Ухвала суду № 50886049, 23.11.2011, Апеляційний суд Чернівецької області

Апеляційний суд Чернівецької області

м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого судді Галичанського А.Д.

суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю представника ОСОБА_1- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням заступника начальника Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 жовтня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року заступник начальника Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням погодженим з начальником Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Справа 22ц-1678/11 р. Головуючий у 1-й інстанції Чебан В.М.

категорія 79 Доповідач Галичанський А.Д.

Посилався на те, що на примусовому виконанні у Першотравневому ВДВС Чернівецького міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження відносно ОСОБА_1 по виконанню виконавчих документів, а саме: виконавчого листа №2-939/10 виданого 9 серпня 2010 року Першотравневим районним судом м.Чернівці про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернівецького обласного управління рахунок 373949020 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанку м.Чернівці, МФО 356334, код 09356307 боргу за договором відновлюваної кредитної лінії № 794 від 13 серпня 2007 року в сумі 60024,46 доларів США, за курсом НБУ - 475747,87 грн., в тому числі: прострочений кредит - 50000 доларів США, за курсом НБУ - 396295, 00 рн., прострочені відсотки 7430,11 доларів США, за курсом НБУ - 58890,31грн., пеня - 2594,35 доларів США, за курсом НБУ - 20562,56 грн. та стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернівецького обласного управління рахунок 373949020 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанку м. Чернівці, МФО 356334, код 09356307 судових витрат, а саме: державне мито в розмірі 1700 грн. та збір на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн.; судового наказу № 2-Н-181/2010 виданого 28 травня 2010 року Першотравневим районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Чернівці» заборгованість за договором кредиту в сумі 99011 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 990,30 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 грн.; виконавчого листа № 2-594 від 06.04.2011 року Першотравневого районного суду м.Чернівці про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_9 Аваль» суми заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом за період з 08.02.2010 року по 07.02.2011 року в розмірі 141792,68 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 100000 гривень та стягнення солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_9 Аваль» судового збору в сумі 1700 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., що були останнім сплачені при подачі позовної заяви; виконавчого листа № 2-4360 від 12.07.2010 року Шевченківського районного суду м.Чернівці про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» 6244,72 грн.

Вказував що по вищезазначеним рішенням суду, державним виконавцем 5 серпня 2010 року, 20 серпня 2010 року, 4 жовтня 2010 року, 1 червня 2011 року у відповідності до вимог ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, копії яких були направлені сторонам, якими ОСОБА_1 надано строк на добровільне виконання рішень суду.

Однак, боржник ОСОБА_1 в добровільному порядку рішення суду не виконав.

Зазначив, що для забезпечення реального виконання рішення суду необхідно заборонити виїзд за межі України, громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.код НОМЕР_1, до повного погашення заборгованостей.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 жовтня 2011 року подання задоволено.

Встановлено боржнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, українцю, мешканцю АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню, що перебуває на виконанні у Першотравневому відділі державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначену ухвалу суду і відмовити у задоволенні подання органу ДВС.

Зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою і постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд першої інстанції виходив з того, що боржник по виконавчому провадженню ОСОБА_1 в добровільному порядку зобовязання покладені на нього рішенням судів не виконує, прийнятими державним виконавцем примусовими заходами на даний час позитивного результату виконання рішення не досягнуто та прийшов до висновку, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобовязань.

Однак до таких висновків суд прийшов за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують ухиляння боржника ОСОБА_1 від виконання зобовязань покладних на нього рішеннями суду.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до ст.32 Закону є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

В статті 52 Закону зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 54 Закону передбачено порядок звернення стягнення на заставлене майно.

В суді апеляційної інстанції представник боржника надала копії договорів застави від 29 квітня 2007 року № 936/КВ та № 936/ШО, від 14 січня 2009 року № 1718 між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Чернівці», згідно яких в заставу боржником передане рухоме майно два легкових та вантажний автомобілі, а також договір іпотеки нерухомого майна від 15.08.2007 року між боржником, його поручителями ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ВАТ «Державний ощадний банк України», відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру під № 1, по вул. Гайсинська, 1.

Як вбачається з матеріалів справи заступник начальника Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, звернувшись з поданням у даній справі, не надав суду доказів про початок примусового виконання рішень по зведеному виконавчому провадженню відносно ОСОБА_1, вжиття державним виконавцем передбачених законом заходів примусового виконання рішень, зокрема, звернення стягнення на заставлене майно та інших доказів, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобовязань, покладних на нього рішеннями суду.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням ухвали апеляційним судом про відмову в задоволенні подання заступника начальника Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.

Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 жовтня 2011 року скасувати.

В задоволенні подання заступника начальника Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: