Рішення № 50892171, 15.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа 760/13572/15-ц

№2-5832/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Кушнір С.І.

при секретарі - Глушко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

20.07.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача суму вкладу та нараховані відсотки з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 17.06.2014р. був укладений договір строкового банківського вкладу № 300937/36395/7-14 строком на 7 місяців в сумі 7160 доларів США з 17.06.2014 р. по 17.01.2015 р.

За час користування коштами вкладу протягом строків, визначених п.2 договору банк нараховує та сплачує вкладнику відсотки у розмірі 12% річних.

Позивач також зазначає, що 16.01.2015 року вона звернуласья до відповідача з заявою про бажання отримати суму депозиту та нарахованих на них відсотків у встановлений договором строк його повернення, проте відповідач свої зобов'язання не виконав та кошти не повернув.

Після подачі заяви, були нараховані та виплачені відсотки в розмірі 445,39 доларів США, а також було виплачено по договору 300 доларів США, 19 січня 2015 р., 9 та 10 лютого 2015 р.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором банківського вкладу та повинен виплатити позивачу 6860 доларів США та відсотки за період з 15.01.2015 р. по 20.07.2015 р. у розмірі 418,5 доларів США, 3% річних у розмірі 2214,18 грн., а також 58642,76 грн., як збитки від інфляції.

В зв"язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов"язань позивачу була завдана моральна шкода, у вигляді моральних страждань, що негативно відобразилось на психічному стані та діловій репутації. Моральну шкоду оцінює в 20000 грн.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.06.2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір строкового банківського вкладу №300937/36395/7-14.

Відповідно до п.1 договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_2 в сумі 7160 доларів США на строк з 17.06.2014 р. по 17.01.2017 р.

Відповідно до п. 2 Договору процентна ставка (річних) складає 12%.

Відповідно до п.6 Договору Банк після закінчення строку, визначеного в п.1 договору, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах передбачених положеннями п.5.2 Основних умов.

Пунктом 5.2 Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» передбачено, що у випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення вкладу, отримати кошти, зобов»язаний надати банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку строкового вкладу.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч.1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валютіУкраїни або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно частини першої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 5 статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Судом встановлено, що позивач 16.01.2015 р. звернулась до відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з заявою про виплату грошових коштів в повному обсязі.

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 від 06.08.2015 року відповідач перераховував ОСОБА_1 кошти в сумі 300 доларів США, а також нараховані відсотки згідно депозитної угоди № 300937/36395/7-14 в сумі 445,39 доларів США.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач допустив неналежне виконання взятих зобов'язань перед позивачем, оскільки банк був зобов'язаний повернути позивачу депозитні кошти в строк закінчення дії договору 300937/36395/7-14 17 січня 2015 року в повному обсязі.

У зв»язку з цим банк повинен був повернути позивачу проценти по банківському вкладу за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладнику (рiшення Верховного Суду України вiд 29.05.2013 р. у справi № 6-39цс13).

Таким чином, з відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь позивача підлягає стягненню кошти в розмірі 6860 доларів США, а також відсотки за період з 18.01.2015 р. по 20.07.2015 р. (день подачі позову) в сумі 414,99 доларів США (823,20 доларів США -12% : 365 х 184 дн.).

Згідно ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 17.01.2015 р. по по 20.07.2015 р. 3% річних становить 2178,66 грн. ( 4321,8 (35) :365 х184 дні.

Разом з тим, як передбачено нормами Закону вiд 3 липня 1991 р. № 1282-XII «Про iндексацiю грошових доходiв населення» , iндекс iнфляцiї (iндекс споживчих цiн) - це показник, що характеризує динамiку загального рiвня цiн на товари та послуги, якi купує населення для невиробничого споживання, а цiни в Українi встановлюються в нацiональнiй валютi - гривнi. Офiцiйний iндекс iнфляцiї, що розраховується Державним комiтетом статистики України, визначає рiвень знецiнення нацiональної грошової одиницi України, тобто купiвельної спроможностi гривнi, а не iноземної валюти.

Отже, iндексацiї внаслiдок знецiнення пiдлягає лише грошова одиниця України - гривня, а iноземна валюта, яка була предметом договору, iндексацiї не пiдлягає (рiшення Верховного Суду України вiд 28 березня 2012 р. у справi № 6-36736вов10). Тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривнi.

Таким чином, з відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь позивача підлягає стягненню сума банківського вкладу по Договору строкового банківського вкладу № 300937/36395/7-14 від 17.06.2014 року в розмірі 6860 доларів США, відсотки за період з 18.01.2015 р. по 20.07.2015 р. в розмірі 414,99 доларів США та 3% річних за період з 18.01.2015 р. по 20.07.2015 р. в сумі 2178,66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно положень п. 5. Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В силу положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи те, що договором між сторонами та законодавством, що регулює дані правовідносини не встановлено відповідальності за порушення зобов'язань по відшкодуванню моральної шкоди, суд вважає заявлені вимоги в цій частині необґрунтовані.

З урахуванням часткового задоволення позову, у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в дохід держави судовий збір в сумі 1549,53 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 631, 1058, 1060, 1061, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (м.Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму банківського вкладу по Договору банківського строкового вкладу № 300937/36395/7-14 від 17.06.2014 року в розмірі 6860 доларів США, відсотки в сумі 414,99 доларів США, а всього стягнути 7274,99 доларів США.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (м.Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3% річних в сумі 2178,66 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (м.Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь держави судовий збір у розмірі 1549,53 грн.

В решті позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: С.І.Кушнір