Рішення № 5089084, 17.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.09 р. Справа № 37/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Комунального підприємства „Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг”, м. Артемівськ, ідентифікаційний код 34215406

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ, ідентифікаційний НОМЕР_1

про: стягнення боргу в сумі 20292,22грн., 3% річних в сумі 237,84грн. та штрафних санкцій у розмірі 1314,16грн.

за участю:

представника Позивача - Кривич Т. М. (за довіреністю №172 від 11.02.2009р.);

представника Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 12.02.2009р. на 03.03.2009р., з 03.03.2009р. на 17.03.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг”, м. Артемівськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ (далі - Відповідач) про стягнення боргу в сумі 20292,22 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2140,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 93/08 від 08.04.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди № 93/08 від 08.04.2008р., акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 08.04.2008р., витяг з рішення Виконавчого комітету Артемівської міської ради від 02.04.2008р. №260, розрахунок заборгованості по орендній платі, пені та 3% річних, лист від 10.07.2008р №857, від 10.11.2008р. №01-1284/8, рішення Артемівської міської ради від 26.03.2008р. №5/28-601, витяг з рішення Виконавчого комітету Артемівської міської ради від03.12.2008р. №882.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 12.02.2009р. № б/н (а.с.23) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог щодо пені у зв'язку із його приведенням у відповідність до вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, заявивши до стягнення суму 1314,16 гривні.

Заявою №173 від 12.02.2009р. (а.с.а.с.31,32) Позивач виклав свої остаточні вимоги з урахуванням зменшення первісно заявленої пені, зазначивши про стягнення: боргу у сумі 20292,22грн., пені в розмірі 1314,16грн. та 3% річних в сумі 237,84грн.

Позивачем також надані документи, витребувані судом (а.с.а.с.33-44, 48, 49, 54), у тому числі - акт звіряння розрахунків станом на 01.01.2009р., підписаний без зауважень уповноваженою особою Відповідача

Представник Відповідача у судове засідання з'явився та зазначив про визнання позовних вимог і готовність сплатити стягувані коштів, проте письмового відзиву не надав.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2008р. Рішенням Виконавчого комітету Артемівської міської ради №260 (а.с.13) вирішено здати в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 69,1 кв. м., розташоване по вул. Чайковського, 32 у м. Артемівську, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для розміщення магазину непродовольчих товарів.

08.04.2008р. між Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) на підставі зазначеного рішення укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська № 93/08 (а.с.а.с. 7-10), згідно п.1.1, 8.1 якого Орендодавець передає Відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно для використання його для розміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 69,1 кв. м., яке знаходиться на балансі Позивача та розташоване в будинку №32 по вул. Чайковського, у відповідності з технічним паспортом, строком до 05.04.2009р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська, затвердженої власником майна або уповноваженим ним органом, яка складає 1610,67грн. без урахування ПДВ, що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, та сплачується на рахунок Балансоутримувача щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що Орендар сплачує авансовий платіж у розмірі 3-х місячної орендної плати без урахування індексу інфляції згідно Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Артемівська, затвердженим рішенням міської ради від 27.12.2006р. №5/10-243.

Умовами п. 7.2. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

08.04.2008р. відповідно до умов п. 2.1. договору приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.12).

Листом від 10.07.2008р. № 857 (а.с.15) Позивач повідомив Відповідача про наявність заборгованості, яку необхідно погасити.

Листом від 10.11.2008р. № 01-1284/8 (а.с. 17) Позивач знову повідомив Відповідача необхідність термінового погашення заборгованості та наміри розірвати договір.

03.12.2008р. Рішенням Виконавчого комітету Артемівської міської ради №882 (а.с.20) вирішено припинити договір оренди об'єкту права комунальної власності територіальної громади м Артемівська нежитлового приміщення, загальною площею 69,1 кв. м., розташованого по вул. Чайковського, 32 у м. Артемівську, який укладено з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, у зв'язку з не виконанням нею пунктів 4.8., 4.11, 9.2.

На виконання зазначеного Рішення об'єкт оренди був повернутий Балансоутримувачу, про що сторонами 16.02.2009р. складено відповідний акт (а.с.54).

У зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань станом на 01.09.2009р. у Відповідача утворилась заборгованість та нарахована пеня та 3% річних, на примусовому стягненні яких наполягає Позивач.

Представник Відповідача у судове засідання з'явився та зазначив про визнання позовних вимог і готовність сплатити стягувані коштів, проте письмового відзиву не надав. Разом із тим, згідно наявного в матеріалах справи акту звіряння розрахунків (а.с.49), підписаного представниками сторін без зауважень, вбачається наявність у Відповідача заборгованості перед Позивачем у розмірі стягуваних 209292,22грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 12.02.2009р. № б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Водночас, оскільки зменшення розміру позовних вимог відбулося внаслідок їх перерахунку згідно вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосування наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору оренди нерухомого майна № 93/08 від 08.04.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди нерухомого майна № 93/08 від 08.04.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення авансового платежу за перші три місяці оренди та подальших орендних платежів не пізніше 25 числа першого місяця оренди (щодо авансового платежу за перши три місяці) та не пізніше кожного 25 числа поточного місяця (щодо подальших орендних платежів) на користь Позивача.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов'язань Відповідачем є їх порушенням.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки наявність боргу у вказаній сумі підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розмінні ст. 34 вказаного Кодексу доказами його існування не тільки не спростовано, але й підтверджується актом звіряння розрахунків, суд, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми боргу у розмірі 20292,22грн.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про їх обґрунтованість, задовольняючи вимоги щодо 3% річних - у розмірі 237,84 грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.2 договору оренди нерухомого майна № 93/08 від 08.04.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Арифметичний перерахунок вимог щодо пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що розмір заявленої до стягнення пені не перевищує розміру, який може бути нарахований за період стягнення, визначений з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Таким чином, суд задовольняє вимоги і в цій частині в повному обсягу - 1314,16грн.

Судові витрати, пропорційні сумі остаточно заявлених Позивачем та задоволених судом вимог у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг”, м. Артемівськ, (ідентифікаційний код 34215406) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ, (ідентифікаційний НОМЕР_1) про стягнення суми 21844,22грн. (заборгованість з орендної плати в сумі 20292,22 грн., пені в сумі 1314,16грн. та 3% річних в сумі 237,84грн.) задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Соборна, 8, ідентифікаційний код 34215406) 21844,22грн., з яких - заборгованість по орендній платі у сумі 20292,22 гривень, пеня - в сумі 1314,16грн., 3% річних - 237,84грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Соборна, 8, ідентифікаційний код 34215406) державне мито в розмірі 218грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн.90 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 17.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 17.03.2009р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя