Справа № 605/329/13-к
Ухвала
Іменем України
"27" серпня 2015 р. м. Підгайці
Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р.О.
за участю:
секретаря судового засідання Дармограй Т.І.
прокурора Пащенка В.В.
захисника ОСОБА_1
обвинувачених ОСОБА_2
ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
провівши в залі суду в м. Підгайці відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №605/329/13-к внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210110000009 від 24 січня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, про обвинувачення за ч.3 ст.296 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше не судимого, про обвинувачення за ч.3 ст.296 КК України, -
Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора Пащенко В.В., який вважає, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, потерпілого ОСОБА_4, який погоджується з думкою прокурора, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника ОСОБА_1, які теж вважають, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, -
В С Т А Н О В И В:
Вказане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, відповідно до ухвали колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 04 березня 2015 року, надіслано до Підгаєцького районного суду Тернопільської області для розгляду.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Всупереч вищевказаній нормі закону, обвинувальний акт містить ідентичний виклад обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, стосовно двох обвинувачених, при цьому двічі зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність стосовно дій ОСОБА_2, в той час, як правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність стосовно дій ОСОБА_3 взагалі не міститься у обвинувальному акті.
Крім цього, як вбачається з обвинувального акта, останній не містить формулювання обвинувачення.
Вищевказаним особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, а не предявлено обвинувачення, як це передбачено ч.4 ст.110, ст.291 КПК України, згідно яких обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення особі у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, і має містити формулювання обвинувачення, а не повідомлення про підозру, оскільки у такому випадку, немає підстав вважати, що прокурор дійсно висунув обвинувачення.
На дане порушення також неодноразово звертала увагу колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області, зокрема: при розгляді кримінальних проваджень за апеляційною скаргою прокурора Підгаєцького району Тернопільської області на ухвали Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 30 квітня та 04 червня 2014 року, відповідно по справах за №№605/144/14-к, 605/76/14-к.
У відповідності із п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
За наведених вище підстав, суд, вважає за необхідне, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №605/329/13-к про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч.3 ст.296 КК України повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурором Пащенко В.В. заявлено клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до пяти років, а також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 підтримує звязки із потерпілим ОСОБА_4 та свідками у даному кримінальному провадженні, знає їх фактичне місце проживання і може незаконно впливати на них з метою дачі ними неправдивих показів чи зміни показів, а також може переховуватись від суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заявлене прокурором клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підтримав та вважає, що його слід задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні вважають, що будь-яких ризиків, які б давали підстави для застосування вказаного запобіжного заходу немає, а тому в задоволенні заявленого клопотання прокурора, необхідно відмовити.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку протерпілого ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, прийшов до переконання про необхідність відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3, з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
У відповідності із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненню іншого кримінального правопорушення. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачена особа може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Дане кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 24 січня 2013 року, тобто більше 2-років тому і на протязі всього цього періоду часу у діях обвинуваченого ОСОБА_3, прокурором не вбачалось ризиків наведених ним у вказаному клопотанні.
На даний час прокурором не надано суду будь-яких доказів наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які б давали достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд, вважає, що наявність лише переліку законодавчих стандартних підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, без встановлення їх наявності та обґрунтованості до нього та ризиків наведених у ст.177 КПК України, не можуть бути єдиними і достатніми мотивами, тому що це буде порушенням вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що вказав Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року в справі «Харченко проти України».
В силу ч.2 ст.194 КПК України суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
За таких обставин, проаналізувавши наведене у сукупності, суд прийшов до переконання, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3, слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 291, п.3 ч.3 ст.314, ч.3 ст.315 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №605/329/13-к про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч.3 ст.296 КК України повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд Тернопільської області на протязі семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_5
Судове рішення № 50879262, Підгаєцький районний суд Тернопільської області було прийнято 27.08.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 605/329/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: