Ухвала суду № 50892245, 28.08.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/15718/15-ц

Провадження № 2-6702/15

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

28 серпня 2015 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2015 позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом в якому просять визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх сестри ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім`я (найменування) сторін, а також ім`я представника позивача, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку.

Відповідачем в позовній заяві позивачі зазначили Дев`яту Київську державну нотаріальну контору.

Разом з цим, державні нотаріальні контори не можуть вступати в розгляд справи, а ні як сторона, а ні як третя особа, оскільки нотаріальні контори не є юридичними особами.

Суд роз'яснює позивачам, що інтереси держаних нотаріальних контор при розгляді справ в суді представляє Головне управління юстиції в м. Києві (м. Київ, пров. Музейний, 2-д), яке може бути залучене до участі в справі в якості відповідача (якщо саме цією особою порушені права позивачів) і в якості третьої особи (якщо рішення у справі може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін).

До того ж, позивачами в позовній заяві не обґрунтовані підстави для залучення до участі у справі в якості відповідача державної нотаріальної контори (Головного управління юстиції в м. Києві), не зазначено яким чином цей відповідач порушив права позивачів, в чому полягає порушення їх прав з боку нотаріальної контори та якими доказами підтверджується вказана обставина.

Суд звертає увагу позивачів, що відповідачами в категорії справ щодо визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини є інші спадкоємці або (за відсутності спадкоємців) територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, якщо майно знаходиться на території м. Києва.

Крім цього, з позовної заяви вбачається, що позивачі доводилися спадкодавцеві рідними братами та сестрами, тобто є спадкоємцями другої черги.

При цьому, позивачі не зазначили чи є у спадкодавця ОСОБА_5 спадкоємці першої черги, їх ім`я (найменування), місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку.

З тексту позовної заяви вбачається, що на спадкове майно претендує «племінниця ОСОБА_6» у якої знаходяться всі документи на спадкове майно і яка добровільно не надає їх позивачам. Проте, в позовній заяві позивачі не зазначили ступень споріднення цієї особи зі спадкодавцем (ким «племінниця ОСОБА_6» доводилася спадкодавці), прізвище, ім`я та по батькові цієї особи, адресу її місця проживання або перебування, індекс, номери засобів зв'язку.

Виходячи з наведеного, позивачам необхідно визначитися з колом осіб, які мають бути залучені до участі у справі (відповідачі, треті особи), зазначити їх ім`я (найменування), місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, надати копії позову для вручення цим особам.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачі посилаються на те, що «племінниця ОСОБА_6» не надавала їм документи необхідні для прийняття спадщини, таким чином перешкоджала позивачам своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Разом з цим, позивачі не зазначили які саме документи, необхідні для подання заяви про прийняття спадщини, «племінниця ОСОБА_6» утримувала у себе, якими доказами підтверджуються вказані обставини і якими доказами підтверджується, що без цих документів не можливо подати заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позовні вимоги позивачів не обґрунтовані та не зазначені докази на підтвердження кожної обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 має позовні вимоги кількох - чотирьох - позивачів, то позовні вимоги кожного з позивачів мають бути оплачені судовим збором.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, станом на день звернення позивачів до суду, становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м.Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

З огляду на викладене, кожен з позивачів має окремо оплатити судовий збір в розмірі 243,60 грн. на реквізити зазначені вище та надати суду оригінали відповідних квитанцій. Загалом судовий збір має бути сплачений в розмірі 974, 40 грн. = ( 243,60 грн. х 4).

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без руху і надати позивачам строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повідомити позивачів про необхідність усунення недоліків. Роз`яснити позивачам, що у разі не виправлення недоліків в зазначений судом строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їм повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: