26 вересня 2014 року та платіжного доручення№ 9793331 від 02 жовтня 2014 року вбачається, що позивачем за проведення експертного дослідження було сплачено 1400,00 гр.

/ а.с. 31 - 32 /

Відповідно до ст.28 вище приведеного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, яка відшкодовується страхувальником, це шкода, пов'язана з: пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто, витрати, пов»язані з проведенням експертного дослідження та визначення розміру шкоди, страхувальником не відшкодовуються, а покладаються на винну особу.

З точки зору закону це є судовими витратами у справі, а тому вони мають бути стягнуті з відповідача ОСОБА_1, як винної особи в завданні позивачу збитків.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 305 202, 96 гр. та судовий збір у розмірі 3052, 03 гр. /303 802, 96 + 1400,00 = 305 202, 96гр. + 3052, 03 гр. судового збору. /, з відповідача - ПАТ »Українська охоронно-страхова компанія 49000,00 гр. страхового відшкодування та 490,00гр. судового збору.

В порядку ст.88 ЦПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з обох відповідачів пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.15, 16, ч.ч.1,2 ст.1166, ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України, ст.ст. 3, 6,9,12,22,28,30,34-35,36 Закону України» Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.3,4,10,11, 57-61,79, 88,209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Український інноваційний банк» 305 202, 96гр. в відшкодування шкоди та 3052, 03 гр. судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства »Українська охоронно-страхова компанія» на користь Публічного акціонерного товариства « Український інноваційний банк» 49 000,00 гр. страхового відшкодування та 490,00гр. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя