Рішення № 508880, 01.03.2007, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2007 р.

Справа № 3/15

Господарський суд Івано-Франківської області в складі

судді Фрич М.М.

при секретарі судового засідання Толочко І.В.,

розглянувши справу

за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15

до відповідача

Відкритого акціонерного товариства «Металопласт», м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 221

Представники:

Від відповідача: Довганюк О. В. - представник, (довіреність № 02/24 від 12.02.2007 року)

Від позивача: Чернов Р. М. - заступник начальника відділу юридичної роботи, правового забезпечення та зв"язків з громадськістю, (довіреність № 01/14-04 від 31.01.2007 року),

Суть спору: заявлено позов про стягнення з відповідача 3350грн. 16коп. збитків.

Позивач позовні вимоги підтримав, вказуючи при цьому на:

– створення ВАТ “Металопласт” на підставі наказу регіонального відділення № 47 від 23.02.94 в ході приватизації державного підприємства Прикарпатського заводу “Металопласт”;

– акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства від 08.02.64р., план приватизації , згідно яких зі складу майна, що підлягало приватизації вилучено майно, зокрема, лікувально-банний будинок (с. Східниця Львівська обл.);

– положення “Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”, відповідно до якого господарські товариства несуть відповідальність за збереження державного майна, що не увійшло до їх статутних фондів у процесі приватизації, на балансі яких перебуває таке майно;

– акт перевірки від 27.09.06, згідно якого будівля на даний час зруйнована;

– пункт 2 “Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116, згідно якого відповідачу нараховано 3350,16грн. збитків.

Відповідач в судовому засіданні та в поданому суду відзиві проти заявлених вимог заперечував, вказуючи при цьому на:

– списання з балансу ВАТ “Металопласт” будівлі у с. Східниця у період до 01.01.97р., яка на даний час за твердженням відповідача на балансі підприємства не числиться;

– безпідставність застосування положення “Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі” від 01.01.97р., оскільки, як вказав відповідач, на момент вступу в дію Положення на балансі ВАТ “Металопласт” лікувально-банний комплекс не перебував.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та керуючись вимогами діючого законодавства –вважає за правильне в спірному випадку взяти до уваги наступне:

ВАТ “Металопласт” (відповідач) створений на підставі наказу регіонального відділення № 47 від 23.02.94 в ході приватизації державного підприємства Прикарпатського заводу “Металопласт”.

Відповідно до представленого в матеріали справи акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства від 08.02.64р., плану приватизації ДП Прикарпатський завод “Металопласт”, зі складу майна, що підлягало приватизації вилучено державне майно, а саме об”єкти соціально-побутової інфраструктури, зокрема, лікувально-банний будинок (с. Східниця Львівська обл.).

Відповідно до п. 4 Наказу Фонду державного майна України, Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року N 908/68 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 р. за N 414/3707) “Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”, господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Як вказав позивач, в результаті проведеної перевірки встановлено, що будівля (лікувально-банний комплекс в с. Східниця Львівської області) зруйнована, що підтверджується поданим в матеріали справи актом перевірки стану утримання, зберігання та використання державного майна від 27.09.2006 року і не спростовано відповідачем.

Згідно п. 2 “Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (вказане положення передбачено і ст. 6 Цивільного кодексу УРСР).

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 3350,16грн. збитків, що і є предметом позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги неспростування відповідачем доводів позивача, неподання ним доказів, які б свідчили, що збитки на суму 3350,16грн. завдані не з його вини, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 611, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 6 Цивільного кодексу УРСР, п. 4 Наказу Фонду державного майна України, Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року N 908/68 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 р. за N 414/3707) “Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”, п. 2 “Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

позов задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металопласт», м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 221 (р/р 26004301710952 в ПІБ м. Івано-Франківськ, МФО 336354, код 275234) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15 (одержувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, банк одержувача: УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 37180500900001, код установи 13660726) – 3350грн. 16коп. збитків.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металопласт», м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 221 (р/р 26004301710952 в ПІБ м. Івано-Франківськ, МФО 336354, код 275234) в дохід державного бюджету (одержувач: ВДК, м.Івано-Франківськ; банк одержувача: УДК в Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ код платежу 22090200,095, код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31116095600002) –102грн. 00коп. держмита.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металопласт», м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 221 (р/р 26004301710952 в ПІБ м. Івано-Франківськ, МФО 336354, код 275234) на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (р/р 26002014180001, МФО 325707 у ВАТ «Банк Універсальний», м.Львів, код ЄДРПОУ 30045370) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. 00коп.

Накази суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.М. Фрич

05.03.07

Виготовлено в «Діловодстві»

Кучер Н.М.