Постанова № 5087917, 28.11.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-4731/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2008 року 11 год. 30 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушин В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: представник Наконечна І.В. (копія довіреності в матеріалах справи);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про стягнення з відповідача на користь позивача 1442,70 грн. доплати до пенсії як дитині війни, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про стягнення з відповідача на користь позивача 1442,70 грн. доплати до пенсії як дитині війни.

В судовому засіданні позивач надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві. Просила позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях проти позову. Просив відмовити у задоволенні позову.

Судом оглянуті та досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи та надані для огляду та дослідження в судовому засіданні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з такого.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, 13.01.1936 року народження, є дитиною війни, що підтверджується копією паспорта позивача, копією довідки № 118 від 26.09.2008 року.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 зазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп\2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». А отже, з цього часу відновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в повному обсязі.

 Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що позивач не отримувала підвищення до пенсії як дитині війни в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

За таких обставин, суд вважає, що право позивача порушене, він має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, мінімальний розмір пенсії за віком (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність) складає: з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.

А відтак, сума підвищення до пенсії позивача за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року складає 703,87 грн.

Позовні вимоги позивача за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року до задоволення не підлягають, оскільки протягом вказаного періоду дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була зупинена. У відповідача був відсутній обов'язок щодо виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне (33018, м.Рівне, вул. Відінська, 41, код ЗКПО 21098440) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року включно в сумі 703,87 грн. (сімсот три гривні вісімдесят сім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Присудити з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7,04 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено 01.12.2008 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя С.М.Шевчук