Рішення № 508892, 15.03.2007, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 р.

Справа № 3/18

За позовом

Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго”, м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 в особі Чортківського району електромереж, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Копичинецька, 99

До відповідача

Приватного підприємства “ДВС”, м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея, 41/504

Суддя: М.М.Фрич

При секретарі судового засідання: І.В.Толочко

ПРЕДСТАВНИКИ

Від позивача: Мороз Галина Степанівна - юрисконсульт, (довіреність № 5081/01 від 28.12.2006 року)

Від відповідача: представники не з'явилися.

Суть спору: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача 3031грн. 66коп. боргу за електроенергію, 266грн. 85коп. пені, 141грн. 59коп. інфляційних збитків.

Відповідач в судове засідання не з»явився двічі, відзиву на позов не подав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Відповідно до п. 1 укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії від 18.11.2004 року (далі –Договір), Постачальник електричної енергії (позивач) зобов'язався постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач (відповідач) зобов”язався оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками, що є його невід”ємними частинами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Згідно умов Договору відповідач взяв на себе зобов”язання оплачувати вартість спожитої ним електроенергії щомісяця в 5-денний термін після закінчення розрахункового періоду.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу Україн, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, як вказав представник позивача, відповідач в порушення договірних зобов”язань за поставлену електроенергію розрахувався частково, внаслідок чого станом на 01.10.06 заборгованість за спожиту електроенергію, згідно поданого розрахунку, становить 3031,66грн.

Згідно представленої в матеріали справи претензії, відповідачу направлялась вимога про оплату заборгованої суми, доказів погашення якої відповідачем не подано.

За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги доводи позивача, неподання відповідачем доказів у спростування вимог позивача та доказів оплати заборгованої суми, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 3031,66коп. боргу за спожиту електроенергію.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Умовами Договору передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання обов”язку щодо оплати за отриману електричну енергію у вигляді пені. Згідно поданих розрахунків відповідачу нараховано 266грн. 85коп. пені, 141грн. 59коп. інфляційних збитків.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення нарахованої суми пені та інфляційних.

При цьому суд зазначає, що відповідач в судове засідання не з»явився двічі (хоча і був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення), відзиву та будь-яких заперечень проти позову не подав.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив

позов задоволити.

Стягнути з приватного підприємства “ДВС”, м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея, 41/504 (код ЄДРПОУ 32361007) на користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” в особі Чортківського району електромереж, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Копичинецька, 99 (р/р 26037333915216 в відділенні “Промінвестбанку” МФО 338921, код 22605956) –3031грн. 66коп. боргу за електроенергію, 266грн. 85коп. пені, 141грн. 59коп. інфляційних збитків, 102грн. 00коп. витрат по сплаті держмита та 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.М.Фрич

16.03.07

Виготовлено в «Діловодстві»

Кучер Н.М._____